Половина депутатів Черкаської обласної ради – підприємці та представники приватного бізнесу. Тут генеральні, комерційні, виробничі директори, голови та члени правлінь, засновники та співзасновники приватних підприємств, більшість з яких сільськогосподарського спрямування. То чиї інтереси у раді аграрної області відстоюватимуть такі депутати?

Про це інформують Вечірні Черкаси.

Захистити й примножити

Пустити сільськогосподарський бізнес до влади в аграрній області - все одно що цапів поставити капусту сторожувати. Мотивація підприємців пройти у раду зрозуміла. На жаль, в усі часи незалежності підприємець мусив не лише створити бізнес, а й забезпечити його життєдіяльність, часто захищаючи від апетитів місцевої влади.

Раніше у найвищому законотворчому органі Черкащини переважали головні лікарі, директори технікумів, училищ та шкіл, керівники державних підприємств, службовці з райрад та райдержадміністрацій. Є вони і в складі сьогоднішньої ради, однак в значно меншій кількості. Однак однозначно сказати, що рада з бюджетників - це добро, а від бізнесу - це зло, не можна. Бо працівники бюджетних установ та держслужбовці напряму залежать від керівництва області, тож в усіх попередніх скликаннях облради бюджетники голосували так, як скаже губернатор та голова облради. Навряд чи і в цьому скликанні щось зміниться.

- Україна - країна перехідної демократії. В усьому цивілізованому світі бізнес відмежований від влади. І побачити бізнесмена у владі - це велика рідкість, - аналізує депутат Черкаської обласної ради попередніх скликань Любов Майборода. - Підприємці - люди, які створили самі себе, свою справу, робочі місця. Вони йдуть у владу щоб захистити свій бізнес. Однак їх психологія не відповідає функціям держави, яка у першу чергу має дбати про соціальний захист населення. Підприємці дуже важко сприймають ініціативи щодо будівництва лікарень і матеріальну допомогу населенню. Вони самі по собі сильні люди і їм важко зрозуміти, що хтось потребує підтримки та допомоги.

Любов Майборода переконана, бізнес у радах - це негативна тенденція, однак це явище необхідно пережити. Інших варіантів не дано, адже саме зараз українці будують громадянське суспільство.

Витівки законотворців

На думку колишнього голови Черкаської обласної ради Володимира Греся передумовою такого складу ради стала зміна законодавства.

- Гіршого від нового закону про вибори в Україні ще не було. Адже він відсік від виборчого процесу 95% населення. За новим законодавством бути обраними можуть лише люди, яких підтримує та чи інша політична сила, - аналізує Володимир Гресь. - Окрім того, багатьох людей злякав імперативний мандат, що дозволяє будь-якому партійному чиновнику позбавити депутата мандата, якщо той голосував не так, як сказала партія.

Серед несправедливості нової ради екс-голова облради називає й те, що від міста Черкаси мандати отримало лише три депутати. Обласний центр формує практично половину обласного бюджету. Однак розподіляти ці гроші будуть представникам інших регіонів області.

Однак колишній голова облради переконаний - у великій кількості підприємців серед депутатів немає нічого страшного, мовляв, Черкащина аграрна область і кому як не аграріям нею керувати.

- Усе залежатиме від того, куди депутатів спрямовуватимуть їх землевласники, адже багато з представників агробізнесу в обласній раді - наймані працівники, - розмірковує Володимир Гресь. - Дехто побоюється, що представники агробізнесу візьмуться за перерозподіл землі, однак обласна рада не має таких повноважень. Найголовніший для ради - бюджет. Однак економіка Черкащини та й України в цілому перетворила бюджет на касу з виплати зарплат та оплати комунальних послуг бюджетним установам. Бюджету розвитку Черкащина практично не має, тож і боротися за його розподіл народні обранці найближчим часом не будуть.

Якісний склад ради

Підприємці та представники бізнесу зосереджені переважно у списках БПП «Солідарність», ВО «Черкащани», ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка.

Державних службовців та керівників комунальних підприємств теж чимало – 12. Зрозуміло, що найбільше їх – у списку правлячої партії, БПП «Солідарність». Колись потужне представництво медиків тепер можна порахувати на пальцях. Серед новообраних депутатів – низка осіб, яких можна назвати професійними політиками: це партійні функціонери, помічники нардепів. Поміж майбутніми депутатами облради є також педагоги, директор благодійного фонду, адвокати, тимчасово непрацюючі, президент спортклубу, пенсіонер, один голова ОСББ і один військовослужбовець.

У новому складі обласної ради абсолютно не дотриманий гендерний паритет, про який так багато говорили законотворці. З 84 народних обранців лише вісім жінок.

На думку фахівців, такий результат свідчить про те, що жінки в нас ще не готові ані брати на себе відповідальність приходити у владу, ані давати таку відповідальність іншим жінкам.

– Закон вимагає, щоб у списках кандидатів у депутати було не менше 30 відсотків представників однієї статі. Але недотримання цієї вимоги не дає підстав виборчим комісіям відмовляти партії у реєстрації списку. Тож у списках багатьох партій жінок було менше, ніж 30 відсотків, – зазначила аналітик громадянської мережі «Опора» Марина Макуха.

Експерт переконана - виборець не готовий голосувати за жінок, оскільки не сприймає представниць цієї статі ані в представницьких органах, ані на керівних посадах. Як зазначає експерт, навіть самі жінки, а їх серед виборців – більшість, вважають, що політика – не жіноча справа.

Мотивація бізнесу – зрозуміла, хочеш вижити – розставляй своїх людей у владі. І залежно від масштабів бізнесу він готовий сьогодні купувати посади, керівників райвідділів міліції, РДА, прокурорів і навіть губернаторів. Сподіватися на те, що рада, створена із підприємців, почне дбати про людей, наївно. Але чого чекати від обласної ради, коли верхівка української влади – олігархи або залежні від олігархів посадовці.