Світ наповнений символами. Для когось це звичайні зображення, для інших вони мають сакральне і навіть містичне значення. Своєрідною родзинкою Черкас є саме такі таємничі символи, які прикрашають старовинні черкаські будівлі. Окрім декоративної та архітектурної цінності, вони є й своєрідною "кам’яною" вишивкою, що зберігає особливості світосприйняття населення регіону та відтворює неповторний стиль і містобудівні традиції. 

Про це пише in.ck.ua

"У нашому світі існує багато мов. Орнамент – це така особлива архітектурна "мова", доступна не багатьом. Він розрахований винятково на зорове сприйняття дійсності. Знаки зрозумілі людям, які належать до певної культури, тобто це ментальна формула, заснована на досвіді загальному. Така символіка є винятково слов’янською, адже її можна порівняти зі знаками на інших предметах побуту й архітектурних спорудах. Зокрема аналогічні зображення повторюються на речах домашнього вжитку: сорочках, скринях та у вишитих на одязі візерунках. Деякі символи, які є у нашому місті, можна побачити також в архітектурних ансамблях Харкова і Ніжина", - розповів історик Андрій Темченко.

Вивчати сакральні знаки Андрій Темченко почав ще у студентські роки. Дослідник 7 років працював у Черкаському обласному краєзнавчому музеї, вивчав образотворчу символіку. З-поміж орнаментів, які науковець бачив на будівлях міста, не знайшов жодного негативного знаку. Всі архітектурні елементи беруть початок зі своєрідної народної "матриці", яка уособлює важливі для людей категорії життя: захист, здоров’я, достаток і процвітання, родючість і підтримка предків. Черкасці-власники будівель із такими архітектурними знаками прагнули вбезпечити себе від багатьох життєвих труднощів і проблем, зробити своє житло більш захищеним. У цьому допомагало різноманітне поєднання символів, яке створювало особливий енергетичний "світ" у домівці кожної родини.

Попри потужний сакральний зміст знаків і популярність будинків із символами у минулому, сьогодні їх залишилося небагато. За словами науковця, зникнення значної кількості старовинних будівель пов’язано із Другою світовою війною, руйнуванням центру міста, відтоком із Черкас єврейського населення, якому належала частина таких будівель, створенням Кременчуцького водосховища, появою нових мікрорайонів і сучасною агресивною промисловою і приватною забудовами.

У старовинних будинках нашого міста можна знайти і приховані символи. Чимало знаків буває на кахлях печей, груб, міжкімнатних дверях, дверних надбудовах і горищах. Часто такі архітектурні елементи нагадують середньовічний декор. Нині чимало з них замальовані, заштукатурені чи закладені у процесі перебудов і змін в архітектурі міста.

У кожного символу – своя таємниця

Найбільш розповсюдженою монограмою, яка збереглася, є літера "Ж". Вона схожа на букву в старовинних літописах і символізує здоров’я, життя й процвітання. Саме ця літера є своєрідною матрицею рунічного алфавіту, яка народжує інші знаки, що символізують елементи цього життя. Цей кириличний символ абсолютно пропорційний, а тому пов’язаний із сонцем, яке спрямовує своє проміння довкола.

Літера "Ж", виконана у старовинному "літописно-рослинному" стилі (вул. Хрещатик, 58)

Також на будівлі, розташованій по вулиці Хрещатик, збереглася іменна літера "К". Буква знаходиться вгорі будинку. Таку монограму могла дозволити собі дуже заможна людина. Півкола символізують небесне склепіння. Дрібні прямокутники означають зорі. Ймовірно, хазяїн будівлі прагнув себе возвеличити чи наблизитися до Бога у такий спосіб.

Іменна монограма "К" над фігурами небесного сплетіння (вул. Хрещатик, 189).

Одним із поширених архітектурних знаків у середмісті є “громові колони”, розташовані над входами в будівлі і спрямовані вістрям донизу. Такі орнаменти оберігають сонячні символи. Це так звані "громові стріли", які вбивають нечисті сили й перешкоджають людям зі злими намірами принести негатив у дім.

"Громові стріли" на будівлях по бул. Шевченка і вул. Хрещатик 

Рибний ряд з сонячним символом посередині (вул. Хрещатик, 190)

"Сонячні символи" , виконані у різних стилях і обрамленнях (вул. Святотроїцька, 42) 

У процесі створення нового дому важливо було отримати підтримку і зв'язок із предками – захисниками роду. Для цього черкасці будували кам’яні стовпи, які історики називають "деревами роду" або "стовпами смерті". Такий декор складається із верхньої частини, що тримає "небесне склепіння" дому, самого "кам’яного стовпа" і основи, на якій тримається рід.

Кам’яний "стовп роду", що підпирає небесне склепіння на вул. Хрещатик, 189

На багатьох старовинних черкаських будівлях є також своєрідні горища-надбудови. Для людей такі місця непридатні. Історики припускають, що такий "поверх" у домі створювали для хатніх духів, зокрема міфологічного домовика.

Надбудова на даху сьогочасного планетарію – міфічне "житло" для домашнього духа (вул. Байди Вишневецького, 14)

Цікавим є обрамлення вікон. Воно, на думку етнографа Андрія Темченка, нагадує рушник, відтворений в орнаменті. Його призначення – захищати будівлю і тих, хто в ній живе.

"Камяний рушник" над вікном Черкаської музичної школи №2 (бул. Шевченка, 184)

Щоб у домі завжди панував достаток і добробут, у нижній частині будинку зазвичай зображували прямокутники та ромби з ребристими лініями всередині, що символізують оране засіяне поле.

"Кам'яне поле" на будівлі - символ родючості і достатку ( бул.Шевченка, 334)

Психолог Оксана Дуплій стверджує: люди дуже люблять знайому інформацію, що відклалася у підсвідомості ще в дитинстві. Знаки на будівлях підтримують особливий дух традицій кожного міста.

"На мою думку, такі символи разом зі старовинною архітектурою створюють враження стійкості, стабільності міста та його традицій. Поєднання знаків на будівлях найчастіше складні, тобто створені за допомогою багатьох геометричних елементів, а тому для їхнього трактування і дослідження є великі можливості",-  зазначила психолог.

Частина символів досі є недостатньо дослідженою, тому старовинні будівлі цікаві не лише через оригінальну архітектуру та символіку, але й важливі для доповнення історії нашого міста. Нині найбільше будинків концентрується в районі Черкас кінця XIX – початку XX століть – від вулиці Припортової (колишня Героїв Сталінграда) до вулиці Університетської, а також на території колишнього хутора Криваліївського. Найбільше будівель зі знаками можна побачити вздовж бульвару Шевченка, на вулицях Хрещатик, Святотроїцькій, Байди Вишневецького, Гоголя.