Головний медик Черкас Олег Стадник визнав, що у місті працює "фармацевтична мафія", яка певним чином стимулює лікарів виписувати пацієнтам дорогі препарати. 

Про cвоє бачення виходу із цієї катастрофічної ситуації він розповів у інтерв'ю виданню "Дзвін".

– Перша супер важлива причина заключається в тому, що у нас не існує системного підходу до протоколів лікування. Кожна хвороба розписана, з яких препаратів потрібно починати лікування, у разі ускладнень, які додавати препарати у разі потреби. Які ліки якими замінити, які додаткові обстеження проводити і тому подібне.

Чому в нас це все важко контролюється? Тому що Міністерство не на всі нозології написало ці протоколи.

Друге – система контролю  не дієва. Чому не дієва? Тому що система контрлю в закладі лікування покладена лише на одну людину – заступника головного лікаря з лікувальної роботи. І він не може абсолютно проконтролювати всі історії хвороб. В кращому разі, це дуже добре коли він бере на рецензію кожні десять із ста історій хвороб. І рецензує проведення лікування. Як працює це в світі? В світі це працює через систему страхової медицини і страхових інспекторів. Окремий інститут страхової медицини – люди з медичною освітою, які знаються на медицині, але вони не лікують, вони контролюють, як лікарі лікують пацієнтів. Тоді дуже просто відсікаються елементи зловживання лікування дорогими або непотрібними ліками. Коли не дотримуються протоколів лікування і замість банального "індометоцину", приписують якісь "Вольтарени", "Ібупрофени", що на порядок вищі в ціні, хоча вони є аналогами, то страхова компанія виключає їх із списку , що підлягають оплаті. І тоді лікарня за недбальство лікаря, повинна оплачувати з власних коштів за ці ліки.

Дійсно, треба розуміти, що фармацевтичне лобіювання, таке ж потужне, як скажімо металургійне. Дійсно, лікарів стимулюють великі фармацевтичні компанії. Вони нараховують бонуси лікарям, за виписування ліків свого виробництва.

Відсутність контролю за лікарем, створює у лікаря хибне враження від того, яким чином він повинен бути ефективним. Якщо лікар, дотримуючись протоколу, лікує не важку хворобу, наприклад за сім днів. То інший лікар, що призначає сильнодіючі в декілька разів ліки, він цю хворобу виліковує за чотири дні. І в пацієнта складається хибне уявлення, що це класний спеціаліст. Там, той що зі мною потрапив у лікарню ще лежить, а я вже здоровий пішов додому. Але коли наступає ускладнення хвороби, то сильнодіючі препарати вже використані, і ефекту від інших сильнодіючих не буде. Бо вже "із пушки по горобцям вистрілили", і це навпаки, це псевдо ефективність.

На думку очількника медицини міста, корупцію та непрофесійність в охороні здоров`я може "вбити" не тотальний контроль, не робота поліції, а перехід на зовсім іншу систему страхової медицини.