Сім літер – і стільки таємниць.

Краєзнавець Олександр Знойко назвав це просте питання «найцікавішою таємницею вітчизняної історії». Адже якщо знати походження назви, можна зрозуміти не лише деталі черкаської історії, але й факти з життя інших народів, інформує сайт мерії Черкас.

Цікаво, що в жодних доступних історичних джерелах «черкасами» або «черкесами» українців не називали. Зате так іменували себе сусідні народи – росіяни (згідно з царськими грамотами 17 ст.) і татари (за словами Плано де Карпіні, італійського посла 13 ст.). Корені звичного для всіх слова «черкаси» – тільки уявіть! – загубилися десь у тюркських мовах. На сьогодні існує три версії походження назви міста.

1. Найпростіша і найдавніша з них виникла завдяки українським та російським історикам. Вони пов'язують виникнення українських черкасів із адигейськими народами, але… По-перше, про це немає жодних згадок в історичних джерелах. По-друге, давні черкеси, на яких, певно, посилаються вчені, відокремилися як самостійна спільнота значно пізніше, аніж виникло місто.

 2. Ця версія дуже незвична. Вона «прив’язує» заснування Черкас до періоду монгольського нашестя. Тогочасне осетинське слово «черкасоги» стало основою для назв «черкаси» та «касоги». Правдоподібно? Лишається тільки довести, що мали на увазі стародавні осетини під «черкасогами» і чому частинка цього слова закріпилася за територією, де нині розташовані Черкаси…

3. Краєзнавець Знойко стверджує інше: «черкаси» – спрощене від «чири киши» або «чири кисі», що в перекладі означає «люди сили» чи «люди армії». Це тлумачення не голослівне. Оскільки слов’яни, жителі Київської Русі, під час боротьби проти половців часто об’єднувалися з тюрками-черкасами, які селилися в Подніпров’ї – на території, прилеглій до нинішньої Черкащини.