Дівчата розповіли чому батьки обрали нетрадиційне ім’я та як реагують на них люди.

Журналісти in.ck.ua зібрали історії черкащанок з незвичними іменами.

Адель Коваленко, студентка

Моє повне ім'я – Аделіна. У скороченій формі – Адель, Аделька, так мене зазвичай називають друзі і знайомі. Про походження свого імені ніколи не задумувалась, знаю тільки, що воно означає "благодатного роду". Мене так назвала мама: їй дуже сподобалося ім'я Аделіна у фільмі "Фанфан-тюльпан".

У шкільні роки траплялися моменти, коли мені не дуже подобалося ім'я Адель, мені тоді здавалося, що воно ну взагалі не зрозуміле людям. Тому мені хотілося, щоб мене краще називали Альона чи Оля. Коли я подорослішала, почала помічати, що всі звертають увагу на моє ім'я і роблять компліменти. У більш дорослому віці я почала кайфувати від свого імені.

Раніше мене називали і Ангеліна, і Аліна, я дуже злилася, коли хтось не вірно промовляв моє ім'я. Тепер можу спокійно виправити людину, пояснити, що це зовсім різні імена. Я впевнена, що незвичайні імена допомагають у підвищенні власної самооцінки. Це одна із твоїх родзинок!

Ліана Ложка, бухгалтер

Мама просто взяла словник імен і обирала найкращі, акцентуючи увагу на милозвучності. Потім батьки, перечитавши безліч варіантів, разом зупинились на імені Ліана.

Мені завжди подобалося моє ім’я! Я впевнена, що ім’я відіграє певне значення в житті. Зараз мені важко уявити собі життя з іншим. Вдома тато звик називати мене Лінуля. А загалом, можу назвати безліч варіантів мого імені – Лі, Ліанка, Ляна, Лінка, Лілу, Ліа, Лія, Лілусік, Ліл, Ліанчик, Ліаша, Ліася, навіть чомусь Ася.

З незвичним іменем жити цікаво, а іноді й весело. Власних дітей не маю, але назвала б, напевно, нетрадиційно. Зараз подобаються імена Амалія, Поліна... З чоловічими – важче...

Юнона Клочай, фотограф

Так мене запропонували назвати дідусь і бабуся. Для нашої родини це ім'я не настільки дивне і рідкісне. У бабусі була найкраща подруга, яку звали Юнона, на її честь назвали й мене. Щоправда, спочатку рідні хотіли назвати мене Оленою. Я вдячна, що вони передумали і дали настільки незвичне і красиве ім'я. Скорочена форма імені – Юна. Так мене і називають рідні, близькі та друзі.

Думаю, ім'я залишає певний відбиток на долі людини... Коли я зацікавилася значенням цього імені, зрозуміла, що багато речей відповідають тому, що насправді відбувається в моєму житті. Юнона – заступниця шлюбу, сім’ї і материнства. Я – щаслива дружина і мама, сім'я для мене завжди була на першому місці. Крім того, Юнона – порадниця. І це також яскрава риса мого характеру, адже я працюю у весільному бізнесі фотографом і в медицині психологом – я раджу і переконую. Крім того, всі Юнони войовничі, як і я. У мене сильний і важкий характер, більше, може, навіть чоловічий.

Не можу сказати, що дуже люблю складні іноземні імена. Мій син носить абсолютно звичайне ім'я – Микита. Він народився під цим ім'ям, та і я до нього схилялася раніше. Не знаю чому, але цікавих чоловічих імен я не знайшла.

Мальвіна Тригуб, школярка

Мене вирішив так назвати тато. У нього в дитинстві була подруга, яку звали Мальвіна, йому дуже подобалося це ім'я, тому я його і отримала. Всім моїм родичам воно сподобалось, тож відтоді мене називають Мальвіною, Мальвінкою, Марусею чи навіть Машею.

Я ніколи не звертала увагу, подобається чи не подобається моє ім'я іншим людям. Головне – воно подобається мені! Я ніколи не змінила б його на більш традиційне. Дякую батькам, що мене назвали саме так. Це круто, коли люди звертають увагу на твоє ім'я.

Сторонні люди часто дивуються, говорять, що це псевдонім. А насправді ім’я має давньогерманське походження і означає "беззахисна, тендітна, ніжна". Власних дітей я б теж назвала незвичайними іменами, тому що традиційні часто повторюються. Подобаються імена Мілана, Мія, Лія, Ліля, Соломія, Стефанія, Ярослава, ну і, звичайно, Мальвіна.

Серафима Мельник, студентка

Таке ім'я дав мені батько: йому здалося, шо це дуже круто – назвати свою дитину на честь святого. В родині мене називають Сімоною, Сімою, Сімочкою.

Мені не завжди подобалося це ім'я, особливо в часи початкових класів у школі. Усі діти звертали увагу. Мовляв, як це – її звати не так, як нас? Зараз ім'я мені подобається, адже це оригінально, не так, як у всіх. Оточуючі здебільшого дивуються... Хоча це ім’я поширене як в Україні, так і в Росії.

Серафима – це жіноча форма імені Серафим, яке перекладають як "вогненний ангел". Воно з'явилося у наших землях із християнством, як ім'я однієї з православних мучениць.

Як я назвала б своїх дітей? Думаю, я вигадаю щось незвичне та красиве, наприклад, серед жіночих мені подобається ім'я Ніколь.

Еля Росачинська, вчителька, письменниця

Мене звати Елла Яель, це єврейське ім'я. Елла з івриту перекладається як "богиня" або "та, яка з Богом". Скорочена форма імені – Еля. Це ім'я мені дали у свідомому віці і обирали його не батьки. Так вийшло. Називають дуже по-різному – Еля, Еляся, Ельніньйо, Елуль.

Мені дуже подобається ім'я Еля, мені з ним дуже затишно. Подекуди трапляються казуси, наприклад, часто плутають з Нелею. Здебільшого люди дивуються і завжди говорять, що це дуже рідкісне і красиве ймення. На мою думку, будь-яке ім'я впливає на людину, у кожного імені є своє життя і своя доля. Можу особисто підтвердити, що життя людини змінюється з іменем.

Мою доньку звати Соня. Мені це ім'я подобається, їй, схоже, також. Але попереду її очікує отримання єврейського імені, вона зможе обрати те значення, яке знайде відгук в її серці. 

Емілія Стемблер, студентка

Я народилась 14 січня, якраз на Старий Новий Рік. Як відомо, 14 січня – православне свято Святителя Василія та Святої Емілії, матері його. Тож священик в церкві запропонував батькам православне гарне ім’я Емілія. Батькам дуже сподобалося, і вони дали згоду. А от бабусі хотіли назвати мене Василиною або Констанцією. Але, на щастя, батькам ці імена не сподобалися.

Чесно кажучи, я в захваті від свого імені. Я навіть не уявляю себе з іншим. Крім того, дуже приємно постійно слухати компліменти оточуючих з цього приводу. Окрім мого імені, мені подобаються ймення Олеся і Рената. А от щодо імен моїх майбутніх дітей, я більше схиляюся до нетрадиційного ймення як для хлопчика, так і для дівчинки.

Діна Євсєєва, журналіст

Діна – це повна форма імені, яке походить від "дінаміс", що означає сила. Так мене назвав тато на честь своєї мами (моєї бабусі) Діни. Оточуючі зазвичай називають мене Діночка, хоча в дитинстві варіювалося від Дондик до Дундук...

Мені надзвичайно подобається моє ім'я, я вдячна батькам за нього. Хоча інколи і траплялися казуси. Наприклад, часом, коли я називала своє ім'я, людям вчувалося чоловіче Діма, тож вони думали, що це аналог жіночих імен Саша, Женя тощо. І так мене Дімою і називали.

Я вважаю, незвичне ім'я впливає на життя людини. В мобільному телефоні я одна Діна, тому мене так і підписують, а не "Діна університет", чи "Діна журналіст", або за іншими ідентифікаційними ознаками. Своїх дітей однозначно назву незвично, адже сама неймовірно радію, що у мене таке нетрадиційне ім'я.