Купання у річці, омивання прохолодною росою обличчя та стрибки через багаття – це відомі атрибути свята Івана Купала, яке українці, зокрема й черкащани, святкують із 6 на 7 липня. Про традиції, обряди та історію одного з найдавніших свят Zmi.ck.ua дізнавались у черкаського етнографа Андрія Темченка.

Коли виникло свято Івана Купала?

Точної дати назвати неможливо. Це стосується більшості свят, зазначає Андрій Темченко. Додає, що Івана Купала з’явилось тоді, коли люди почали визначати час за сонцем.

"А це сталося тоді, коли виникла зірка альфа Дракона. Приблизно 4 тисячі 200 років тому. Це сонячне свято. Воно пов’язане з днем літнього сонцестояння. Його відзначають 7 липня за юліанським календарем, а так воно повинно бути» 23-25 липня", – розповідає Андрій Темченко.

За його словами, на Івана Купала, як і на Різдво, найбільше активізується нечиста сила: русалки, домовики тощо.

"У фільмах жахів найбільше активізується нечиста сила опівночі. А північ – це не 12 ночі, а 2-3 година. Тоді найбільша концентрація темряви. Південь – це найбільша концентрація світла. Але коли немає тіні – це теж не дуже добре. Тому що її не мають саме потойбічні сили", – зазначає етнограф.

За його словами, свято Івана Купала виникло до того, як з’явилось християнство, тому його вважають язичницьким. Уже після Хрещення Русі Івана Купала почали вважати днем народження Іона Хрестителя, який був двоюрідним братом Ісуса. Тому в назві є слово Іван.

"А Купала через те, що так називали громаду Купа, тобто сукупність людей. Або ще можна трактувати, як народне, родове свято", – каже Темченко. Також деякі дослідники вважають, що назва Купала пов’язана з обрядом купання, яке притаманне саме цьому святу. Вважалось, скупавшись у воді, можна позбутися всіх захворювань.  

Які традиції та обряди є на Івана Купала?

Серед традицій та обрядів, яких люди дотримуються в ніч із 6 на 7 липня – розпалювання багаття та стрибки через них, пускання по воді вінків, похід за цвітом папороті тощо. Мабуть, одним із найбільш відомих є розпалювання багаття. Андрій Темченко розповідає, що, перестрибнувши його разом, тримаючись за руки, молодята, могли сподіватися на гарну долю разом. Цікаву паралель етнограф проводить із відомою дитячою казочкою про Снігурочку.

"Дід із бабою зліпили Снігурочку, бо вони не могли мати дітей, але дуже хотіли. Вона ожила, бо вони любили її. А потім Снігурочка пішла стрибати через багаття на Івана Купала, але розтала. Це сталося тому що таке багаття знищує нечистоти. А Снігурочка із самого початку була мертвою", – каже Андрій Темченко.

Ще одна прикмета, яку застосовували на весіллях у цей час – це підпалювання доріжки з соломи, по якій наречений мав перенести свою дружину на руках.

Не менш відомою є традиція з омиванням росою обличчя. Дівчата так робили на свято Івана Купала, аби бути красивими.

"Є такі поняття як мертва та жива вода. Так от роса – це аналог саме живої. Тому, якщо умиваєшся чистою водою, то чистота переходить на обличчя дівчини. Відповідно якщо умиваєшся брудною, то на обличчя переходить бруд", – розповідає черкаський етнограф.

На Івана Купала люди любили ворожити та дізнаватися свою долю. Переважно робили це завдяки воді. Так, у ніч із 6 на 7 липня дівчата, а подекуди й хлопці запускали по воді вінок. Якщо вінок відпливе найдалі, то його власниця стане найщасливішою. Якщо вінок потонув, то дівчина в найближчому році заміж не вийде.

"Правильно казати саме «по воду», а не "за водою", тому що останній варіант має на увазі "вниз", до не чистої сили. Саме померлі пращури вказували запущеним вінкам їхній шлях. От як вони направлять цей вінок, така буде й доля", – розповідає Андрій Темченко.

Він також додає, що дівчата переважно ворожили на заміжжя. Від цього залежало їхнє життя. Щоб поворожити, також пускали з гори колесо, яке горить.

Не менш цікава й таємнича традиція – це ходіння в ліс по папороть. Як відомо, вона не цвіте, але наші пращури вірили, що в ніч із 6 на 7 липня можливо все. За словами Андрія Темченка, папороть також має зв’язок із нечистою силою. Цей обряд має низку вказівок: потрібно йти й не озиратися назад, а також мати із собою свічку, яка не повинна згаснути.

"Очевидно, що якщо ви підете на Івана Купала по папороть, то пройдете метрів 50 і повернетеся. Тому шо це період вегетації рослин і тварин і там все живе в цей час", – каже етнограф.  

Підготувала Світлана Небилиця