Український Уряд зробив багато з того, що вимагали СОТ, МВФ і ЄС, але занадто мало з того, в чому справді зацікавлені українські товаровиробники. Зміни, які проводить влада в аграрному секторі, сьогодні йдуть на користь великим агрохолдингам, а не пересічним жителям села і малому та середньому бізнесу.

 Про це йшлося під час семінару «Аграрний сектор-2018: проблеми і перспективи розвитку», який відбувся 15 лютого в обласній організації Аграрної партії України за участю науковців, експертів у аграрних відносинах, фермерів, керівників сільгосптовариств, юристів, бухгалтерів.

Як зазначалося під час семінару, розмови про обмеження закупівлі молока і м’яса в селян велися з 2008 року, проте для того, щоб підготовити до цього українське село, нічого не робилося. Зараз, коли іноземні партнери дедалі активніше нагадують Уряду про його зобов’язання, урядовці мусять реалізувати свої обіцянки щодо обмежень – під аплодисменти агрохолдингів та під протести селян. Відчувши потугу цих протестів, Уряд вирішив «щось дати» й селу – і з’явилися цьогорічні проекти дотацій сільгоспвиробникам.

– Держава має наміри підтримати сільський бізнес, – зазначив під час семінару заступник начальника управління агропромислового розвитку Черкаської облдержадміністрації Іван Точений. – Особливо радують плани підтримати тваринництво. Хотілося б, щоб вони перейшли у конкретні справи, і кожний, хто працює на землі, відчув підтримку і розуміння.

Натомість голова Аграрної ради Аграрної партії, доктор економічних наук Ольга Ходаківська висловила переконання, що для українського товаровиробника головне – не фінансові дотації, а сприятлива податкова політика і стабільність законодавства.

– Законодавство та правила гри, які ним встановлюються, змінюються настільки часто та швидко, що відслідковувати їх не встигають навіть експерти, – вважає Ольга Василівна. – Що вже говорити, наприклад, про товаровиробників, які мають стежити за посівами і вчасно збирати врожаї. А головне, в таких умовах не можливо вибудовувати стратегії розвитку, чіткі плани і організовувати довгострокові інвестиційні проекти.

За словами Ольги Ходаківської, у розвинених країнах світу зміни до законодавства вносять вкрай рідко й дуже обережно. Приміром, закон про сільське господарство США, який було ухвалено ще в 1933-му, переглядають щоп’ять років. Тобто американський товаровиробник може будувати план дій на п’ять років, бо чітко знає, що на нього чекає.

– Цим самим законом передбачено й пряму бюджетну підтримку аграрному сектору, яка становить 956 мільярдів доларів тільки-но на десять найближчих років. Тобто близько 100 млрд доларів на рік. Тоді як в Україні йдеться лише про суму трохи більшу за шість мільярдів гривень, – зауважила Ольга Ходаківська.

У 2018 році відбудуться чергові нормотворчі новації. В тому числі – змінюються і механізми розподілу бюджетної дотації. В лютому уряд схвалив нову програму підтримки агросектора. На неї передбачено 6,3 млрд грн. 4 млрд гривень мають спрямувати на розвиток тваринництва. Менше 1 млрд грн – на розвиток фермерства та сільськогосподарської обслуговуючої кооперації. Близько 1 млрд – на здешевлення сільськогосподарської техніки – товаровиробникам обіцяють відшкодовувати 25% вартості придбаної техніки українського виробництва. І майже 300 млн грн – на розвиток садівництва та виноградарства.

– Однак влада досі не презентувала чіткого порядку розподілу дотаційних коштів. Як кошти будуть розподілятися і хто матиме право на їх отримання – сьогодні передбачити досить складно, – наголосила голова Аграрної ради.

Як розповіла Ольга Ходаківська, в рамках реалізації програми в кожній області буде створено регіональні комісії. До них увійдуть представники органів виконавчої влади, фіскальної служби, по одному представнику від Асоціації фермерів та Фонду державної підтримки.

– Малоймовірно, що програма працюватиме на користь фермерів і сприятиме розвитку агросектора. Ймовірніше – навпаки. Є загроза, що левова частка коштів може піти кільком великим агрохолдингам, – вважає голова Аграрної ради. – Чиновники обіцяють, що програму переглядатимуть за півроку, як оцінять перші результати. Тільки за півроку ми матимемо змогу подавати свої пропозиції. До того часу Аграрна рада активно напрацює дієві механізми втілення реальної програми підтримки аграріїв. Хоч 6,3 мільярдів і не є великою сумою, але й їх можна скерувати з користю – на розвиток агросектору, – констатувала Ольга Ходаківська.

Обговорення, в якому взяли участь аграрії Черкащини, показало, що товаровиробники сумніваються в ефективності урядової підтримки сільського бізнесу. Розгорнулася жвава дискусія про механізм розподілу державної дотації та про те, які галузі сільського господарства слід підтримувати насамперед.

– З цих питань можуть бути різні погляди, – резюмував модератор заходу, голова Драбівської районної організації АПУ, фермер за родом занять Валерій Перепелиця. – Але очевидно, що насамперед урядова політика має ґрунтуватися на програмному плануванні і програмній реалізації заходів. Чітко визначити наявні проблеми, шляхи їх розв’язання – й «під них» виділяти кошти. А ми, аграрії, повинні виробити свої пропозиції й донести їй Уряду. Бо сьогодні, на жаль, зв’язку між нашим керівництвом і селом немає. Керівництво живе у своєму ефемерному світі. Радники в нього – як правило, представники великих компаній, агрохолдингів. І ось результат. Приміром, пропонується відшкодувати кошти на будівництво цьогоріч тваринницьких комплексів. Зрозуміло, що так швидко здійснити нове будівництво може лише великий бізнес.

Учасники семінару почули багато цікавої інформації й про земельні стосунки. Зокрема, головний редактор столичного журналу «АгроPRO»Ельвіра Ткачова і редактор видання Ірина Дмитерко розповіли про те, як правильно скласти якісний договір оренди земельних ділянок, щоб потім ці договори не оскаржували в судах юристи агрохолдингів. Про судову практику врегулювання земельних відносин, про податки з сільгоспвиробників розповів засновник юридичної групи «Право» Олексій Шамов.

Насамкінець учасники семінару побували на екскурсії на заводі з виробництва засобів захисту рослин «УКРАВІТ».

Як зауважив голова фермерського господарства із села Курилівка, що на Канівщині, Микола Пустовий, він уже й не пам’ятає, коли був на такому цікавому і корисному заході. А директор ТОВ «Красногірське» із Золотоніського району Владислав Шестопал висловив побажання подібні семінари організовувати якомога частіше.

– Сьогодні мало хто проводить такі заходи, на яких селяни можуть отримати не тільки необхідну для них інформацію, а й юридичну консультацію на ті чи інші питання, – сказав Владислав Петрович.

Пряму трансляцію семінару переглянуло до 1000 глядачів.

– В умовах війни, корупції, шаленого податкового тиску, рейдерських захватів господарств, хлібороби повинні відчувати підтримку Аграрної партії, – стверджує голова Черкаської обласної організації АПУ Віктор Полозов. – Торік ми разом домоглися продовження мораторію на продаж землі. Разом ми і далі повинні міняти країну.

Зі слів Віктора Олександровича, цьогоріч обласна організація щомісяця планує обговорювати найактуальніші теми на семінарах і круглих столах. Нині практично кожна галузь України потребує інтенсивної реанімації, а такі питання, як децентралізація, проблеми агропромислового комплексу, екології, охорони здоров’я, освіти, культури, необхідно не тільки активно обговорювати, а й вирішувати. Тож подібні заходи, а ще прямий контакт із громадянами цього року для черкаських аграріїв стануть пріоритетними.