Ручки, ґудзики та навіть елементи одягу, що обладнані відеокамерою, сьогодні вже не вигадки сценаристів шпигунських фільмів. Одне натискання миші на відповідному сайті  – і ви вже власник такої іграшки.

Про недитячу відповідальність за придбання таких пристроїв і користування ними розповів сайту vikka.ua працівник СБУ.

Подібні ноу-хау належать до спеціальних технічних засобів (СТЗ) негласного отримання інформації. Ними, відповідно до законодавства, заборонено користуватися звичайним громадянам. Застосовувати їх можуть хіба що правоохоронці у своїй роботі.

Попри таку заборону, придбати іграшки Джеймса Бонда нині можна цілком вільно у мережі, починаючи з українських і закінчуючи китайськими сайтами. Однак якщо в Китаї такі пристрої не заборонені, то українцям варто задуматися, чи варто ризикувати, наражаючи себе у кращому випадку на штраф, а в гіршому – на термін у в’язниці.

Стаття 359 ККУ. Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації

1. Незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання – караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років. 

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, – караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років. 

Проблема утому, що українці не обізнані у цьому питанні та й від придбання забороненої речі із вмонтованою камерою чи мікрофоном ніхто не застрахований. Такий пристрій може бути навіть у дитячій іграшці з того таки Китаю, а отже її можуть визнати засобом негласного отримання інформації, – розповіли у Службі безпеки.

Тим часом процедура визначення СТЗ є доволі складною. Чи належить пристрій до категорії "спеціальний технічний засіб", можуть сказати тільки експерти Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз при СБУ. Аналізуючи той чи інший прилад, працівники установи враховують все: починаючи від форми та розміру і закінчуючи дальністю охоплення мови та її розбірливістю. Вже на підставі технічних та якісних ознак формулюється відповідний висновок.

Як зазначає наш співрозмовник, у 99% випадків ручка-камера визнається забороненим засобом. Велика ймовірність, що пристрій є забороненим і у випадку із флешками, краватками, гачками на вішаках, що мають камеру тощо. Все залежить від того, чи мають вони функцію прослуховування.

Цілком невинним на перший погляд може бути і GPS-трекер, який до прикладу господар причепив до ошийника свого чотирилапого, аби знайти його у разі, коли тварина загубиться чи втече. Однак усе міняє додаткова функція звукозапису.

Якщо ж прилад таки має функцію негласного отримання інформації, то велика ймовірність того, що відповідатиме власник такої іграшки ще й за втручання в особисте життя. Так, до прикладу, на такому порушенні торік спіймали власника одного із кафе у середмісті Черкас. Камеру, яка вела приховане відеоспостереження, експертиза не визнала як СТЗ. Власник закладу тоді міг уникнути неприємностей, аби попередив відвідувачів, що у них ведеться спостереження.

За таким принципом краще діяти і у випадку, якщо вирішили простежити за нянею або найманими працівниками, які роблять ремонт. Експерт радить попереджати, що збираєтеся вести відеоспостреження. І краще встановлювати у такому випадку звичайну камеру, не замасковану під інші об'єкти. Таким чином ви убезпечите себе від можливих неприємностей із законом.