Як відзначали Водохреща черкаські енергетики
Напередодні, 19 січня, християни відзначали Хрещення Господнє або Водохреща. Здавна вважається, що купання у водоймах із формою хреста - йорданях - сприяє зціленню та очищенню душі та тіла.
Багато сміливців цього дня наважилося зануритися в ополонку, бо вірять, що для православної людини - це не ризик, а благо, інформує прес-служба "Черкасиобленерго".
Серед таких і Юрій Сливко, інспектор енергоінспекції служби енергоаудиту Черкаського міського РЕМу, який за цікавим збігом обставин прийшов працювати на Товариство саме цього дня - 19 січня, 4 роки тому.
- З дитинства мене вабили різноманітні пристрої, апаратура, підсилювачі, - розповідає Юрій. -Хотілося постійно майструвати щось, паяти. І виходило, до речі. Тому й вирішив своє життя поєднати з енергетикою. Чотири роки навчався в Черкасах і три з половиною - у магістратурі в Києві. Тепер маю роботу, яка подобається, і хороший дружній колектив.
Ідея стати моржем спала Юрію на думку ще 7 років тому. Вперше він вирішив зробити це в компанії з сестрою, котра теж, до речі, працює в "Черкасиобленерго".
- Той перший раз, коли ми пірнали, не забуду ніколи, - зізнається Юрій. - Напередодні Водохреща була плюсова температура, тому ми з сестрою були сповнені рішучості та ентузіазму. Проте вночі вдарило -10, і коли ми о 5-ій ранку приїхали на Дніпро, вода була вкрита кригою і дув страшенний вітер. Чесно кажучи, я задумався. А от сестра - ні. Дивлюся: роздяглася і пішла. До глибини треба було метрів з 20 іти. Вона пішла. А я стою. Вже й з виду зникла, а я стою. І тільки коли сестра вийшла, подумав: невже я не зможу?! Скажу відверто, вода - крижана, дихання - просто перехоплює, ноги, руки - зводить. Зате коли виниряєш, таке блаженство та тепло по всьому тілу, що словами не передати.
Відтоді пірнати в ополонку на Водохреща для Юрія стало доброю і корисною традицією. Хлопець вірить, що цей обряд - корисний і для тіла, і для духу - допомагає йому зберігати гарне самопочуття протягом усього року.
- Щодо фізичного здоров’я, то до цього питання я ставлюся дуже відповідально, - говорить молодий батько двох синів. - Змалку займаюся фізкультурою, став майстром спорту з пауерліфтингу, ходжу в тренажерний зал, де, до речі, і зі своєю майбутньою дружиною познайомився. І синів, коли підростуть, долучатиму до здорового способу життя. Поки що ж регулярно воджу старшого, півторарічного сина на причастя, часто їжджу в монастир у Тишківці, це Вінницька область. З вірою в серці в наш час легше жити. Та й сам, ще коли був дитиною, помітив, що чим більше добрих справ робиш, тим краще тобі на душі. Тому моя віра проста - "роби добро людям".
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть частину тексту і натисніть Ctrl+Enter