10.09.18 11:13

"Це не кадровий голод, а клінічна смерть", - черкаській "екстренці" бракує автомобілів, фінансування та спеціалістів


 

Гостра нестача техніки, мінімальні зарплати та масове «відтікання» найкращих спеціалістів закордон – такі реалії роботи комунальної установи "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради".

Її керівник Ігор Фесун стверджує – наслідків реформи працівники «екстренки» на собі не відчувають. Ба, більше – якщо держава терміново не зверне увагу на проблеми лікарів – скоро взагалі не буде чого реформувати.

-У нас замість 29-30 бригад по місту працює 15-16. Кожного дня, викликів, звісно, по-різному, але «спокійні» чергування бувають дуже рідко. Зазвичай, машина і не стоїть «на базі» - тільки залили пальне і поїхали далі. От минулої доби було 230 по місту - це по 14,5 викликів на одну бригаду, - коментує Ігор Фесун. - Із них - лише 20-30% - ті, що реально належать до компетенції "екстренки" - ДТП, асфіксія, серйозні проблеми з серцем, втрата свідомості, нещасні випадки на вулиці, повішення. Останнім часом кількість викликів зросла на 10% через те, що дільничі лікарі по Черкасах перестали ходити на виклики до хворих додому. Доводилось чути просто про анекдотичні випадки, коли лікар просить, наприклад, сфотографувати хвору ногу і надіслати фото йому на "Вайбер" або ж піднесіт дитину до трубки телефону, щоб вона покашляла і таким чином поставити діагноз. Або ж навіть сам лікар телефоном радить викликати «швидку», коли людина скаржиться на високу температуру чи підвищений тиск. На такі випадки, ми, звісно, реагуємо, протоколюємо їх, адже виїзд «екстренки» до людей, що не потребують термінової медичної допомоги – це витрачання шалених сум – обслуговування одного авто складає близько 2,5 мільйони гривень у рік.

То коли ж викликати?

Закон «Про екстрену медичну допомогу» ухвалили ще в липні 2012 року. Втім, деякі з його норм не були імплементовані, зокрема, через відсутність необхідної бази підзаконних нормативно-правових актів та недостатнє фінансування.

«Протягом 2018 року потрібно ухвалити дуже багато підзаконних нормативно-правових актів, які дозволять нормально запрацювати реформі екстреної медицини. Це, до прикладу, протоколи обробки виклику – такі собі «скрипти» для диспетчера. Вони допомагають визначити, чи потребує людина виїзду бригади екстреної допомоги чи іншого виду медичної допомоги. Крім того, зараз диспетчер боїться відмовити у виїзді бригади, бо остерігається наслідків для себе, оскільки всю відповідальність за прийняття рішення несе він. А якщо він чітко буде відпрацьовувати протокол – це знімає з нього відповідальність. Також очікуємо ухвалення закону «про доброго самаритянина», який полягає у тому, аби юридично захистити людину, яка володіє навичками надання першої допомоги, від відповідальності у випадку, якщо їй не вдасться врятувати життя. Зараз закон розглядається в профільному комітеті»,  – каже Роман Ланський, керівник проекту модернізації оперативно-диспетчерських служб Екстренної Медичної Допомоги, експерт Реанімаційного Пакету Реформ.  

Саме закон 2012 року визначив, що «швидка» має надавати екстрену медичну допомогу лише тим пацієнтам, які перебувають у невідкладному стані.

 Це потрібно для того, щоб вивільнити ресурси для надання термінової кваліфікованої допомоги тим, хто без неї ризикує не вижити: умовно кажучи, щоб людина з серцевим нападом не чекала, поки медики деінде радять, як збити температуру. За словами Романа Ланського, зараз за офіційною статистикою майже всі виклики – це екстрені випадки, однак насправді 70-80% викликів є непрофільними, бо лише мала частка викликів завершується госпіталізацією.

- За минулий рік кілька разів викликали «швидку» дружині – під час «загострень» кили (грижі) болі були дуже сильними, не могла дочекатися ранку, щоб поїхати в лікарню. Бригада приїхала швидко, але «розвела руками» - знеболювальне, яке вони мали, було значно слабшим від того, що кололи ми, - розповідає черкащанин Євгеній Семенов. – Ще викликали карету швидкої допомоги, коли дружину «скрутило» в центрі МРТ, бо розуміли, що їхати треба прямо в лікарню. Тут довелось чекати довше і медики ніяк не хотіли приїжджати, все просили, щоб в МРТ-центрі виписали якусь довідку-направлення. Щоправда, потім ми дуже пошкодували, що не взяли таксі. Трясло у машині так, що і мені – здоровому, було недобре, а дружині тряска нівелювала увесь ефект від знеболюючого уколу, який зробили тут же, на місці.

За словами Ігоря Фесуна, загострення хронічних хвороб (якими б сильними не були болі) не є причиною для виклику «швидкої». А транспортування «лежачого» хворого з одного лікувального закладу в інший – це взагалі завдання спеціальних санітарних машин, яких в Черкасах чомусь досі нема.

-Транспортування «неважких» пацієнтів на діагностичні чи лікувальні процедури нам заборонено законом. Магнітно-резонансна томографія, комп’ютерна томографія та інші подібні обстеження, відвезти-привезти – це все робота водіїв санітарних автомобілів. В районних лікарнях їх має бути від 3 до 5. В Драбові, наприклад, 3, у Чорнобаї – теж 3, у Золотоноші – 4, - коментує Ігор Фесун. - А от в Черкасах – жодної. Є лише авто у приймальному відділенні обласної лікарні. Що ж до усіх інших (включно із лікарнею швидкої допомоги №3 та пологовими будинками), то функцію транспортування хворих до них чомусь має виконувати «екстренка». От і виходить, що навантаження – шалене, а реально «наших»  викликів – менше третини. По-суті ж, ми маємо стабілізувати стан пацієнта і доправити його до реанімаційного відділення лікарні, або ж, як мінімум – у відділення інтенсивної терапії.

«Екстренна» чи «невідкладна»?

Експерти пропонують вирішувати цю проблему «розділенням» викликів на «екстренну» та «невідкладну» допомогу. Бригади «невідкладної» допомоги прибувають на виклик протягом години і надають медичну допомогу на дому, у той час, як у традиційної «швидкої» є 10 хвилин на виклик по місту і 20 – у сільській місцевості.

«Ситуація складна тим, що «невідкладна» допомога в нас не отримала достатнього врегулювання на законодавчому рівні. Зміни на рівні первинної допомоги розпочались рік тому, і саме до цієї ланки медичної допомоги мала б бути віднесена «невідкладна», адже частіше за все йдеться про загострення хронічних хвороб та звичайні маніпуляції. Але для цього потрібно, щоб всі пацієнти уклали декларації з лікарем, а заклади первинної медичної допомоги створили можливість надання допомоги у вихідні, свята та позаробочий час. Однак наразі цих змін ще немає, реформа триває, тож сьогодні навіть якщо виклик не екстрений, але зрозуміло, що людині потрібна медична допомога, на нього їде бригада ЕМД, бо залишати людину без медичної допомоги не можна», –  пояснює ситуацію Роман Ланський.

Важливо, що дуже багато рішень будуть віддані на розсуд регіонів, щоб вони ухвалювали їх, виходячи з власної статистики, а також людських і матеріально-технічних ресурсів.

«По статистиці керівник центру екстреної медицини бачить, як розподіляються виклики і відповідно планує роботу. До прикладу, він може сформувати дві лікарських бригади (ті, які будуть їхати на виклик, де потрібна лікарська експертиза – наприклад, інсульт), а решту залишити фельдшерськими і, згодом, парамедичними. Він може коригувати тривалість роботи бригад, і скорочувати час зміни, якщо вважає це за доцільне. Може скоротити кількість машин екстреної допомоги і віддати в оренду декілька з них закладам первинної ланки, до прикладу», – каже Роман Ланський.

За довгою гривнею: чому «екстренці» не вистачає кадрів

Майбутніх парамедиків ще тільки вчать. Цьогоріч, у межах пілотного проекту, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського та Черкаська медична академія оголосили набір на нову спеціальність «парамедик». Охочих виявилося 268 абітурієнтів подали документи на спеціальність «парамедик»: 199 у Тернополі  і 69 у Черкасах. А місць на держзамовлення – усього 50.

«Тривалість навчання майбутніх парамедиків становитиме три роки. Під час першого року навчання майбутні парамедики будуть здобувати загальну освіту, яка відповідає освітньому рівню «бакалавр». Одночасно вони будуть опановувати вміння і навички для надання розширеної першої допомоги. На ІІ та ІІІ курсах вони здобуватимуть вищий рівень рятувальної медицини – розширену екстрену допомогу. Маючи освітній рівень «бакалавр», парамедики зможуть продовжити освіту в магістратурі», - розповів завідувач кафедри медицини катастроф та військової медицини ТДМУ, професор Арсен Гудима.

Парамедики - це фахівці, які самостійно або під керівництвом лікаря надають широкий спектр рятувальних медичних послуг на догоспітальному етапі й своєчасно транспортують постраждалого до лікарні. Особливість підготовки таких спеціалістів  полягає у тому, що після вивчення теоретичної частини вони отримують ґрунтовну практичну підготовку. Майбутнім парамедикам моделюють найрізноманітніші ситуації невідкладних станів, і вони навчаються особисто та в команді надавати весь обсяг допомоги, передбачений відповідним протоколом з медицини невідкладних станів. Для цього в навчальних закладах має бути відповідне обладнання, манекени, а найкраще – повноцінний симуляційний центр.

От тільки керівник черкаської «швидкої» не впевнений, чи зможуть «новонавчені» парамедики працювати на УАЗиках, яким по 23 роки та рятувати людей, маючи 70 дефибриляторів на 101 «швидку». Тим часом досвідчені фахівці масово звільняються. Причини: низькі зарплати, непрестижність професії та невизначеність з тим, як зміниться служба внаслідок реформ.

- Водії отримують "на руки" – 2800. Це при тому, що на приватних фірмах водії вантажівок мають по 13-15 тисяч у місяць. Фельдшери-початківці з «голою» ставкою - 3 600. Середня зарплата  - в районі 6 тисяч гривень, з урахуванням того, що після трьох років роботи починаються надбавки - 20% за 5-річний стаж – 40% і до 60% - після 7 років на «швидкій» і більше. А зарплата лікаря у поліклініці – 20 тисяч, - порівнює Ігор Фесун. -
Ясне діло, що люди звільняються. Загалом у мене звільнилось 18 досвідчених співробітників по області за останні кілька місяців. Серед них - 3 учасники Національного Чемпіонату України бригад екстренної медичної допомоги і один віце-чемпіон. Їдуть в Німеччину, Польщу, Прибалтику працювати санітарами.

Ще одна проблема – загальне недофінансування галузі, що унеможливлює поточні ремонти і створення комфортних умов роботи для середнього і молодшого медичного персоналу.

Ігор Фесун довго і емоційно розповідає про «отакі дірки в підлозі і щурів» у приміщенні, де перебувають під час зміни водії карет швидкої допомоги. А потім переходить до цифр.

- Фінансування не вистачає в обсязі 50-60% від загальної потреби. От цього року з державного бюджету нас недофінансували на 3,5 мільйони. Добре, що проблему «закрили» з місцевого бюджету. Інакше ми б «стали» через місяць. Просто б не мали пального, щоб виїжджати на виклики, - пояснює Ігор Фесун. – Хорошою «підмогою» стали і 8 нових машини швидкої, які закупили за гроші обласного і районних бюджетів. Без них просто не знаю, як би ми справлялись.

Нагадаємо, що завдяки співфінансуванню з обласного та місцевих бюджетів було закуплено вісім автомобілів для Канівського, Шполянського, Золотоніського, Чигиринського, Монастирищенського, Маньківського районів та підрозділу санітарної авіації. На проект пішло 16,5 мільйона гривень: 50 відсотків з обласного бюджету, 50 відсотків – це місцевий бюджет і спонсорські кошти. 

Водночас, Ігор Фесун зазначає, що на сьогодні «швидка» потребує в цілому 164 автомобілі, наразі на лінії їздять 90−95 автівок, при тому, що кількість викликів сягає 300 тисяч на рік.

-На сьогодні, кількість автомобілів, які в нормальному стані та не підлягають списанню – 38, а також нові 8 автомобілів. Інші – потрібно замінити, – говорить Ігор Фесун. – Нові автомобілі мають обладнання згідно з ДСТУ – це дефібрилятори, дихальна апаратура, кардіографи та інші. Це автомобілі класу «B», які їздять на лінії. Кожен автомобіль за рік обслуговує близько 3−3,5 тисячі викликів. Через те, що автомобілі працюють у цілодобовому режимі, зношуються дуже швидко.

Що врятує «швидку»? 

На думку Ігоря Фесуна, якихось революційних реформ нині «екстренка» не потребує. Має просто виконуватися закон «Про екстрену медичну допомогу», ухвалений 6 років тому. Окрім того, слід терміново здійснити три кроки: підняти заробітні плати медикам і престижність професії фельдшера на «швидкій», постійно проводити професійні навчання та належним чином організувати матеріально-технічну базу «екстренних служб». Інакше, в державі скоро може просто не залишитись ентузіастів, готових рятувати людські життя «за копійки» та на застарілій техніці.

Досвід Європи: «хапай і їдь» чи «лишайся і працюй»?

Українська реформа «екстренки» планує поєднання англо-американської та франко-німецької систем екстреної допомоги. Маються на увазі дві головні моделі організації, що виходять із протилежних принципів. Англо-саксонська модель грунтується на принципі «хапай і їдь»: головне завдання медиків – щонайшвидше доставити хворого в лікарню, де ним займуться професіонали.

Згідно з теорією «золотої години», найкращі шанси на виживання мають ті, хто потрапив в операційну кімнату протягом години або менше після отримання травми; звідси походить поняття «платинових десяти хвилин», під час яких парамедики мають транспортувати пацієнта. Такий підхід найкраще працює у випадку внутрішніх крововиливів у ситуаціях на кшталт ножового чи кульового поранення.

При такій системі роль підтримуючих процедур під час власне транспортування зведена до мінімуму, і потреби в кваліфікованому лікарі немає: бригада укомплектована парамедиками, орієнтованими на швидкість. Лікар може здійснювати дистанційний нагляд за роботою бригад: він складає протоколи, за якими ті мають працювати, іноді йому телефонують за порадою або дозволом на якесь надзвичайне втручання.

В організаційному плані системи екстреної допомоги, вибудовані в такому ключі, зазвичай тісно інтегровані з іншими структурами швидкого реагування – поліцією та пожежниками. Головний пункт призначення для парамедиків –лікарня швидкої допомоги радше ніж спеціалізовані відділи загальних лікарень. Медицина катастроф у англо-саксонських країнах, відповідно, є доволі самостійною дисципліною, відокремленою від «нормальних» лікарів.

Франко-німецька система, поширена в країнах континентальної Європи, є плодом пізнішої еволюції системи охорони здоров’я, коли в повоєнний час стали намагатися надавати більш істотну допомогу безпосередньо на місці. Головний принцип тут – «залишайся і працюй». У складі мобільної бригади є кваліфікований лікар, завдання якого не просто стабілізувати й перевезти пацієнта, а на місці зробити максимум, по можливості навіть обходячись без госпіталізації. Якщо хворого все ж везуть у лікарню, це з великою ймовірністю буде одразу стаціонарне відділення звичайної лікарні, а не лікарня швидкої допомоги. В цілому, екстрена медична допомога тісно вписана в ширшу систему інституцій охорони здоров’я. Такий підхід, як вважається, краще працює у випадках серцево-судинних захворювань, коли головне – оперативне кваліфіковане втручання навіть без залучення великих лікарняних ресурсів. Норма по часу прибуття на виклик – 10 хвилин у 80% випадків і щонайбільше 15 хвилин у 95%.

У Польщі лікар, як і в нас, пересувається завжди разом із бригадою. Везти в лікарню пацієнта чи ні – рішення, яке залишається на їхній розсуд у кожному окремому випадку. На розсуд диспетчера також залишається рішення щодо того, яку власне команду відправити: краще оснащену для важких випадків чи простішу. Ще більшу роль медичне сортування, або тріаж, на стадії телефонного виклику відіграє у Франції. Але якщо вже до вас приїде французька бригада екстреної допомоги, вона буде укомплектована лікарем, медсестрою, водієм і студентом-стажером. Медсестра стала обов’язковим членом команди лише в 2006 році: до того її брали лише якщо на виїзді очікувались реанімаційні заходи.

-Українська система в тому вигляді, в якому вона функціонує на даний момент, очевидно, є ближчою до франко-німецької, - коментує  аналітик ГО «Український центр європейської політики» Денис Горбач. - Пропонуючи утворення мобільних бригад, в яких не буде лікарів (будуть лікарські, фельдшерські і парамедичні), Уляна Супрун наближує її до англосаксонської, але повноцінне запровадження останньої в Україні наштовхується на прозаїчну перешкоду: низьку якість дорожньої інфраструктури. Дороги в українських містах, а тим паче селищах, далекі від тих, якими пересуваються парамедики в США, вкладаючись у «платинові десять хвилин». Міністр охорони здоров’я Уляна Супрун теж  визнає це, додаючи, що на практиці остаточний вигляд нової системи буде формуватися, зокрема, і з огляду на реальний стан доріг. Проте, в намаганні оптимізувати систему надання медичної допомоги та розвантажити її від «баласту» немає простих рішень: «даремні» виклики не зникнуть від зміни одного підходу на інший. Більше того, з точку зору порятунку життів завжди краще витратити більше ресурсів і перестрахуватись, ніж ризикнути й зекономити. Найуспішніші приклади такого розвантаження є надбанням країн, де лікарям звичайного профілю довіряють пацієнти, на лікарях екстреної медицини не економить держава, а змінам у системі передує терпляча і тривала просвітницька робота.

Підготувала Ірина Семенова


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть частину тексту і натисніть Ctrl+Enter



Останні новини

22 вересня 2018
18:55
На Черкащині в затопленому кар'єрі виявили авіаційну бомбу часів війни
17:28
У середмісті Черкас зіткнулися два автомобілі (ФОТО)
16:35
На Черкащині компанія молодиків влаштувала розправу над чоловіком біля крамниці (ВІДЕО)
15:02
Чекайте на дощі та грози: у Черкасах та області оголосили штормове попередження
14:24
Потрійна аварія сталася за участі двох автівок та мотоцикла в Черкасах (ФОТО)
13:40
У Черкасах може з'явитися smart-сквер
12:52
Черкаські комунальники продовжують прибирати місто
11:20
Наливайченко: "Я не почув виступу президента у Верховній Раді. Це був виступ кандидата в президенти"
10:20
"У Черкасах продовжується тиск криміналу на депутатів та чиновників" - Бондаренко про спалену автівку Сухарькова
09:45
Депутату Черкаської міської ради спалили машину, - ЗМІ
21 вересня 2018
20:30
ТОП-5 моделей нових авто, які купують черкащани
19:40
Черкащан попереджають про різку зміну погоди
18:28
На Черкащині чоловіка побили дорогою до магазину (ВІДЕО)
17:04
У Черкасах оштрафували недобросовісного власника спортклубу
16:15
У черкаському гуртожитку для сиріт кожен третій не володів елементарними навичками (ВІДЕО)
15:51
Довгоочікуваний ремонт: на дорозі до Геронимівки латають ями (ФОТО)
15:25
Стали відомі нові подробиці у справі вбивства черкаського депутата Гури
15:10
Черкаський нардеп з трибуни Верховної Ради попросив Гройсмана виділити кошти на ремонт автошляху біля Геронимівки
15:05
Мер Черкас поїхав до Грузії залучати міжнародні інвестиції для економіки міста
14:47
Бажані вихідні. Події у Черкасах, які не можна пропустити
14:33
На Черкащині попрощалися з воїном, який загинув на фронті
14:12
Аеростарти та яскраві враження: черкащан запрошують на видовищний фестиваль повітряних куль
13:58
На Черкащині діти спалили сарай і три тони сіна (ФОТО)