Парк “Соснівський” — один з найстаріших черкаських парків, зараз опинився під загрозою знищення, пише “Акцент”.

 

На дивом відвойовану через суди паркову територію між другою міської та обласної лікарнями насуваються елітні споруди. За збереження парку багато років борються місцеві жителі. Ті, хто свого часу не побоявся вступити в Комітет Порятунку Соснівки (зараз це КСН “Соснівський”) вже не страшиться ніяких загроз і готовий і далі відстоювати право громади на парк, ні в якому разі не віддати його на відкуп багатим забудовникам.

 

Днями члени громадської ради при Черкаській обласній державній екологічній інспекції, журналісти центральних та місцевих телеканалів, а також газети “Акцент” разом з активістами спробували з’ясувати, хто і наскільки правомірно вліз на територію парку.

 

Наш десант очолили голова громадської ради при Черкаській обласній державній екологічній інспекції Людмила Ткаченко та керівник цього відомства Микола Клименко.

 

А чи був парк?

Для початку ми оглядаємося на місцевості.  Цікавимося у будівельників одного елітного котеджу, — хто ж тут, серед вікового соснового лісу, хороми зводить? Не дивно, що зрозумілої відповіді ми не отримали.

 

Найжахливіше, що страждає реліктовий ліс, який і робить зону курортною. Зрозуміло, забудовники всіляко намагалися приховати сліди масової вирубки (маючи деякі механізми, вмить перетворюють пні в труху, це зробити нескладно), деякі сліди злочину ми все ж знайшли. Це і залишені коріння варварськи знищених сосен, і спеціально підпиляні дерева (щоб ті з часом підсохли, і був привід їх знести). Впало в око й те, що потужна бетонна огорожа якимось дивним чином вилізла за межі позначеної земельної ділянки, відрубавши частину явно вже паркової території.

 

Що стосується самого парку, то таким його зараз можна назвати насилу — залишилися лише спогади про те, яким він був. Адже тут били фонтани, парк прикрашали численні скульптури і квітучі клумби, дами дефілювали під руку з кавалерами під звуки духового оркестру. Тут кипіло світське життя! Зараз природа взяла своє, і лише деякі деталі — поросла травою центральна алея, залишки скульптур, “кратер” колись мальовничого фонтану видають факт присутності тут колись улюбленого черкащанами парку.

 

“Ось в цьому” басейні”, який зараз виглядає як яма, засипана сміттям і поросла травою, пам’ятаю ще в 1960-ті плескалися рибки, — зітхає відео-оператор Микола Назарчук. — Недалеко звідси жив мій дідусь, до якого я хлопчиськом часто заглядав у гості і, звичайно, гуляв в цьому парку. Зазвичай з зупинки до будинку діда добирався пішки через паркову алею. Алею прикрашали скульптури радянської епохи. Навіть жінка з веслом тут була! На розі парку стояв літній кінотеатр, це була улюблена зона відпочинку черкащан. Це було давно і зараз залишилося лише відчуття гіркоти, як від великої особистої втрати. Думаю, цей парк спеціально перетворили на дике місце, щоб можна було без проблем роздати ділянки під забудову не бідним громадянам, які мають великі зв’язки. Не простим смертним, звичайно.

 

Що маємо — не бережемо

 

Голова КСН “Соснівський” Анна Демченко розповіла про непросту боротьбу жителів району за парк. “Коли ми взялися рятувати територію парку ще кілька років тому, частина виділених сесією в 2004 році 22 земельних ділянок під забудову котеджів повернули через Київський Апеляційний суд їх власникам. Незважаючи на величезний опір громади, — розповідає вона. — Ще один момент, що ускладнює справу — ділянки багаторазово перепродувалися, і знайти первинних господарів вже неможливо. У 2008 році ми особливої ??будівельної активності тут не спостерігали. І сподівалися, що переможемо”.

В останні ж роки, як свідчить Анна Демченко, власники ділянок заворушилися. Мало того, вони чомусь вирішили, що можна до вже виділених їм територій додати ще кілька сот метрів.

 

Раптом один з приватників розгородив свій потужний бетонний паркан і переніс його ще на два прольоти (6 м в ширину). Тепер за його прикладом на територію парку обов’язково влізуть і інші забудовники.

 

Голова КСН впевнена, що ці люди вірять в свою безкарність через великі зв’язки і не в останню чергу поширеному нині механізму узаконення незаконних споруд.

 

У ході нашого розслідування з’ясувалося, що в 2011 році Черкаська облрада визначив для парку “Соснівський” 6,64 га. Однак, межі парку (спочатку компетентними службами міськвиконкому) були винесені в натуру. При цьому так звані червоні лінії просто не врахували. Пізніше документи, які потрапили в обласне управління екології для затвердження, там і застрягли. Причина — з урахуванням червоних ліній площа парку стала менше — кудись поділися 40 соток.

 

Як пояснив голова обласної екологічної інспекції Микола Клименко, межі в натуральну величину мала винести Черкаська міськрада. “Ми в найближчі дні перевіримо всі факти, в тому числі з’ясуємо — чому площа парку стала менше і чому з документами тягне обласне екологічне управління, — заявив Микола Клименко.  — Я вважаю, що земельні ділянки під це будівництво були виділені незаконно. І винна у цьому Черкаська міськрада каденції Анатолія Волошина. Міськрада і зобов’язана виправити свою помилку і понести відповідальність “.

 

Ні для кого не секрет, що Соснівка завжди була ласим шматком, — підтримує висновки головного екологічного інспектора області громадський екологічний активіст Людмила Ткаченко.

 

— Саме по Соснівці ми маємо численні маніпуляції з виділенням землі і факти незаконного приватного будівництва на території соснового лісу. У процесі цієї інспекції, приміром, з’ясувалося, що з позначеною території парку “зникло” 40 соток землі. Ні для кого не секрет, що в Соснівці будується місцева олігархія і так звана бізнес-еліта. Вкрай важливо зберегти територію парку, який, була б політична воля міської влади, можна було б відновити і віддати в розпорядження черкаської громади. Хвилює той факт, що поки ми будемо розбиратися, що до чого, тут повним ходом буде вестися будівництво.

 

Цього ніяк не можна допустити. Ще один момент, в природно-заповідній зоні, згідно із законодавством, будуватися не можна апріорі. Знищення дерев — кримінально карається. Для отримання дозволу на знесення навіть однієї вікової сосни, необхідне рішення ні більше, ні менше Верховної Ради. Коли ведуться масові вирубки в парках — це злочинна недбалість місцевої влади, а також службова некомпетентність контролюючих органів.

 

Микола Бондаренко, який нещодавно очолив паркове господарство, у своєму коментарі на зауваження про те, що збереження парку, що має законний статус пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, повинно б контролювати якраз КП “Дирекція парків”, сказав: “Нам парк дістався в 2011 році. У рішенні облради з цього приводу було зазначено, що орієнтовна площа парку така-то. І що парк передається нашому комунальному підприємству для винесення його в натуральну величину.

 

Для цього через кілька місяців “Дирекція парків” звернулася в обласне управління екології за актом з визначеними кордонами паркової зони. Два тижні тому ми були в цьому управлінні, і нам пояснили, що коли фахівці управління вимірювали площу передбачуваного парку, то з урахуванням червоних ліній вийшло 6,2 га, а не 6,64, як було зазначено в наших документах. Саме ця невідповідність заважає видати кінцевий акт. При цьому слово “орієнтовно”, яке кудись зникло в ході службового листування, стало фатальним.

 

Скандальні події навколо парку “Сосновський” тривають. Ми будемо стежити за ними й інформувати вас про подальшу долю парку. Чи понесе хтось покарання за його планомірне знищення?