Їхня ціль – очистити вулиці міста від безпритульних тварин. Уже понад десять років хвостатими безхатьками у Черкасах опікується міське товариство захисту тварин «Друг». Волонтери годують, лікують, стерилізують та соціалізують собак, а ще шукають для них новий дім.

Про це інформує Громадське ТБ: Черкаси.

У 2009 році у Черкасах запрацював притулок для тимчасового утримання бездомних тварин. Спеціальні вольєри, а також медичний стерилізаційний центр розмістили на базі комунального підприємства «Черкаська служби чистоти». Ще до появи притулку у місті працювали волонтери. У 2007 році вони офіційно зареєстрували товариство «Друг».

«Коли створили притулок, то помістили сюди собак і благополучно про них забули, бо фінансування не було. Тоді годування, лікування собак та стерилізацію взяли на себе волонтери. Тільки з роками з міського бюджету почали виділяти кошти на харчування тварин. Cлава Богу, зараз проблему з харчуванням вирішили. Але крупи, м’ясні продукти для особливих тварин, які не можуть їсти дешевий сухий корм і фарш (це маленькі цуценята, собаки після операцій чи травм), досі купує «Друг». За час існування притулку жодну собаку не стерилізували коштом міста. Всі стерилізації, вакцинації і лікування теж оплачує «Друг», – розповідає очільниця товариства «Друг» Ольга Абукаре.

У товаристві Ольга із самого початку. Волонтерство у притулку підштовхнуло жінку вивчитися на ветеринара, аби допомагати безпритульним чотирилапим.

«На той час був популярний канал Animal Planet. Всі дивилися, як за кордоном рятують собак, і коли я дізналася, що моя знайома теж займається волонтерством, вирішила спробувати. Але коли відвідала притулок, була в шоці – різниця колосальна. Дівчата-волонтери робили все за свої гроші і на своїх машинах. Це все лежало на їхніх плечах, і фінансування практично було нульове. То був 2007 рік і тоді тільки все починалося. Не було притулку та вольєрів, стояли лише саморобні будки. Шукали людину, яка б варила каші, і я зголосилася. Спочатку варила відро-два, і так дійшло до восьми у день. Потім коли собак стало більше, потрібно було підключати інших людей, шукати спонсора, щоб їх годувати. Так і затягнуло все. А оскільки ветеринарні послуги досить дорогі і у нас тоді не було грошей, а викручуватися треба було, я пішла вчитися на ветеринара», – розповідає Ольга.

У притулку працює кілька людей, які отримують зарплату з бюджету комунального підприємства «Черкаська служба чистоти». У вихідні їх замінюють волонтери, які годують собак та прибирають територію, вигулюють чотирилапих та адаптують їх до суспільства (привчають ходити на повідку, роблять корекцію поведінки).

«Наша ціль – забрати бездомних тварин з вулиці гуманними методами, ніякої евтаназії. Такі радикальні методи не потрібні – якщо стерилізувати собаку, вона не буде приносити потомство і за п’ять років реально очистити вулиці від тварин. Нашими силами ми вже стерилізували три тисячі собак. Їх також вакцинуємо від інфекційних хвороб і сказу, який небезпечний для людини. Раніше ставили клеймо, тепер чіпляємо відповідну кліпсу та повертаємо назад», – пояснює волонтерка.

На жаль, у нас споживацьке ставлення до тварин. Вони або мають охороняти двір, або бути іграшкою для дитини

Коли притулок для тварин запрацював у Черкасах, собак було 30, нині – тут близько двох сотень чотирилапих. Усі вони свого часу були домашніми.

«Зараз дуже часто на вулиці опиняються породисті тварини. Віднедавна стало модно заводити пітбулів. Вони дуже добрі та контакті. Знаю, бо у мене теж був стаф (стаффордширський тер’єр – ред.) – вони схожі. Я часто приносила додому тварин на перетримку, то жодної агресії до них вона не проявляла. Вважається, що пітбулі були виведені для боїв, і їх часто заводять люди, бо хочуть за допомогою собаки підвищити свій статус, реалізувати себе. Буває так, що собака не виправдовує надії і згодом опиняється на вулиці», – розповідає Ольга.

Після відлову, вакцинації та стерилізації собаки повертаються у своє природне середовище, деяким вдається знайти нового господаря, але так щастить одиницям.

«10-20 відсоткам собак, які потрапляють у притулок, вдається знайти господаря. Забирають здорових і молодих – хворі і старі нікому не потрібні. У нас, на жаль, споживацьке ставлення до тварин. Вони або мають охороняти двір, або бути іграшкою для дитини. Рідко коли собаки потрапляють у хороші умови, але принаймні це не вольєр у притулку чи вулиця», – констатує волонтерка.

У товаристві розповідають: історій із хеппі ендом у них не так і багато. Усім запам’ятався випадок, коли черкащанка забрала до Німеччини собаку з інвалідністю. Пригадують, як жінка прихистила сліпих мопса та кота. Таких історій, коли тварин із вадами забирають, одиниці. Здебільшого вони так і залишаються у притулку.

За порушення прав тварин у нас не карають

Ольга Абукаре каже: до питання заведення тварини українцям варто ставитися набагато серйозніше. Це стосується і придбання тварин, і їхньої стерилізації. Потрібно усвідомлювати, що берете собаку чи кота не на день-два, а на 10-15 років. Треба також бути готовим до того, що улюбленець може хворіти, і це теж затратно.

Водночас, окрім змін у свідомості людей, потрібні і законодавчі зміни. Україна має ухвалити більш жорстке законодавство, щоб менше тварин опинялося на вулиці.

«Держава має контролювати людей, які хочуть завести тварину. А не так: пішов на ринок, взяв цуценят, погрався і викинув. Тварин потрібно ставити на облік і контролювати, куди вони діваються. Так само потрібно контролювати розмноження домашніх тварин. Якщо собака чи кішка не несуть породної цінності, їх потрібно стерилізувати. Якщо хочете розводити, беріть ліцензію, оформляйте розплідник – хай вас перевірять відповідні служби, щоб собаки не сиділи на прив’язі, у клітках напівголодні», – зазначає Ольга.

За кордоном за порушення прав тварин передбачені великі штрафи. В Україні закон про посилення відповідальності за жорстоке поводження із тваринами є, але він не працює належним чином.

«Скільки було випадків, коли люди нацьковували своїх собак на котів чи інших старих і немічних собак, і це, на жаль, ніяк не каралося. Ось останній випадок: на дитячий майданчик першого травня приблудилася собака, вся в крові, із травмованою щелепою. Це ознаки того, що собачку покусала інша собака. Ми поїхали, забрали її в клініку, де собачку прооперували. Вона вже одужує. Собачка дуже лагідна і добра, прийшла до людей по допомогу. Вже і господар потенційний є», –  розповідає зоозахисниця.

Наразі «Друг» постійно потребує вакцин та медикаментів для собак, спеціального харчуванням і сухих кормів. Можна допомогти і поширювати інформацію про тварин, які шукають домівку. Тут будуть раді і фотографам, які зроблять гарні світлини собак, або ж грумерам, які підстрижуть чи вичешуть чотирилапих, бо на всіх рук волонтерів не вистачає.

«Ми завжди раді, якщо хтось запропонує тимчасову перетримку. Зараз, на жаль, у місті ходить чума собачих, і у притулку ледь не епідемія була. Нещеплена собака, яка потрапляє у притулок із міста, може захворіти у нас, бо хоч усі собаки і провакциновані, але територія заражена, і відмити вольєри від вірусу чуми не можна. Тому хотілося б, щоб новоприбулих собак брали на перетримку до себе – на період, поки робитимуть щеплення», – каже Ольга Абукаре.

Черкаське міське товариство захисту тварин «Друг»

Телефон: 566-506

Сайт: help-animal.ck.ua

Сторінка у Facebook: @helpanimalck