— Донька скучає за татом. Стараюся, щоб менше дивилася новини й читала в інтернеті. Не знає, що тато в полоні, — розповідає 28-річна Вікторія Бабенко із села Лузанівка Кам'янського району Черкаської області. Її чоловік 31-річний Вадим Бабенко 20 січня потрапив у полон до бойовиків у Донецькому аеропорту, пише Gazeta.ua

 

Вадим служить у 95-й ­аеромобільній бригаді. Бойовики виклали відео в Інтернеті, де змушують його просити про обмін: "Сьогодні 24 січня 2015 року. Я — Бабенко Вадим Вікторович, житель Черкаської області, звертаюся до всіх, хто мене знає, до рідних: їдьте в Київ. Нас готові обмінять, но наше правітєльство не хоче. Не йде на уступки, помінять воєнноплєнних на воєнноплєнних. Пожалуста, поможіть нам". На іншому відео солдата допитують у день затримання. Має побите обличчя, руки обмотані алюмінієвим дротом. Чути сміх бойовиків. Вадим каже, що мав забрати поранених товаришів з ­аеропорту.

 

Вадим Бабенко — будівельник. Із Вікторією виховують доньку 6-річну Да­рину.

 

— В аеропорту чоловік був із грудня. Додому приїхав десь 3 січня на 10 днів, — розповідає Вікторія. — Останній раз говорили з ним 19 січня, близько 11 вечора. Вадим сказав: не знаю, як ти додзвонилася, бо зв'язку тут нема. Розпитував, що кажуть у новинах про аеропорт. У них ловило тільки російське телебачення. Тоді зв'язок обірвався. На другий день подзвонила його тітка. Сказала, що бачила в новинах, як Вадима допитує терорист Ґіві. У чоловіка була прострелена нога. Пізніше з'явилося відео, де Вадима з хлопцями ведуть на парад у Донецьку. В полонених кидали яйця, бабки лили воду. Одна з цих ненормальних жінок заставляла Вадима стати на коліна.

 

По допомогу родичі звернулися до волонтерів, народних депутатів і СБУ.

 

— Написали листи Ользі Богомолець, Андрієві Парубію, Андрію Леусу й Валентинові Наливайченку, — каже. — Закрила Вадимову сторінку "ВКонтакте". Всі фотографії прибрала із соц­мереж. Волонтери кажуть, їх можуть використовувати шахраї. Надіюся, що Вадима звільнять чи обміняють. Чоловік розказував, що волонтери дуже їм допомагали. Думаю, що й зараз не залишать.