Зранку в понеділок пасажири транзитних автомобілів спостерігають картину: обабіч траси Умань – Золотоноша в селі Тальянки Черкаської області стоїть півсотні людей з плакатами: "Зеленьківську землю – зеленьківчанам", інформує Gazeta.ua.

 

Ось-ось мають перекривати дорогу. Машини мимоволі пришвидшують ходу – бояться, що не встигнуть проїхати. Трасу мають перекривати селяни із Зеленькова. Напередодні сільська рада отримала повідомлення від фермера Підгрушного. Він попередив, що 5 травня завезе техніку й переробить дві земельні ділянки площею 17 і 16 гектарів відповідно. Документи на оренду землі йому оформили в обласному Держземагентстві. 14 років цю землю обробляли сільські вчителі, медики та інші представники соціальної сфери. Тепер мусять віддати Підгрушному засіяні і посаджені городи.

 

– Це не до фермера Підгрушного переходить наша земля,– каже 77-річний пенсіонер Віктор Сокуренко. – Це депутат обласної ради Олександр Коротков захоплює черговий шматок землі. Підгрушний – його підставна особа. Я не розумію, як в однієї людини можуть бути тисячі гектарів землі, а мені й одного не дають. Маємо там кожен по 99 соток.

 

– Ми з листопада воюємо за цю землю, – каже уповноважена особа селян із Зеленькова Галина Лагодзя. – Особисто я їздила 23 рази в Черкаси. Провела безліч зустрічей. Попередній керівник Тальнівського відділення Держземагентства Руслан Заборський у Черкасах урочисто писав мені розписку, що не оформлятиме нашу землю. Люди скинулися грішми на оформлення документів. І ось 21 квітня ми отримуємо папери, де пишуть, що земля офіційно належить фермеру Підгрушному. У нас немає іншого виходу, як перекривати трасу. Завтра наші городи переорють. О десятій люди вийдуть на дорогу. Ми ще в четвер повідомили обласну владу про наш заход. Ніяких дій ніхто не вжив.

 

Неподалік селян стоять виконувач обов'язків першого заступника голови РДА Володимир Гречка, голова Тальнівської районної ради Наталія Руснак, начальник міліції Ігор Голота, прокурор району Сергій Зубенко. Час від часу дзвонять в Черкаси. Там обіцяють тимчасово призупинити дію наказу на видачу землі Підгрушному. О десятій розпорядження з Черкас ще немає. Селяни виходять на дорогу на місці, де намальовано пішохідний перехід. Розгортають плакати в бік Умані. Інтенсивно ходять переходом. Рух зупиняється. Водії-дальнобійники спиняють свої фури й курять на обочині. З усього видно, що вони нікуди не поспішають. Кілька разів до протестувальників під'їжджають приватні легкові автомобілі. Просять їх пропустити, бо поспішають на роботу. Селяни невмолимі.

 

– Ми зарання попереджали обласну владу, а вона заходів не вжила. Ми півроку мучаємося, а справа не рушає з мертвої точки.

 

Прокурор Сергій Зубенко попереджає людей про кримінальну відповідальність за перекриття дороги. Каже, що зараз із черкаського Держземагентства прийде папір, яким призупинять дію наказу про передачу землі Підгрушному.

 

– Нема в законі слів про призупинення наказу. Хай не призупиняють, а скасовують, – каже 42-річний Іван Олійник. Його мати за станом здоров'я не змогла приїхати. Замість неї приїхали двоє синів

 

До протестувальників під'їжджає чорний джип "Сузукі". Водій просить пропустити його авто.

 

– В мене жінка беременна, – каже. – Вийди, будь-ласка. Та виходить з машини. Зеленьківці дивляться на її живіт і пропускають.

 

– Люди, пропустіть, у нього жінка в положенні, – голосно каже котрась із пенсіонерок. – Якби ми знали, що таке буде з нашою землею робитися, то б усі в положення зайшли!

 

Всі сміються.

 

Якась жінка із зупиненої машини наближається до гурту. Розпитує про причини, які вивели людей на вулицю. Питає, чи є представники влади. Їй показують на прокурора.

 

– Який це прокурор? – сумнівається. Зубенко підходить о неї. Питає, як її звати.

 

– Олена Василівна. Я теж юрист.

 

Прокурор розповідає про конфлікт селян із обласним Держземагентсвом. Запевняє, що ні районна міліція, ні влада ні в чому не винні.

 

– Але ж вони попереджали вас! – не вгаває Олена Василівна. – Це ж не на пустому місці виник конфлікт.

 

Зрештою прокурор показує їй об'їзний шлях. Та сідає в машину й від'їжджає.

 

Кілька разів до селян підходить воді молоковоза. Просить відпустити його на Умань, бо скисне молоко. Ті не погоджуються. Пропускають лише два транзитні автобуси. Утім на третьому спиняються. Автобус Монастирище – Черкаси, що їхав із Умані, розвертається. Водію радять повертатися до Леґедзиного, а звідти їхати в об'їзд на Вишнопіль.

 

За 15 хвилин до гурту підходить виконувач обов'язків першого заступника голови Тальнівської РДА  Гречка. Показує передані електронною поштою два накази керівника обласного Держземагентства Романа Прудкого. Ними призупиняється передача землі структурам Короткова.

 

– Завтра, 5 травня Роман Іванович прибуде в Зеленьків. Зараз звільніть вулицю.

 

Ще півгодини селяни не погоджуються. Бояться, що вночі трактори Короткова переорють їхні городи. Начальник міліції запевнює, що не допустить цього.

 

Віктор Сокуренко говорить Гречці:

 

– Дивися, синок, ми тобі віримо. Але якщо пробрешешся – начувайся.

 

Об 11-23 трасу звільняють. Люди розсідаються в свої автомобілі. Місцеві хлопчаки, які спостерігали за подіями з горбка йдуть до своїх велосипедів. Для них уже нічого цікавого сьогодні не буде.