Микола Нeкоз не чекав повістки, він добровольцем пішов в АТО. Рідні до останнього не знали про його наміри. Маючи престижну роботу, щасливу родину, онуків, фаховий юрист, відслужив півтора місяці в батальйоні «Айдар», інформує телеканал "Рось". 

 

Перемоги, як обіцяв рідним Микола Нeкоз, не привіз, втім знає, від чого залежить розв’язка цього конфлікту і має власні погляди на тих, хто ухиляється від мобілізації. 

 

Свій вчинок не вважає надзвичайним чи героїчним. Пішов добровольцем туди, де найспекотніше, бо патріот. Так навчили батьки. Має досвід участі у збройних конфліктах – служив свого часу в Афганістані. Сьогодні він майор запасу.

 

 

Підрозділ батальйону «Айдар», у якому служив Микола Некоз, стояв у Щасті. Охороняли єдиного вцілілого на майже 300 км. моста через Сіверський Донець. До цього часу цей об’єкт в руках українських сил.

 

Гірка ознака війни на Сході, окрім вантажів 200 та 300, ще й 400-тий – це горе-вояки, які посилаючись на хворобу, не виконують обов’язки на передовій. А є ще п’ятисоті, які взагалі не бажають щось виконувати і є баластом, каже Микола Некоз. Їх відправляють додому. До речі, сьогодні в області за фактом ухилення від мобілізації було зареєстровано майже 60 кримінальних проваджень. 

 

Він пішов в АТО також для того, щоб захистити своїх рідних. Про свої наміри повідомив їм ледь не в день від’їзду. Дружина, діти та онуки провели на війну. Побажали повернутися живим і з перемогою. Повернувся, але без перемоги. Каже: розв’язка залежить від волі політиків країни-загарбника, а також від тиску на агресора міжнародної спільноти. Зрештою, переконаний, війна закінчиться лише тоді, коли найманці підуть з України.