Із запитанням: «Чи потрібен місту крематорій», — до городян зі своєї сторінки у соціальній мережі «Фейсбук» звернулася заступник міського голови Черкас Людмила Бордунос. Основна мотивація чиновниці — кладовища займають дедалі більше землі й у перспективі наше місто буде оточене з усіх боків похованнями.

Сьогодні в Україні діють крематорії у Києва, Харкові та Одесі. Недобудованими вони залишаються у Дніпрі та Луцьку. Частина черкащан уже зараз вдаються до кремації рідних та близьких, відвозячи їх до Києва та Одеси. Про це свідчать оголошення організацій, що надають ритуальні послуги. Отже, ймовірно, якщо у Черкасах з’явиться крематорій то жителі найближчих міст так само зможуть  ним скористатися, пишуть Вечірні Черкаси.

Заступник міського голови Черкас Людмила Бордунос:

- Черкаси використовують гектари землі під поховання... І цей процес не зупинити. Можливо лише скоротити квадратні метри, які використовують для цих потреб. Сьогодні місто має гостру необхідність у збільшенні площі кладовища. У плані соціально-економічного розвитку на 2019 рік передбачено фінансування добудови цвинтаря, але навіть цей захід дозволить нам продовжити поховання на кладовищі, що біля села Хутори, ще на два роки. Тож за якийсь час нам знову доведеться вирішувати, де хоронити городян. А в перспективі вже за 10-15 років Черкаси з усіх боків будуть оточені кладовищами. Це проблема не лише нашого міста, а й інших обласних центрів України. Тому сьогодні я ініціюю вивчення економічної доцільності будівництва крематорію у Черкасах та громадське обговорення цієї теми, адже тут є й моральні аспекти.

Будівництво крематорію дороговартісне – десятки мільйонів. Вже сьогодні деякі черкащани та жителі сусідніх областей відвозять померлих родичів та близьких на кремацію до Києва та Одеси. Можна припустити, що якби Черкаси мали свій крематорій, то жителі Полтавщини, Кропивницького та інших обласних центрів привозили б своїх померлих до нас. Тож за якийсь час будівництво крематорію окупилося б. Окрім того, зараз на розгляді Верховної Ради знаходяться правки до Закону України «Про поховання та похоронну справу». Якщо ці правки будуть проголосовані, вони розширять можливості по залученню  інвесторів.

Також є пропозиції щодо розробки міської програми, аби заохочувати городян до кремації померлих – відшкодовувати вартість перевезення померлих до Київського крематорію. Словом, питання будівництва крематорію в Черкасах  потребує ґрунтовного вивчення та підготовки, однак однозначно воно є нагальним.

Протоієрей Андрій Шпунт, священик Православної церкви України:

- Як черкащанин і священик, я не проти крематорію, однак вважаю, що зараз немає нагальної потреби та можливості будувати його в нашому місті. Хіба в нас не вистачає землі, щоб достойно ховати наших померлих?! Владці кожної нової каденції починають свою роботу в Черкасах з того, що розкрадають та роздають землю як не собі, так своїм родичам та друзям. Високопосадовці одразу знаходять можливість виділити ділянку для родичів у Соснівці, а атовцям дали землю у районі «Д», де смітники та безпритульні собаки бігають.

Скажіть, кого з померлих високопосадовців чи їх родичів кремували? За ті мільйони, які влада витратить на будівництво крематорію, краще б вирішили проблему демографічної кризи в місті та Україні. Бо через корупцію та казнокрадство скоро в Україні не залишиться людей. Довели українців до того, що кожен, хто має можливість, залишає нашу державу і виїжджає жити, працювати та помирати в чужі країни. Нехай ті, хто сьогодні отримує 40, 60 і більше тисяч чиновницьких зарплат і хоче збудувати крематорій для людей, що ледь виживають на три тисячі зарплатні, краще створять умови для достойного життя в Україні. Сьогодні наша країна втрачає свій найбільший потенціал – людей.

Коли людина помирає, для душі немає значення, як поховають тіло. Ми молимося за безсмертну душу, щоб вона потрапила до Бога. Але ми живі, маємо старатися жити по правді, не чинити беззаконня, і пам’ятати, що перед Богом доведеться відповісти за все.

Директор КП «Комбінат комунальних підприємств» Анатолій Бейн:

- У принципі крематорій для Черкас можливо і потрібен, аби зберегти сільськогосподарські землі. Однак протягом останнього року з Черкас до Києва на кремацію відвезли всього близько 250-270 померлих. Наше підприємство та приватні фірми надають таку послугу городянам. У 2018 році ця цифра збільшилась десь на 80 померлих. Думаю, переважно тому, що до нашого міста переїхали переселенці з Донецької та Луганської областей,  вони хочуть бути похованими біля своїх рідних. Родичі таких померлих вдаються до кремації, аби потім поховати прах на батьківщині. Усього ж на кладовищах міста торік було поховано 3098 городян. З цих цифр не важко зробити висновок, який реальний попит на кремацію серед черкащан.

Щодо вартості питання, то кремація коштує в районі 4 тис грн. – це саме спалення. Похорон же з катафалком, копанням ями та іншими видатками обходиться в середньому 6,5-7 тис. грн. То того ж, як на мене, наші люди не дуже готові до кремації. Ми ж українці й поважаємо традиції. Але це питання повинні вирішувати самі городяни на громадських обговореннях та круглих столах.

        

ДОВІДКА

Одинадцять черкаських кладовищ займають 120 гектарів землі.

• Перше черкаське кладовище знаходиться по вул. Одеській;
• друге, третє, четверте та п’яте по вул. Руставі;
• шосте і сьоме вул. Промислова (колишні землі сільськогосподарського призначення Черкаського району);
• колишнє Ватутінське кладовище, сьогодні по вулиці Гетьмана Сагайдачного;
• восьме в районі перетину бул. Шевченко та вул. Можайського;
• дев’яте між вул. Пушкіна та Франка.
• Дахнівське кладовище.

Щодня в місті ховають від 10 до 20 померлих. Минулого року на міських кладовищах було поховано 3098 померлих.