Пляжний сезон ще не закінчився, а зеленим цвітом вже покрилися водойми по всіх регіонах України від Дніпра до Сіверського Донця.

Як  уникнути подібного наступного року спробувала розібратися редакція "Газети по-українськи". Причин фахівці називають безліч. Серед методів протидії – додаткові заходи з очистки води, заборона будівництва в прибережній зоні, припинення незаконного видобутку річкового піску, і навіть такі екзотичні методи як робота гідроакумулюючих станцій.

– Причини цвітіння води – синьозелені водорості або ціанобактерії, – каже в інтерв’ю виданню «Рибацький вісник» завідувач кафедри екології Черкаського національного університету Олександр Спрягайло. – Вони можуть жити навіть у соленій воді й в снігу. Ціанобактерії виробляють шкідливі токсичні речовини. Є нейротоксини, які впливають на нервову систему, а є такі, що викликають подразнення слизистої оболонки людини. Причина – потепління й стояча вода. Літо стає тривалішим, а це створює дуже сприятливі умови для життя синьо-зеленим водоростям.

Інший фактор – наявність поживних речовин для бактерій. Люди використовують пральні порошки, синтетичні миючі засоби, до складу яких уходить фосфор і фосфорні сполуки. Саме вони є найкращою «їжею» для синьо-зелених водоростей. І, зрештою, не треба забувати про змиви з полів. Всі мінеральні та органічні добрива стікаються в річки. До того ж українські ґрунти самі по собі дуже багаті на органіку.  Рельєф у Дніпра горбистий і це часто призводить до водяної ерозії, що вимиває поживні речовини. Все це йде на користь ціанобактеріям.

У розвинутих країнах, наприклад, розробляють проекти переробки водоростей на біогаз. За підрахунками фахівців лише в один сезон цвітіння Київського водосховища з нього можна видобути 108 мільйонів кубів газу.  Але це –  трудомісткий і високотехнологічний процес і дуже далека перспектива.

Не слід забувати й про поглиблення й очистку водойм від зайвої рослинності. Раніше цю місію на великих водоймах виконували річні судна, однак наразі, за словами  Директора департаменту екології Дніпровської обласної державної адміністрації Руслана Стрільця, судноплавство припинено.

– Баржі й річкові судна майже не ходять. За сезон до Києва пройшли дві баржі з кавунами. Шлюзи відкриваються украй рідко.  Але якщо малу річку ще якось можна очистити технікою, хоч це і коштує чималих грошей, то як очистити Дніпро? - сказав він сайту "Город.дп.юа".

Поки експерти шукають методи боротьби з цвітінням, на бруд у водоймах  продовжують нарікати мешканці по всіх регіонах України.

– Купаюся в Дніпрі майже круглий рік. А зараз – не можу. Три тижні до річки ні ногою! – розповідає 49-річний Володимир Меленчук із Черкас. – Гидуюся. Вода  страшна й смердюча, що просто жах. Запах гнилі настільки сильний, що чути ще за десятки метрів до Дніпра. Не можу себе пересилити, – бідкається чоловік.

Володимир Костянтинович днями їздив у Маньківський район. Там протікає Гірський Тікич. Однак, вода там така сама зелена, а запах ще ядучіший.

У Кіровоградській області позеленіла зазвичай чиста річка Синюха.

– Вода стала немов зеленка, – каже житель Новоархангельська Григорій Василенко. – Та ще й тягуча така мов кисіль. – Не знаю, як ото люди ходять купатися.

Схожа картина і у Вінницькій області, де протікає Південний Буг.

– Вода цвіте й нема ради, – бідкається рибалка Сергій Процюк. – Два тижні від неї тхне чортом. Через це перестав навіть по рибу їздити. Здається, що вона теж смердить так само. Перечекаю поки спека спаде. Може, щось налагодиться.

Причиною забруднення є не лише природні фактори. Незаконний видобуток річкового піску та забудова прибережної зони шкодять річкам не менше. Та й сучасні очисні споруди досконалими не назвеш.

– Дуже погано, що очисні споруди «не бачать» фосфатів, які потрапляють в українські річки із пральних і посудомийних машин, – стверджує голова Всеукраїнської Екологічної Ліги Тетяна Тимочко. Про це повідомив канал «112 Україна». Фосфати викликають пришвидшений ріст водоростей, а ті, у свою чергу, просто «випивають» кисень із річок. Через це гине риба, починається сморід й річки перетворюються  на застійні болота.

Станом на сьогодні ж, вважають експерти, Уряд повинен розробити й впровадити програму очищення стоків. Поки станція аерації є в Бортничах, що під Києвом, однак на подібні очисні споруди чекає вся Україна. Розраховують і на впровадження та підтримку екологічних програм для очищення та збереження річок України.

Фахівці стверджують, що запобігти цвітінню великих водосховищ може і робота гідротехнічних споруд, таких як гідроакумулюючі електростанції. У процесі роботи вони активно перемішують глибинні й поверхневі шари води у водосховищах, активно насичуючи їх киснем. Пришвидшуються процеси окислення, знижується кількість органічних речовин, якими харчуються хвороботворні бактерій.