Виживання бджіл у період обробки полів отрутохімікатами та збереження рослин-медоносів – основні проблеми, над розв’язанням яких міркують сьогодні бджільники Черкащини.

Про це йшлося під час круглого столу, який відбувся 20 лютого в Черкаській обласній організації Аграрної партії України за сприяння Спілки пасічників України, інформує Прочерк.

 Досліджень щодо розведення бджіл в Україні практично не ведеться, а старі наукові школи втрачено. Тож, як зазначалося під час круглого столу, значення освітніх заходів, під час яких пасічники могли б обмінятися досвідом, підказати один одному шляхи розв’язання своїх професійних проблем, важко переоцінити.

Як зазначив заступник начальника управління агропромислового розвитку Черкаської ОДА Іван Точений, в області в усіх категоріях господарств утримується більше 110 тисяч бджолосімей, з яких 96% – у господарствах населення. За статистикою, виробництво меду на Черкащині наразі становить понад 1,6 тис. тонн на рік.

Проте, як наголосив голова Спілки пасічників України Володимир Стретович, точного підрахунку кількості бджолосімей здійснити неможливо, оскільки значна частина пасічників не входить до жодних структур і про свою діяльність нікого не інформує.

Водночас, бджільництво в Україні має чимало серйозних проблем, із яких перша й найнагальніша – потрава бджіл отрутохімікатами під час обробки господарствами сільськогосподарських культур. У останні роки на Черкащині такі випадки зафіксовано в Драбівському, Катеринопільському, Корсунь-Шевченківському та Шполянському районах. Володимир Стретович закликав пасічників підтримувати постійний контакт із державними органами, місцевим самоврядуванням, а також із фермерами та керівниками сільськогосподарських товариств, завчасно попереджаючи їх про можливі наслідки неконтрольованого застосування отрутохімікатів.

– Із 1700 членів Спілки пасічників України ніхто не постраждав, і жодна бджолосім’я не загинула. Це тому, що ми по адресах наших членів, які внесено до бази даних, розіслали нагадування: будь ласка, зустріньтеся з головами сільських рад, з фермерами, виробниками, представтеся, повідомте, що ваші бджоли – в такому-то населеному пункті, і попросіть, відповідно до закону, за три дні до початку обробітку повідомити про це, – порадив Володимир Стретович. – Вам потрібно знайти із сільгоспвиробниками спільний інтерес.

Ще одною важливою проблемою пасічників є знищення медоносних культур. Зокрема, відбувається масова вирізка акацій на дрова у лісопосадках.

– А крім того, в Україні настільки вже розорали всі землі, що бідній бджолі скоро не буде де присісти – трави нема! – зазначив Володимир Стретович.

Розведення бджіл має значний експортний потенціал – щороку експорт меду за кордон (у Європу, США, Канаду, Японію, Індію) зростає. У с. Чорнявка Черкаського району запрацювало надзвичайно потужне, єдине в Україні підприємство-виробник гемогенізованого меду, виробництво якого відповідає міжнародним стандартам. Український мед цінується у світі як надзвичайно смачний. За словами Володимира Стретовича, багаторічний завідувач сектору сільського господарства Європейської комісії Енцо Даміані закликає українських пасічників відмовитися від продажу за кордон меду як сировини, адже в Європі, приміром, великий попит мають продукти з меду – з чорницею, полуницею, горіхами тощо в різноманітних комбінаціях.

– Останнім часом в тренді – продукція із географічними назвами. У Черкаській області, приміром можна було б виробляти «Мед із Черкащини» або «Мед із Шевченкового краю», – зауважив Володимир Стретович.

Пан Стретович також поінформував учасників круглого столу про перспективи розвитку кооперації у бджільництві. А досвідчений пасічник Іван Івко поділився професійними аспектами ведення бджільництва та досвідом вирішення проблемних питань з організації цієї справи.

Один із учасників семінару, пасічник-початківець із Хацьок Віктор Мороз, під час круглого столу виступив із ініціативою про створення на Черкащині обласної організації Спілки пасічників України. Цю думку підтримали й інші учасники обговорення.

Підсумовуючи дискусію, його модератор – голова асоціації фермерів у Драбівському районі Валерій Перепелиця зауважив, що будь-які дії в житті суспільства потрібно починати із створення певної структури, об’єднання, асоціації.

– Ви чули, що в сучасному світі перемагає той, хто постачає на ринки не сировину, а кінцевий продукт. Індивідуальні пасіки такий продукт виробити не зможуть. Для цього необхідні об’єднання, кооперація, – наголосив Валерій Перепелиця.