11.07.19 12:11

Птахобунти в Україні: черкащани проти будівництва курників "Нашої Ряби"


Птахобунти в Україні: черкащани проти будівництва курників

 

Вже п’ятий рік "Миронівський хлібопродукт" не полишає надію побудувати додаткові потужності підприємств на черкаських землях. 

Про це пише "Нова Доба".

 "Наша Ряба" найближчим часом планує побудувати 6 великих комплексів у Корсунь-Шевченківському і 2 в Городищенському районах. Постійні скарги лунають із Канівщини, де вже працює «Наша Ряба». Занепокоєння насамперед викликає екологічна загроза, котру несуть пташники та технології, що використовують на МХП під час виробництва курятини.


Загроза №1 Зникнення води

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, міжнародний експерт з питань функціонування природно-заповідних територій, голова Черкаської обласної організації «Українське товариство охорони природи» Микола Чорний підтвердив загрозу від будівництва курників.

– Місцеві жителі відчують дефіцит води поступово. За міжнародною класифікацією великі птахокомплекси є одним із найпотужніших джерел забруднення. «Наша Ряба» робить свердловини глибиною більше 100 м і використовує запаси артезіанської води, яка є надзвичайно чистою, не потребує додаткового очищення, а тому, в умовах вододефіцитної України, надзвичайно цінною. Зрозуміло, що видобування у великих об`ємах води із глибинних горизонтів спровокує пониження рівня верхніх ґрунтових вод. А це якраз кринична вода. Оскільки виробництво використовує дуже великі об’єми, то пониження рівня води є неминучим. Як правило, у радіусі 10–15 км від точки промислового водозабору падає загальний рівень. Формується, якщо умовно казати, «блюдце» навколо точки, і на цій території люди мають велику небезпеку залишитись без води. У селі життя паралізується, бо там, де немає інфраструктури, водогону, а люди економічно неспроможні фінансувати глибинні свердловини, земля просто стане мертвою, – розказав Микола Чорний та додав, що комплекси «Нашої Ряби», розташовані навколо Канева, за первинним проектом повинні були здійснювати водозабір із Дніпра. Але та вода потребує дуже дорогої попередньої очистки. Це економічно невигідно, тому перевагу надали свердловинам. 

Загроза №2 Відходи
– Залишається актуальним питання про те, куди дівати курячий послід, – також наголосив еколог. – Це дуже токсична речовина. Узимку і влітку підприємства формують тимчасові майданчики просто неба. Йдуть дощі. Сотні тисяч тонн концентрованого посліду розмиваються в річки, просочуються в ґрунт та поверхневі води і забруднюють її. Вода перестає бути придатною для споживання, використовувати її можна лише для технічних потреб». Треба розуміти, що «Наша Ряба» поексплуатує ці землі 25–30 років, вичерпає запас води, зробить «мертву зону» і піде далі. Бо потім станеться ефект накопичення: відходи від виробництва дуже токсичні, й воно стане невигідним. 

Загроза №2 Забруднення водойм
– Підприємство використовує воду не тільки в технологічному процесі, але й для миття курників та машин. І цю воду необхідно утилізувати. Викиди зливають у річку Росаву, а вона впадає у Рось. Саме там розташований Роський іхтіологічний заказник. У ньому риба охороняється законом, адже там йде відновлюваний процес рибних запасів України.

Іхтіологічний заказник – природно-заповідна територія, що створюється задля забезпечення охорони рибних запасів, місць проживання, нересту, нагулу молоді та для збереження і відтворення популяцій рідкісних і зникомих видів іхтіофауни. Заказники такого типу відіграють важливу роль у збереженні цінних видів риб у зимову пору року.

Як зазначив еколог, на початку 1980-х рр. між Сахнівкою і Кумейками планували створити склад зі збереження особливо токсичних речовин на Черкащині. Коли ж дослідили підземні водні горизонти, стало зрозуміло: якщо одна точка буде забруднена – уражені будуть десятки кілометрів. Це пояснюється тим, що існує спільний водний горизонт і точкове забруднення може поширюватися на багато кілометрів. 
Отже, постраждають жителі навколишніх сіл трьох районів: Черкаського (Кумейки, Гута Межиріцька), Канівського (Лука, Межиріч) та Корсунь-Шевченківського (Сахнівка, Нетеребка, Драбівка). 

Загроза № 4 Алергени у повітрі
– Існують інші негативні наслідки. Стосуються вони кожного, та насамперед є загроза для алергіків: курчата линяють. Мікроскопічні лусочки, пір’я залишаються у формі пилу. Вони білкового походження, а це – страшенний алерген для людей. Де концентрація великої кількості тварин, там багато різних вірусів і хвороб. А це впливає на біорізноманіття, – зазначив Микола Чорний. 

Що було під Вінницею
Сайт AgroNews
За сотні кілометрів – на Вінниччині – місцеві жителі поскаржилися на пташники МХП аж до Європейського банку реконструкції та розвитку. За інформацією ЗМІ, в ЄБРР уже розпочали розслідування. Європейський банк реконструкції та розвитку давно співпрацює з «Миронівським Хлібопродуктом» і кредитує підприємство Юрія Косюка. Тому свою скаргу жителі сіл Клебань, Оляниця й Заозерне адресували саме цій установі.
Скаржаться жителі Вінниччини насамперед на птахофабрики, де вирощують курей (так звані «бригади»), нарікаючи на неприємний запах, порушення правил утилізації відходів та навіть руйнування будинків. Як доказ активісти продемонстрували велику купу курячого посліду, яку МХП зберігає неподалік села Клебань. Місцеві стверджують, що така купа в околицях села не одна. За словами координаторки громадської організації «Екодія» Тамари Харчилавої, такі дії суперечать законодавству України: «Там чітко й однозначно написано, що не можуть вони, ці відходи, контактувати з землею, і не можна їх розкидати просто неба».
Іншу «біду» від діяльності птахофабрик показали мешканці села Оляниця. У стінах будинків, розташованих біля автомобільного шляху, з’явилися тріщини. Місцеві кажуть, що будинки почали руйнуватися після того, як сільською дорогою стали інтенсивно курсувати величезні спеціалізовані вантажівки МХП.

На сьогодні ДП «Перемога Нова», що належить до групи компаній «Миронівський хлібопродукт» олігарха Юрія Косюка, вирощує на м’ясо 17 мільйонів курей на рік. Раніше підприємство мало пташники і на сході країни. Однак втратило їх через військові дії.
У Вінницькій області, недалеко від міста Ладижин, виявили поле з тоннами трупів курей, пір'я, крові і нутрощів. Відходи гниють і поширюють різкий неприємний запах. За словами місцевих жителів, складує відходи Ладижинський виробничий комплекс компанії «Миронівський хлібопродукт», що випускає куряче м'ясо під ТМ «Наша Ряба». Несанкціоноване складування розташоване на відстані 1,3 км від найближчих житлових будинків, передає «Аргументум». Як заявили в Держпродспоживслужбі, за фактом порушення на Ладижинській птахофабриці розпочали кримінальну справу. Слідчі органи встановили, що відходи справді належать «Нашій Рябі», а земельна ділянка, на яку їх звозили, розташована неподалік пташника №1. Причому цільове призначення ділянки – ведення товарного сільськогосподарського виробництва. «Поки судова тяжба триває, ґрунтові води і землю в місцях скупчення відходів забруднює азот, аміак й інші небезпечні сполуки. Сховища мають бути бетонними, а не розташовуватися на відкритому ґрунті», – додала фахівець Національного екологічного центру Тамара Харчилава.

Яснозір’я – Мошни – Тубільці

Голова обласної організації Всеукраїнського громадського об'єднання «Спілка сільських жінок України», волонтер Національно-екологічного центру України ГО «Екодія», ексдепутатка районної ради V і VI скликань, громадська активістка Катерина Онопрієнко бореться з «Нашою Рябою» вже кілька років.

– Наша боротьба з «куроокупантами» почалася ще з березня 2015 року, коли на лінії Яснозір’я – Мошни – Тубільці нам нав’язували згори перспективу будівництва 144-х (!) пташників «Нашої Ряби». Підкуп посадовців сільських громад, залякування та тиск – такі методи використовував і досі використовує «МХП» у боротьбі за розширення свого бізнесу. І коли ми, згуртувавшись разом, використали всі можливі і навіть неможливі (я добилася аудієнції з Косюком) методи, «куроокупанти» пішли на сусідні села й навіть збиралися загидити заповітні землі Чигиринщини. Проте я підтримала й чигиринців – неодноразово була присутня на громадських слуханнях, брала слово на сесіях. Підтримую й кумейківців, – зазначає пані Катерина.
Кампанія залякування та тиску активістів, які виступають проти планів «Миронівського хлібопродукту» («МХП», ТМ «Наша Ряба»), досягнула безпрецедентних масштабів. Зазнала тиску жителька Чигиринщини, депутатка сільської ради села Рацеве Ніна Мартиновська, яка активно виступає проти планів будівництва «МХП» у своєму селі. За словами активістки, у переддень громадських слухань щодо затвердження містобудівної документації щодо побудови промислових курників у цій місцевості їй погрожують та вимагають, аби вона виїхала з села. Також депутатку замкнули у приміщення сільської ради, в результаті чого довелося викликати поліцію та начальника місцевої Служби безпеки України. Варто наголосити, що це не перший випадок тиску на Ніну Мартиновську. Влітку 2016 року її побили. Сталося це якраз у період її активного протистояння проти входження «МХП» як інвестора в с. Рацеве, – йдеться на сайті «Екодія».
 

Чигиринщина

Протести чигиринської громади дали результати. Нещодавно міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак повідомив, що спорудження під Чигирином комплексу пташників дочірнього підприємства «Перемога Нова» «МХП» заморозили.

– Ми з активістами села Рацеве пікетували державні установи, зустрічалися з відповідальними особами. Ми побували на зустрічах із керівниками міністерств і відомств, керівниками правоохоронних органів, на засіданнях Комітетів Верховної Ради, на зустрічах із Народними депутатами тощо, – зазначає жителька села Рацеве, ексдепутатка Рацівської сільської ради Ніна Мартиновська. – «Вода камінь точить...» А місцеві чиновники нам казали, що вже все вирішено «нагорі», і ми нічого не зробимо. Проте, згуртувавшись, вдалося врятувати наших дітей і батьків від екологічної катастрофи.

Кумейки

– «Робочі місця, податки, а, отже, зарплати й пенсії», – у ці казки ми давно не віримо! – наголошує Надія Саух, активістка та жителька села Кумейки, що на Черкащині. – У нас у Кумейках дуже гарно: луги, Сахнівські гори, річка Рось, є підземне озеро з артезіанською водою. Через побудову курників існує екологічна загроза: забруднення води, ґрунтів, парникові викиди. Уперше питання порушила на зборах сільська голова Віра Іващенко разом із представниками ДП «Перемога Нова», де обіцяли жителям побудувати дорогу до Яснозір’я, продавати м’ясо за доступною ціною, дати робочі місця. У село приїжджали їхні делегати й агітували. Продавали куряче м’ясо по 15 грн за кілограм. Учасникам слухань тоді не пояснили всі можливі ризики. Забудовники пообіцяли встановити англійські очисні споруди, але досвід інших сіл, де вже побудували курники, показує, що обіцянки не дотримують. Ми не хочемо так ризикувати! 

Тож громадськість у селі Кумейки Черкаського району активізувалася. Збори щодо «Надання згоди на побудову трьох тваринницьких комплексів для вирощування курей» у с. Кумейки провели 12 квітня цього року. Відповідно до постанови Верховної Ради «Про затвердження положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні», такий захід можна вважати легітимним лише в тому випадку, коли в ньому взяли участь більше як половина громадян. На цих слуханнях були присутні лише 10 % від загальної кількості населення. Під час заходу 63 людини проголосували за побудову, 58 висловилися проти. 
Кумейківська громада проти побудови 28 курників на своїх землях. Вони обурені цією ідею, оскільки хочуть зберегти природу. Жителі села провели додаткові збори 1 червня. Проте, як зазначила Надія Саух, хтось намагався перешкодити проведенню слухань. Задля цього невідомі розклеювали оголошення із закликом «не піддаватися на провокації активістів».
– На захід ми запросили представників влади: сільську голову, представників школи та ФАПу, депутатів, виконавчий комітет, голову Черкаської райдержадміністрації Анатолія Яріша та голову черкаської районної ради Олексія Собка, проте вони проігнорували звернення. На зборах були присутні 154 місцеві жителі та 24 особи запрошених, зокрема представники громад сіл Софіївки та Яснозір’я, що межують із Кумейківською сільською радою, та гості з Черкас, Канева й села Тубільці. Проти будівництва курників проголосував 151 житель, троє утрималося. Проте і тут «палки в колеса»: місцева влада не визнала ці збори легітим­ними. Тож наша боротьба триває, і ми нізащо не допустимо «куроокупантів» на наші землі!

Яскравий приклад знущання великого бізнесу над природою Черкащини, – це приклад потужностей агрокорпорації на Канівщині, в селі Степанці. Щодня на потреби виробництва використовують тисячі кубометрів води з артезіанських свердловин, а вже використану забруднену воду просто зливають в одну з річок басейну Дніпра – Росаву. Із цієї річечки вода потрапляє в Рось, а звідти – вже у Дніпро.
 

Теги: птах, курка
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть частину тексту і натисніть Ctrl+Enter



Останні новини

16 жовтня 2019
20:01
Синоптики попереджають про тумани на Черкащині
19:00
Проблема з опаленням у багатостраждальній Смілі буде вирішена
18:00
У Черкасах під час ДТП збили жінку на інвалідному візку
17:00
На Черкащині сталася пожежа через необережне поводження з вогнем
16:22
Після допомоги "благодійників" у черкащанина забирають квартиру
16:00
На Черкащині затримали чоловіка із незаконним уловом
15:30
У Черкасах демонтували питні фонтанчики
15:13
Черкащани заплатили до бюджетів понад 9 мільярдів гривень податків
14:55
Стала відома епідситуація захворюваності на кір в Черкаській області
14:30
У Черкасах рятувальники та патрульні врятували ймовірного самогубця (ВІДЕО)
14:00
Дівчинка, яку розшукували в Черкасах, знайшлася
13:50
Шалена відстань: 73-річний дідусь з Черкащини дістався велосипедом до Африки
13:30
Через ремонт тепломережі жителі одного з черкаських будинків опинились у надзвичайній ситуації
13:10
Стало відомо, коли у мешканців ПЗР включать гарячу воду
12:50
Черкасці просять відремонтувати вулицю Кривалівську
12:36
Збитків на понад 14 тисяч гривень: на Черкащині чоловік здійснював незаконний вилов риби
12:05
У Черкасах автомобіль збив жінку
11:40
До кінця року черкаських лікарів не забезпечили додатковими виплатами
11:20
У Черкасах вже відкрили льодову ковзанку
11:03
Черкащанину, якого збили на автоперегонах, терміново потрібна допомога
10:45
У п'ятницю перекриють рух на одній з головних вулиць Черкас
10:20
На стражі порядку: через порушення правил дорожнього руху черкасець пом’яв та закидав томатами машину порушника
10:10
95 кілограмів риби: поблизу Черкас затримали бракон’єра