Не можу сказати, що я прям дуже мріяла побувати на Балі. Скоріше, це було побачення наосліп - а раптом щось вийде. І сталося те, що стається з кожним, хто ступає на його землю - я закохалася в нього по вуха. В його неймовірну природу, напрочуд дружніх людей і якусь особливу атмосферу, яка ніби огортає тебе, примушуючи мріяти про повернення сюди знову і знову.

Коли і як планувати подорож

Коли краще летіти на Балі? “Сезон” тут триває майже увесь рік. В який би час ви не вирушили у подорож, можна розраховувати на теплу і сонячну погоду. Але взимку (десь із грудня по березень) слід бути готовим до більшої кількості опадів. Через це ціни на авіаквитки та житло в сезон дощів будуть дещо дешевшими.

Оптимальний варіант - планувати подорож у міжсезоння - восени та весною, на перетині високого та низького сезонів. Буде ще не так дорого, і водночас не дошкулятимуть часті дощі.

Дощ в джунглях біля водоспаду Секумпулл

Як дістатися до Балі

Україну та Балі розділяють 10 тисяч кілометрів. Це непросте випробування навіть для досвідчених подорожувальників, тому варто дуже уважно підійти до організації перельоту. Як на мене, найкращий варіант стиковочного рейсу - це хоча б декілька годин відпочинку, а за бажанням - це й можливість бонусом подивитися ще одну країну.

Зверніть увагу на особливості візового режиму в країні, де відбуватиметься стиковка. В деяких випадках від них залежить, чи буде взагалі можливість вийти з аеропорту. Тому, щоб запобігти розчаруванням, краще вивчити інформацію перед тим, як натискати кнопку “Сплатити”.

Білети краще купувати заздалегідь, так вони обійдуться дешевше.

Житло

Як і будь де, на Балі є можливість обирати житло на будь-який смак та гаманець. Тут є і бюджетні кімнатки навіть без віконця за 15 доларів за добу, і розкішні вілли за 200 із просторою доглянутою територією, басейнами, неймовірними краєвидами навкруги.

Басейн на території вілли

Раджу завжди читати відгуки - в них міститься об’єктивна інформація про переваги, особливості і недоліки житла, які можуть мати для вас значення.

Транспорт

На Балі немає громадського транспорту. Тут всі пересуваються або на байках, або на автівках. Байк - цілком нормальний варіант для однієї-двох осіб, коли немає потреби від’їздити далеко від місця, де ви зупинилися. Але якщо у вас більша компанія, хочеться комфорту з кондиціонером (тут дуже спекотно) та й у планах подивитися всі цікавинки острова  - без авто не обійтися, бо до деяких місць байком дістатися фізично неможливо.

Авто можна орендувати разом із водієм, що і робить абсолютна більшість туристів. Вартість такої послуги - десь 50-60 доларів за добу плюс пальне, але є певні обмеження на проміжок часу користування. Скажімо, якщо у вас виникло бажання зустріти захід сонця на березі океану, водій може запросити додаткову суму у розмірі добової оплати за “переробіток”.

Оренда авто для самостійного кермування, звісно, дає більшу свободу. Вартість найпопулярнішого місцевого позашляховика - Toyota Avanza (місцеві вимовляють як “абанза”) в середньому становить 25 доларів на добу. Повернути авто треба з тією кількістью пального, з якою ви його взяли. Перед тим, як сісти за кермо, варто разом із господарем або його довіреною особою уважно оглянути салон і особливо кузов на наявні пошкодження, оскільки за умовами оренди ви маєте сплатити 100 доларів за кожну нову подряпину, яку дуже просто “спіймати” з місцевим трафіком. Краще за все робити відеофіксацію, щоб потім не було зайвих питань.

Трафік тут і дійсно скажений. Спочатку напружуєшся від сторонніх звуків - то численні байкери просто обліплюють тебе з усіх боків, на зупинках та поворотах тримаючись чи відштовхуючись рукою від твого авто - але потім починаєш звикати і до такого.

Типова картина для Балі - це дорога вздовж пляжу в Куті

Складнощів додає рельєф острову. Дороги тут в прекрасному стані, але вони вузькі, в містах та селах мають відкриті стічні канави по боках (притиснутися до стіни не вийде, доводиться роз’їзджатися із зустрічним транспортом), мають дуже круті повороти (треба подавати сигнал, щоб не зіштовхнутися), підйоми та спуски, які не дають рухатися із звичною нам швидкістю. Вкрай незвично спочатку було бачити на гугл-мапі прокладений маршрут у 20 км із розрахунковим часом прибуття в півтори години.

Додаємо правосторонній рух (пару перших днів іноді вмикаєш двірники замість сигналу повороту) і стає зрозумілим, чому тут наполегливо рекомендують не сідати за кермо самостійно. Особливо, якщо в ваших планах є відвідування місцевих пам’яток - вони зазвичай розташовані в важкодоступних місцях.

Я достатньо вправний водій із більш ніж 10-річним стажем та досвідом кермування в екстремальних умовах, але в деяких ситуаціях тут таки доводилося трохи нервувати.

Через величезну кількість байків на дорогах Балі поруч із звичними для нас великими заправками можна зустріти і зовсім екзотичні варіанти. Разнобарвна рідина у скляних колбах - це бензин.

Місцева АЗС

Щоб залити бензин до баку із них, треба рукою покрутити ручку.

Заправляємося перед підйомом до Храму Лемпуйянг

Їжа

Балі - це найрізноманітніші смачнющі фрукти. Манго, папайя, драгон-фрукт, кокос, мангустин, рамбутанг, сірсак, джек-фрут, банани різних сортів - очі розбігаються, хочеться спробувати все. І це правильне рішення - фрукти доступні за ціною і зазвичай продаються в кондиції “їсти сьогодні”, тож відмовити собі у насолоді скуштувати все це просто неможливо.

Між селами обабіч траси можна зустріти ось такі фруктові ятки

Окремо слід сказати про дуріан. Незважаючи на титул “найогиднішого” за своїм ароматом, цей фрукт має багато поціновувачів не лише серед місцевих жителів, а й туристів.

Дуріан у супермаркеті - з правого боку, біля яскраво-малинової “голови дракона”

Його можна зустріти на кожній фруктовій ятці, але не дивуйтесь, якщо вам заборонять пронести його в літак чи навіть готель - саме через цю його пікантну особливість.

Звісно, балійці харчуються не лише фруктами. Взагалі, тут важко лишитися голодним - будь де ви знайдете купу “варунгів” (кафешок) або точок із вуличною їжею “із собою”.

Типовий варіант “їжі з собою”

Як з житлом, так і з їжею - тут можна задовольнити будь-які забаганки в залежності від можливостей свого гаманця. Незважаючи на в цілому дуже демократичні ціни на продукти або готові страви, на Балі є й типові європейські заклади із більш звичним для нас меню та відповідними цінниками.

Моя порада - не боятися куштувати місцеві страви. Це частина місцевого колориту, хоч і незвична, але дуже смачна. Кажуть, раніше місцеву їжу їсти було неможливо - азійці відомі своєю любов’ю до спецій. Із масовою появою туристів ситуація змінилася. Тепер можна просто попросити “нон-спайсі” варіант, і вам подадуть їжу, яку не доведеться постійно запивати холодною водою.

Вечеря у “варунгу” в Убуді

Вартість їжі доступна, а порції величезні. А от любителям розслабитися із пляшечкою вина або пива доведеться закласти більше коштів до бюджету відпочинку - алкоголь тут дуже дорогий. За пляшку місцевого пива “Бінтанг” доведеться викласти 3 долари.

Мобільний зв’язок та інтернет

Найкращий спосіб лишатися на зв’язку та мати безперешкодний доступ до інтернету - це місцева сім-картка, вартість якої залежить від пакету та обсягу послуг. Мінімальна ціна сімки - 10 доларів, для більшої впевненості краще придбати 20-доларовий пакет.

Якщо ви, як і я - фрілансер, що працює у віддаленому режимі і тому постійно потребує стабільного якісного зв’язку, звертайте увагу на наявність і якість вай-фаю в орендованому житлі, перш ніж винаймати його.

Що подивитися на Балі

Балі вміє дивувати. Таке враження, що замість відвідування однієї країни вдалося подивитися десяток - настільки різним може бути цей острів. Навіть пляжі - тут їх як мінімум три різновиди.

Пляжі для серферів

Кута, Семін’як, Чангу - це довжелезна берегова лінія, де завжди є хвилі, що ваблять серферів. В особливо неспокійні дні на пляжі з’являються застережні прапорці, вказуючи на місця, де купатися категорично не рекомендується.

Серфери відпочивають на пляжі Кута

Пляж Меласті

На іншому боці острову, що дивиться на Австралію, навпаки, напрочуд спокійно. Океан трохи активізується під час припливу, але і під час його тут можна комфортно поплавати у прозорій бірюзовій воді. Особливо гарним робить цей пляж пісок майже білого кольру, через що його охрестили “балійськими Мальдівами”.

Вид на пляж Меласті зверху

Таємний пляж

Біля пристані, з якої щодня з Балі відходять пароми до найближчих островів, захований ще один пляж, схожий на Меласті своїими кольорами. Він невеличкий, але неймовірно мальовничий.
 

Чорний пляж

А це вже “маленька Ісландія” посеред Індійського океану. Колись тут сталося виверження вулкану, і тепер замість піску - вулканична лава. Місце, де поєдналися дві стихії - Вода та Вогонь - не може не зачаровувати.

Чорний пляж

Рисові тераси Тегаллаланг

Рис - це місцева валюта і основний продукт, що виробляється на Балі. Тому замість звичних нашому оку полів із соняшниками і кукурудзою навкруги розкидані рисові поля, залиті водою, в якій відбиваються хмари.

Рисові поля навколо Убуду

А через нестачу таких рівнинних ділянок балійці успішно освоїли техніку вирощування найпопулярнішої с/х культури на схилах холмів. І те, що народилося від безвиході і необхідності шукати можливості в доволі непростих умовах, стало туристичною родзинкою острову - рисові тераси приваблюють купи туристів через свій екзотичний вигляд і неймовірний фон для інстаграмних фотосесій.

Рисові тераси Тегаллаланг

А ще тут можна погойдатися прямо над джунглями на величезній гойдалці - розвага не для слабкодухих!

Храм Пура Лемпуйянг (Небесна Брама або Храм в хмарах)

Без перебільшення, цей храм можна назвати візитівкою Балі. Храм (насправді, цілий комплекс храмів) розташований на горі Лемпуйянг на висоті майже 1200 метрів над рівнем моря.

Частина храмового комплексу Лемпуйянг

Сюди непросто дістатися, але коли від побаченого перехоплює подих, все решта вже не має значення.

“Небесна брама”

Водоспад Секумпулл

В джунглях всередині острову ховається величезна кількість водоспадів, найвеличніший та найпопулярніший серед яких - водосапд Секумпулл. Щоб побачати цю красу на власні очі, теж доведеться провести декілька годин на гірських серпантинах, але воно того справді варте.

 Фотографією неможливо передати всю велич цієї стихії

Це один з небагатьох водоспадів у світі, за яким можна не лише спостерігати здалеку, а й скупатися в його водах.

У вартість квитка включено послуги двох провідників, які поведуть вас стежками крізь джунглі.

Ліс Мавп

В самому центрі міста Убуд розташований величезний парк, в якому господарюють ці створіння. За порядком слідкує спеціальний персонал, а на вході вас чекає інструкція із поводження з тваринами. Раджу зняти всі прикраси і тримати фотоапарати та сумки якомога надійніше - мавпи дуже комунікабельні, допитливі та завжди не проти отримати нову іграшку.

Місцеві господарі парку

За бажанням можна познайомитися з ними ближче, пригостивши бананами.

Парк Гаруда Вішну Кенчана

Споруду у вигляді бога Вішну, що сидить верхи на Гаруді (міфічний птах, що вільно пересувається між різними світами), видно з будь-якої точки південної частини острову. Це одна з найбільших статуй у цілому світі заввишки в 146 метрів.

Парк розташований у вапнякових скелях, в яких прокладено пішоходні маршрути. Тут багато цікавинок, тому на відвідування парку варто виділити окремий день.

Туристичні стежки парку Гаруда Вішну

Храм Улувату (Храм на скелі)

Сакральне місце для місцевих жителів. Це храм, де проходить ритуальне дійство - танок кечак, який танцюють виключно чоловіки.

 Вид на океан зі скелі Улувату

За вхід та можливість побачити танок також доведеться заплатити, а на додачу надіти спеціальний одяг - це працюючий храм, тому слід додержуватися встановлених правил.

Все відбувається на заході сонця на площадці понад обривом. Видовищно!

 Це справжнє театралізоване дійство за мотивами індонезійського епосу

А ще сюди просто приїздять для того, аби зустріти захід Сонця над океаном.

Сонце сідає за обрій

Розваги

На Балі зазвичай відправляються не за якимось активним відпочинком, а за справжнім релаксом і можливістю насолодитися близькістю первозданної природи. Але і тут можна знайти щось собі до вподоби.

Наприклад, “стати на дошку”. Частина пляжів (Кута, Семін’як, Чангу) - це справжній рай для серферів із постійними хвилями.

 Типова картинка на пляжі Семін’як

В будь-який час доби тут збираються поціновувачі цього виду спорту - лунає англійська, французьска, німецька, польска - Балі приваблюває серферів з усіх куточків світу. Хтось навіть летить сюди із своєю дошкою, але більшість орендує їх на місці. Для новачків на кожному кроці пропозиція від місцевих профі - одна година навчання коштує 10 доларів. Цілком доступно, щоб спробувати себе у ролі підкорювача океанських хвиль.

А ввечері на цих пляжах можна насолодитися музикою - тут вживу грають джаз, співають народні пісні, рок або всесвітньо відомі хіти - обирайте глядацьке місце собі до смаку і насолоджуйтесь коктейлем із звуків прибою та улюбленої музики. Місця вистачить всім.

Спеціально обладнані місця для бажаючих “почилити”

Або ж можна відшукати тихе місце для того, щоб побути наодинці із океаном, особливо гарного в променях Сонця, що заходить.

Вечір на пляжі в Куті

Не можу не згадати про традиційний балійський масаж. Раджу хоча б разок відчути на собі майстерність місцевих масажисток, після рук яких буквально хочеться літати.

Масаж можна зробити буквально всюди - навіть відпочиваючи на пляжі або за горнятком кави майже на вулиці. В більш дорогих закладах вам нададуть повний спектр спа-послуг, на додачу обов’язково пригостять чаєм та фруктами, а перед масажем дадуть анкету, де треба вказати, чи є у вас протипоказання, чи були нещодавно хірургічні втручання, яких частей тіла уникати, а яким приділити більшу увагу, якої інтенсивності має бути масаж. З останнім пунктом слід бути уважними - навіть medium (середньої інтенсивності) це вже такий собі майже спортивний варіант - хай вас не вводить в оману тендітний вигляд балійських майстринь масажу. 

 В салоні готуються приймати гостей

Що привезти з Балі

Найпопулярніші сувеніри - будь-які товари із символікою Балі. Користуються попитом пляжні рушники, сумки-шопери та знамениті на весь світ круглі плетені сумочки, які так і називають “сумки-балі”. Ще тут є величезний вибір прикрас із самого різного матеріалу - від срібла, натуральних камінців до справжньої вулканичної лави.

Натуральна косметика - ще один безпрограшний варіант подарунку з острову. В пошані вироби на основі натуральної кокосової олії.

Якщо дозволяє вага чемодану, раджу прихопити екзотичних фруктів (але попросити продавця обрати варіант “їсти завтра”). Для любителів екзотичних напоїв чудовим сувеніром стане місцева кава або чай. Мій особистий фаворит - чай з лемонграссу.

Безкоштовний тестувальний сет із 14-ма сортами кави та чаю

Але найкраще, що ви можете привезти із собою з Балі - це спогади та емоції, які вам подарує цей острів, що неодмінно полонить ваше серце.

Балі - крадій сердець