Zmi.ck.ua намагається розставити всі крапки “і” у тролейбусному альянсі міської влади та “Азоту”.

Це історія про Анатолія, двох Сергіїв та хімічне королівство, яке традиційно є загадковим і непередбачуваним.

1. 15 тролейбусів на Соборній площі, сцена, прапори, поважні спікери, крутий ведучий заходу. Організатори намагалися зробити все, щоб створити елемент свята в місті. Однак все ж перебільшили із пафосністю, що мимоволі, але повернула Черкаси у минуле.

2. У ці хвилини, десь на кримських або іспанських берегах, цілком реально міг пустити ностальгічну сльозу колись неймовірно впливовий в області Сергій.

3. Мабуть, щасливішої людини, ніж нині впливовий в місті Анатолій, під час заходу ще варто було пошукати. А ви тільки уявіть, який рівень підтримки серед черкасців забезпечило йому хімічне королівство. Чи багато міських голів обласних центрів їздять за кордон, щоб результативно домовитись із українським олігархом про поліпшення інфраструктури для міста? Тим більше, коли це висвітлюється на загальноукраїнському рівні. Головне – результат.

4. В цьому плані Анатолію міг би цілком реально позаздрити його попередник Сергій, який свого часу був дуже близький до отримання цього тролейбусного подарунка, якби під кінець парламентських виборів 2012 року не дав задню у запланованій перемозі хімічної леді Жу. Пізніше всі його спроби налагодити відносини із королівством так і не були успішними.

5. Черкаси у своє користування безкоштовно (!) отримали 15, щоб там хто не казав, крутих тролейбусів, які ще не були у використанні. Також хімічне королівство закриває очі на кількамільйонні борги перед ним “Водоканалу”. А це означає, що черкасці можуть бути спокійні: безперебійну подачу води у їхніх домівках ніхто не відмінить.  Репутація мера збережена…

6. Але благодійний альянс міської влади і “Азоту” нагадує красиву казкову історію, яку несподівано для всіх почав писати автор. Особливо згадуючи початок каденції нового міського голови і опозиційну налаштованість до нього проазотівських представників серед депкорпусу в міськраді. Голосування за підтримку промерського складу виконкому ще ніхто не забув. І тоді представники “Азоту” явно не були у таборі такого нині приємного серцю мера.

7. Не треба бути великим математиком, щоб розуміти масштаби зробленого. Один тролейбус коштує 4 млн. 450 тисяч. 15 тролейбусів + борг “Водоканалу”= близько 70 млн грн. (+-). У які це часи такі суми дарувалися за “красиві” очі? Тим більше в країні, де панує важка економічна ситуація. Не все добре і у головного мецената цього дійства, м’яко кажучи.  Тому таке партнерство явно двостороннє, але наразі частково утаємничене.

9. А от що могло б бути цікаво хімічному королівству від міської влади:

а) Пільгове перевезення для працівників.

b) Очисні споруди, які залишаться під контролем хіміків.

c) Підготовка до майбутніх парламентських виборів.

Останній пункт поки що не з тих, що має спрацювати зараз, але із прицілом на майбутнє.

10.  Важливо розуміти, що пересічному містянину без різниці всі підкилимно-політичні домовленості, схеми, піар та пафос. Він бачить нові тролейбуси на поки що ганебних дорогах Черкас і відповідно оцінює цей крок влади. Навіть руки меру готовий цілувати. До речі, як виявилось, він теж на це готовий.

(Відео сайту "Прочерк", див з 3:43 хв)

 

P.S. І за всіма обов’язковими офіційними канонами головні дійові особи взяли в руки лопати і спільно висадили горобину в новому парку на Митниці. Головне, щоб в костюмах :)

Поки що історія  із несподіваним альянсом міської влади та “Азоту” виглядає приблизно наступним чином:

 

Підготував Сергій Стасько