У квітні виповнився рівно рік із запуску урядової програми «Доступні ліки». Як вона діє в Черкасах та області, скільки пацієнтів встигли скористатися державними знижками та чим допомагає урядова ініціатива лікарям – дізнавалася журналістка zmi.ck.ua
Ліки зі знижкою – лише за рецептом
Алгоритм дії програми доволі простий: отримавши рецепт у лікаря, потрібно знайти аптеку, що бере участь у програмі (вона матиме відповідне маркування), та пред'явити рецепт. За ним безкоштовно або з державною знижкою можна отримати препарат (лікар виписує діючу речовину, а ліки пацієнт з переліку обирає сам). Якщо хворий потребує дорожчого препарату, то сплачує різницю.
Скористатися програмою можуть пацієнти із серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та діабетом ІІ (не інсулінового) типу.
За даними МОЗу, кількість таких аптек нині перевищує 6 тисяч.
На Черкащині за програмою працює 233 аптеки., - розповідають в Управлінні охорони здоров’я Черкаської ОДА. На фінансування програми до кінця року планують витратити понад 31 мільйон гривень.
Щодо обласного центру, тут «доступні ліки» можна купити в 61 аптеціНа відшкодування знижки за рецептами планують витратити понад 7 мільйонів гривень проти минулорічних 4-рьох, адже і кількість аптек, що беруть участь у програмі, за рік зросла у півтора рази.
Поліклініки (нині реорганізовані в Центри надання первинної медико-санітарної допомоги), співпрацюють в основному з мережами аптек. Але долучитися до програми можуть усі представники аптечних закладів міста чи села. Хто більше ліків продав – той, відповідно, більше відшкодування і отримав.
За словами лікаря, загалом за минулий рік на відшкодування державної «знижки» за рецептами лише від цієї поліклініки пішло понад 211 тисяч. Ці гроші покрили 11,5 тисяч виписаних рецептів. Цьогоріч перелік аптек розширили до восьми і готові до нових пропозицій (розпорядниками коштів є поліклініки і до них територіально «прив’язуються» аптеки) . Лише за перший квартал 2018-го ліки за рецептами отримали 1680 осіб (по 3 рецепти на пацієнта).
Якщо ж говорити про все місто, то у Черкасах в 2017 році було виписано понад 80 тисяч рецептів на відшкодування вартості лікарських засобів для майже 39 тисяч пацієнтів.
В середньому державна знижка на один рецепт становила 61 гривню. Хворому ж оплата ліків обходилася в 126 гривень. Тобто, зекономити в середньому вдається рівно половину.
Що ж до спектру знижок, він стартує 9-ма копійками та фінішує на 311 гривнях. Безкоштовно можна отримати 34 препарати з понад двох сотень запропонованих.
Щомісячна економія – сотні гривень
69- річна черкащанка Наталія Іяс програмою задоволена. Жінка отримує ліки одразу за двома напрямками (серцево-судинні захворювання та діабет ІІ типу), тож економія відчутна:
У разі відсутності певних препаратів у аптеках пацієнти завжди можуть поскаржитися на «гарячу лінію». Звідти інформацію передадуть на медичний заклад, який на місці «розрулює» ситуацію – лікарі дізнаються, в чому проблема і наскільки швидко аптека може її вирішити. Якщо аптечний заклад «не справляється» чи ліків там купують мало, кошти, що лишилися завжди можна перевести додатковою угодою на інші аптеки. Як стверджує Михайло Шевченко, минулоріч такі дзвінки були, але поступово аптеки зорієнтувалися на попит і ситуація «вирівнялася».
Розподіл коштів на аптеки відбувається спочатку орієнтовно, а коригується – по факту використання.
- Щотижня ми подаємо звіти до Департаменту охорони здоров’я та медичних послуг про кількість виписаних рецептів та кількість хворих, яким виписано ліки, також щомісячно – отримуємо рахунки з аптек в яких детально прописана не лише кількість відпущених препаратів, а й їхня вартість, фірма-виробник та загальна сума, що підлягає відшкодуванню. Все це звіряємо з виписаними рецептами і відшкодовуємо, - пояснює Михайло Шевченко. - Так, цьогоріч, на аптечну мережу відповідно до угод наш Центр ПМСД розподілив 600 тисяч гривень. Якщо протягом року хтось не використає закладені кошти, то їх можна додатковою угодою перевести на іншу аптеку.
Більше імпортних та комбінованих препаратів
В бочці меду з доступними ліками є велика ложка дьогтю. Це обмеження лише українськими виробниками фармацевтичних засобів та доволі «урізаний» асортимент. Хоча у 2018 році перелік препаратів, які громадяни можуть отримати за програмою “Доступні ліки”, і збільшився зі 198 до 239 найменувань, але більшість цих ліків, по суті, є тим самим продуктом, запропонованим різними виробниками. Різними, але виключно вітчизняними.
Тобто, за понад двома сотнями брендів стоять 16 препаратів від серцево-судинних захворювань (діюча речовина скрізь та ж сама), два препарати для діабетиків і три для астматиків.
-Кардіолог, коли виписував мені рецепт, то відразу попередив, що цього препарату в програмі «Доступні ліки» просто немає, - розповідає жителька Шполи Світлана Коваль. – Необхідні мені ліки «Берліприл» – німецькі і коштують близько 400 гривень за упаковку (місячний запас). В аптеці ж запропонувала український варіант «Еналаприл» за 14 гривень. Але він мені не підходить, бо аж ніяк не аналог. Так само не змогла скористуватися програмою ні моя мама – гіпертонік, ні сусідка, що теж має проблеми з тиском.
За словами керівника КНП «Перший Черкаський міський центр ПМСД» Михайла Шевченка, препарати зі списку «Доступних ліків» покликані в основному попереджувати складні прояви хвороб або ж підтримувати пацієнта, що не має супутніх захворювань (діабет та астма практично не виліковуються, пацієнтам з серцево-судинними хворобами теж часто доводиться пити ліки все життя). Якщо ж хвороби комбінуються чи мають складний перебіг, то й ліки, відповідно, треба комбіновані або з сильнішим ефектом. Окрім того, є ще індивідуальна чутливість організму до різних компонентів препарату. Тому, «Доступні ліки» програма для багатьох, але не для всіх.
Лікар має на увазі пілотну програми з часткового (90% або менше) відшкодування пацієнтам витрат на ліки від гіпертонії, що діяла з 2012 до кінця 2014 роки. За час здійснення програми, протягом 2013-2014 рр., показники захворюваності на інсульт знизились на 18,1%, а до проекту було залучено 61,7% гіпертоніків — майже 5 млн осіб, чий середній вік становив 62 роки. Але і тоді регулярно виникали проблеми як зі своєчасною передачею коштів на місця, так і з їхнім подальшим освоєнням. До того ж, стан економіки в 2014 році не дозволив здійснити плановане розширення проекту на інсуліновий діабет, а в 2015 році на нього взагалі не знайшлося грошей у держбюджеті.
Поновлення і розширення програми було спровоковано тим, що смертність від серцево-судинних хвороб в Україні становить 65% від загальної смертності населення в Україні. Щонайменше мільйон осіб страждає на діабет ІІ типу, 210 тис. (переважно діти та молодь) - на бронхіальну астму. Цього року дію програми планують поширити ще на три нозології: виразки шлунково-кишкового тракту та хронічні гастроентерологічні патології, депресивні стани, а також анемія вагітних у першому триместрі.
Ні дійти, ні доїхати – що робити селам без аптек?
Ще однією проблемою програми є «прив’язка» рецептів, які виписують хворим, до певних територій. Пацієнт у обласному центрі розкошує – аптеки на кожному кроці. В райцентрі, щоб отримати послугу, можливо, доведеться поїхати на інший край міста. А от деяким сільським жителям за знижкою в рецепті доводиться долати десятки, а то й сотні кілометрів.
Не краща ситуація і в новостворених невеликих територіальних громадах, що об’єднали по кілька «безаптечних» сіл.
Так, в Соколівській ОТГ, що на Жашківщині, проживає понад 3,5 тисячі людей. Громада об’єднує 4 села, але аптеки є лише в одному.
-У нас є лише дві аптеки – одна державна, інша – приватна. Нині домовляємося з приватним підприємцем про розширення мережі аптек до 4, щоб хоча б одне місце продажу ліків було в кожному населеному пункті - коментує голова Соколівської ОТГ Олександр Міщенко.
Поки гроші дійдуть на місця
Протягом квітня-листопаду минулого року, за даними уряду, пацієнти отримали ліки майже за 12 млн рецептів на загальну суму понад 500 млн грн. Таким чином, середній розмір відшкодування за одним рецептом — близько 45 грн. На 80% виросла кількість ліків, які раніше просто не купували, проте українці віддавали перевагу дешевшим лікам, де частка державного відшкодування – вища.
На цей рік у державному бюджеті на програму виділено 1 млрд грн, що виділених що на 300 мільйонів гривень більше, ніж у 2017. Проте на шляху грошей з державного бюджету до аптек стає чимало перепон.
На початку цього року в низці регіонів, наприклад, ліки не можна було отримати через те, що державні гроші надто довго «мандрували» між бюджетами різних рівнів.
За словами в.о. Міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, Казначейська служба станом на 2 лютого 2018 року прозвітувала, що оперативно направити фінансування у райони змогли лише у трьох регіонах - Волинській, Закарпатській та Луганській областях. Ще у дев'яти областях кошти були направлені протягом 2 тижнів. Переважна ж більшість муніципалітетів впоралися з цим завданням лише наприкінці січня (найпізніше перерахували кошти в Івано-Франківській, Львівській, Одеській та Полтавській областях).
Що до Черкас, то в обласному центрі виник ще один бар’єр – вчасно не ухвалений бюджет.
Як у світі?
Державне регулювання ринку медичних препаратів – звична річ у багатьох країнах. Уряди проводять свою політику в фармацевтичній галузі за допомогою різних інструментів (від регулювання цін до відшкодування вартості за різними схемами) і керуючись різними цілями. Більшість із них мають на меті так чи інакше поліпшити ситуацію з громадським здоров'ям, але грають роль також чинники економії коштів, соціальна справедливість (забезпечення рівного доступу до ліків представникам усіх суспільних верств) та інші. Наприклад, у Британії одна з цілей державної фармацевтичної політики – фінансова підтримка дрібних аптечних закладів, що не входять до великих мереж, але є незамінними постачальниками ліків у багатьох місцевостях. Урядова програма підтримки таких невеликих аптек підтримує їх на плаву за допомогою субсидій.
Оскільки зробити всі ліки безкоштовними для всіх не може жодна держава, на допомогу чиновникам приходить фармакоекономіка – дисципліна, що займається вивченням оптимальної фармацевтичної політики з точки зору суспільного здоров'я, зіставляючи вартість ліків із їхньою ефективністю. Базовою одиницею виміру тут служить «рік життя, скоригований на якість», або QALY в англомовній абревіатурі. Це універсальний критерій, що дозволяє порівняти в кількісних термінах ефективність ліків від різних хвороб: скільки таких років дасть пацієнтові препарат? Скажімо, якщо він дозволить продовжити життя на 10 років, але індекс «якості» цього життя (стан здоров’я протягом цих 10 років) становить 0,5, то в кінцевому підсумку йдеться про 5 років життя, скоригованих на якість. Таке лікування є, виходить, менш ефективним, ніж інше, яке гарантує лише сім років, але цілком здорових, без коефіцієнта, що погіршує якість життя.
Першою країною, де фармакоекономічний аналіз почали використовувати при прийнятті рішень щодо субсидування ліків, стала Австралія в 1993 році. З тих пір цей досвід перейняли в інших англосаксонських країнах, а також у Скандинавії, зараз беруть на озброєння і в Україні.
Втім, якщо в Австралії існуюча схема покриває більшість ліків, необхідних для профілактики та боротьби з широким спектром захворювань, в Україні поки що зупинилися лише на трьох хворобах.
- Це – один із можливих підходів, який практикується в бідних країнах, що особливо потерпають від епідемії тієї чи іншої хвороби. Наприклад, у Бразилії держава безкоштовно роздає населенню ліки від ВІЛ/СНІДу, розглядаючи цю проблему як першочергову порівняно з іншими, - коментує аналітик ГО "Український центр європейської політики Денис Горбач. - Часто держава категоризує ліки за ступенем їхньої «необхідності», вибудовуючи свою політику так, щоб максимально покривати потребу в найбільш базових препаратах – так роблять в Італії. У більшості випадків перелік ліків, що підлягає реімбурсації, оприлюднено на відповідному сайті, але буває й навпаки: наприклад, у Німеччині уряд склав список препаратів, витрати на які не відшкодовуються, тим самим роблячи відшкодування загальним правилом, з якого лише іноді є винятки.
Україна лише починає довгий шлях по налагодженню системи реімбурсації ліків. Щоб наблизитись до кращих зразків світової практики, список ліків треба розширювати та продумувати гнучкіші методи компенсації. Також чиновникам від медицини слід орієнтуватися на конкретні цілі, вагомою частиною з яких має бути профілактика – наприклад, боротьба з тютюнопалінням, як у Франції (ліків уряд компенсує тим, хто кидає палити, витрати на замінники тютюну в обсязі до €150 на рік). Адже, як кажуть самі ескулапи, попередити завжди простіше, ніж лікувати.