Кілька років тому міська влада хизувалася досягненнями у наведенні порядку з кіосками та торговельними павільйонами у Черкасах, пишуть Вечірні Черкаси. 

 

Стрічка новин на офіційному сайті Черкаської міськради рясніла заголовки «У Черкасах виявлено 288 незаконно встановлених тимчасових споруд», «Незаконні кіоски примусово демонтуватимуть», «У Черкасах прибрали ще три незаконних кіоски», «Із залученням важкої техніки демонтовано незаконний торговельний об`єкт»…

 

Сьогодні підприємці, чиї кіоски прибрала міська влада, намагаються довести – представники мерії вкрали їх ларьки разом із крамом, чим завдали значних матеріальних збитків бізнесу. У мерії наполягають на своєму, якщо підприємець встановив кіоск без жодних дозволів, то мерії не потрібні дозволи для його демонтажу.

 

- 2012 року міська влада прийняла рішення, яким зобов’язала підприємців оформити паспорти прив’язки на свої кіоски, ларки та торговельні павільйони. Поки підприємці оформляли документи, мерія, керуючись раніше прийнятими рішеннями, демонтувала наші споруди, – розповідає приватний підприємець Станіслав Басок. Підприємець стверджує: міська влада демонтувала у нього 14 кіосків, де деякі з них, він не знає й досі.

 

Зі своїх кіосків Басок торгував продуктами харчування, хлібом та хлібо-булочними виробами. – Аби підготувати схему розміщення малих архітектурних форм, міська влада приступила до їх інвентаризації. Проведено було їх облік, кожному присвоїли кадастровий номер і у кожного був перелік документів, які підтверджували право власності.

 

Усе з’ясували і уточнили. На вимогу міської влади ми призупинили свою діяльність, аби виконати усі вимоги. Ми всі подавали заяви, однак належної відповіді не отримували. Тому вважали, що договори оренди продовжені. Однак у результаті виявилося – наші кіоски стоять незаконно. Я вважаю, що міська влада викрала у мене кіоск. Ми відстоюватимемо свої права і власність аж до Верховної Ради та Генпрокуратури.

 

Приватні підприємці, чиї кіоски потрапили під демонтаж, стверджують: міська влада діяла незаконно.

 

- Не маючи підстав, представники виконавчого комітету Черкаської міськради попросту викрали кіоски разом із крамом, чим завдали підприємцям багатотисячних збитків.

 

Більше того, приватникам довелося із власної кишені оплатити незаконний демонтаж їхніх же кіосків, – обурюється керівник організації роботодавців в Черкаській області Олег Лисак, який на підтвердження своєї правоти демонструє ряд рішень судів, завдяки яким декому із підприємців вдалося відстояти своє добро. Однак стягнути матеріальне відшкодування із міської ради вони не можуть. Як стверджують, рада немає власних рахунків.

 

- Три мої кіоски були визнані незаконними, їх демонтували чим нанесли мені збитків на суму 145 тисяч гривень. Суд визнав, що мої кіоски демонтували незаконно, окрім того у судовому порядку було встановлено й те, що міська влада, не подовжуючи мені договори оренди на землю, також діє незаконно, – ділиться власною історією приватний підприємець Світлана Лисак.

 

Її кіоски по місту торгують тютюновими виробами. – Якщо вони вважають, що наші кіоски стоять незаконно, вони мали звернутися до суду, аби суд виніс рішення про те, що кіоски стоять незаконно і підлягають демонтажу. Із рішенням суду вони мали отримати виконавчий лист і на його підставі звернутися до виконавчої служби, аби вона зайнялася демонтажем кіосків. А було так. О п’ятій годині ранку невідомі люди з незрозумілими машинами приїжджають, краном вантажать кіоски у машини разом із товаром. При цьому нищать як сам кіоск, так і крам, що там знаходився. І все це везуть у невідомому напрямку. Це просто пограбування.

 

Тим часом в управлінні інспектування департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради стверджують: оскільки кіоски поставили самовільно у порушення усіх законодавчих норм, той для їх демонтажу жодних дозволів не потрібно.

 

- 2009 року була перша хвиля демонтажів. У який спосіб і на якій підставі вони проводилися, сказати я не можу, бо у міськраді я не працював. Але знаю, що дехто з учасників у тому числі й тодішній директор КП «Міськсвітло», яке займалося цими демонтажами, через ті події досі знаходяться під кримінальною справою. Тому складається враження, що там могли мати місце якісь порушення. З 2010 по 2013 роки у місті діяв припис прокурора про заборону здійснювати демонтажі тимчасових споруд.

 

Новий прокурор скасував цю заборону 2013 року. Але у той період змінилося законодавство. Була прийнята постанова Мінрегіонбуду, якою пояснили, в який спосіб мають встановлюватися кіоски. Було прийнято рішення міськради, яке роз’яснювало порядок розміщення тимчасових споруд, була затверджена схема розміщення, типові переліки, форми і так далі. І тут розпочалася нова історія, – роз’яснює начальник управління інспектування Олександр Давиденко. – Тимчасові споруди, розміщені самовільно, підлягають демонтажу. 2012 року, ми дали підприємцям на рік пільгові умови, аби вони змогли оформити паспорти прив’язки.

 

Ми попередили, якщо за рік вони не оформлять документи, ми застосовуватимемо штрафні санкції і демонтаж. Вони нас слухали, кивали головами і обіцяли оформити документи. Пройшов рік, ми провели інвентаризацію і виявили: із понад 500 кіосків 288 в місті встановлені незаконно. Схема дуже проста: нема паспорта прив’язки – забери своє майно. Не забереш сам – заберемо ми. Рішення суду у цьому випадку не потрібно. Якби кіоск був встановлений рішенням суду, то і знімати його необхідно було рішенням суду. А якщо він поставив свій кіоск вночі, без жодного дозволу, то ми так само уночі маємо право приїхати і забрати його.

 

Тож демонтажі проводили за рішенням виконкому, залишивши власнику кіоску право забрати своє майно, але перед цим він має заплатити за демонтаж та зберігання. За словами Олександра Давиденка сьогодні на зберіганні знаходяться близько 10 кіосків. Щоб їх забрати підприємці мають за них заплатити, але та ціна яка набігла за цей час перевищує і вартість кіоску і товару, що в ньому був при демонтажі.

 

Наразі у місті діє мораторій на розміщення малих архітектурних форм. Його восени минулого року наклала міська рада, аби виписати усі правила та умови розміщення кіосків і ларків у місті. Цей документ має пройти регуляторну процедуру, що може тривати до року. Хотілося б вірити, що після його прийняття у місті більше не виникатиме подібних конфліктних ситуацій.