За останні роки на Черкащині було створено 6 об’єднаних територіальних громад. Три – у 2015 році, та три – минулоріч.  Питання об’єднання стало випробуванням для багатьох громад. Ті, хто пішов на цей крок, охоче діляться позитивними ефектами. Для декого ж реформування стало шляхом сумнівів та протиріч, а також загрозою для власного благополуччя. Скільки не обговорюються плюси та мінуси фінансового та територіального злиття,  все одно передбачити всі нюанси поки що не вдалося нікому.

Очевидні наслідки та підводні рифи об’єднання громад вивчав сайт vikka.ua.

У 2015 році на Черкащині з’явилися Білозірська, Єрківська та Мокрокалигірська об’єднані територіальні громади (ОТГ). Тальнівська міська, Набутівська та Стеблівська ОТГ виникли після виборів 18 грудня 2016 року.

Директор Черкаського підрозділу "Центру розвитку місцевого самоврядування" Сергій Слинько зазначає, що після об’єднання села зазнали позитивних змін. Зокрема це стосується Білозірської, Єрківської та Мокрокалигірської ОТГ, які вже відчули перші результати реформи.

"Надходження від прямих податків збільшилися загалом у 4 рази. В той час, коли по Україні ці показники зросли утричі. Тобто черкаські ОТГ – серед найкращих. Громади досить успішно використовували кошти. Є ще моменти, над якими доведеться попрацювати. Наприклад, у селі Мокра Калигірка немає лікаря. А от у Білозір’ї підвищили зарплату лікаря і тим вирішили питання. До того ж там одна з найкращих шкіл", ­– зазначив експерт.

Він пояснив, що громади по фінансових можливостях дуже відрізняються одна від одної. Сергій Слинько навів приклад територіальної громади Дніпропетровської області, де громада навіть мала змогу закупити обладнання для видачі мешканцям нових пластикових паспортів. Далеко не у всіх є такі фінансові можливості.

На першому місці – вирішення побутових питань, на які раніше не вистачало коштів. Як, наприклад, у Мокракалигірській громаді. За словами голови територіальної громади Вікторії Пипи, об’єднання стало повноцінно функціонувати як ОТГ із 1 січня 2016 року. З тих пір налагоджене фінансування шкіл та медзакладів, до людей були наближені послуги служби соцзахисту та міграційної служби.

"Ці послуги надаються на місці. Значно покращився благоустрій у селах. Служба швидкої допомоги оперативно виїжджає на виклики. Як і лікарні, вона забезпечена медикаментами. На території громади 2 амбулаторії та 4 ФАПи. Поки що не вистачає сімейних лікарів. Ми організували доплату з місцевого бюджету і вже з 1 травня у нас працюватиме сімейний лікар. Територіальна громада надасть йому будинок. І якщо він пропрацює у нас 10 років, то це майно перейде у його власність", – пояснила Вікторія Пипа.

Також вона зазначила, що громада потребує ще двох сімейних лікарів.

Відтепер мають змогу самостійно забезпечити свою медичну галузь і в Білозірській громаді. З п’яти виділених радою у 2016 році соціальних квартир три отримали місцеві лікарі. А цьогоріч громада планує повністю забезпечити медиків необхідним обладнанням.

"Торік створили ЦНАП, оновили меблі та навчальне обладнання в опорній школі. У Білозір’ї такий дитячий садочок, що можна позаздрити. Зробили вуличне освітлення на 15 км вулиць. У цьому році, зокрема, плануємо закінчити ремонт будинку культури в Ірдині", – розповів голова громади Володимир Міцук.       

У свою чергу виконавчий директор Академії стратегічних досліджень Любов Ропало наводить приклад Єрківської селищної ОТГ, де діти в школах харчуються безкоштовно, а батьки зовсім не здають гроші на школу. Там кошти на освітню галузь виділяються з місцевого бюджету.

"В усіх ОТГ, створених у 2015 році помітний позитивний результат переходу на прямі міжбюджетні відносини та появи додаткового фінансового ресурсу у вигляді освітньої, медичної, інфраструктурної субвенцій. Ті ОТГ, що були утворені після виборів 18 грудня 2016 року, очевидно, ще не відчули впливу так званих "децентралізаційних пряників". Наразі вони проходять організаційно-планувальний період", – зазначила експерт.

У той же час депутат сільської ради Червоної Слободи Юлія Околічна зазначає, що у питанні об’єднання громад не все так однозначно.

"Наприклад, у Білозір’ї землі, розташовані за межами населеного пункту, не ввели у громаду, пояснивши це діючим в Україні мораторієм на продаж землі. Взагалі ОТГ – це фейк. У держреєстрі населені пункти, що увійшли до них, досі значаться як сільради. Є питання і до повноважень сільського старости. Немає закону, в якому вони були б прописані", – пояснила вона.

Наразі у депутатському корпусі Червоної Слободи йдуть запеклі суперечки щодо можливості об’єднання села з іншими населеними пунктами. За словами сільського голови Червонослобідської сільської ради Зінаїди Михайленко, у селі проводять опитування громади щодо територіальної реформи.

"У нас 10 тисяч населення. Бюджет села складає 15 мільйонів. Питання приєднання мають вирішувати люди. Половина наших депутатів виступає за подвірні обходи населення. Адже ми поки що не бачимо, щоб інші села були фінансово забезпечені і переживаємо, аби після об’єднання не стало гірше. До того ж невідомо, що буде із землею, що за межами села", – зазначила вона.