Десятки поїздок країною… І все – задля пошуку рідкісних птахів! Черкащанка Оксана Ралдугіна працює бухгалтером, однак усе дозвілля присвячує незвичайному захопленню, інформує ГромЧе.

– З дитинства люблю природу, тварин.  Зйомкою птахів захоплююся ось вже сім років.  Знімати почала, маючи звичайну «мильницю», – розповідає пані Оксана.

У колекції черкащанки – фотографії більш як двохсот рідкісних видів. Хоча фотографувати пернатих досить непросто.

– Потрібно вивчити голоси, щоб вчасно почути потрібну пташку. Знати де та як вона може жити. Це, звісно, якщо знімати не синичок чи ворон. Я не роблю засідок і не чекаю їх на одному місці, наприклад,  десь біля водопою. Навпаки – завжди у русі – в лісі, на болоті, на човні річкою, – ділиться Оксана Ралдугіна.

Таке захоплення спонукає жінку постійно мандрувати – пані Оксані доводилось знімати пернатих практично по всій країні. Найбільше, звісно, на Черкащині. Однак не менш продуктивними були фотополювання в Криму, на Одещині, західній Україні.

– Для фотополювання в першу чергу необхідно виконувати певні закони. І головне правило тут – не нашкодь. Не можна, наприклад, знімати місця гніздування рідкісних птахів. У першу чергу червонокнижних видів. Більше того – не можна чіпати більшість пташенят, які на перший погляд, загубилися. В Інтернеті описано багато випадків коли люди підбирають маленьких совенят, бо вважають що ті випали з гнізда. Але насправді вони часто виходять з гнізда, не маючи ще оперення. Батьки вигодовують їх і далі, знаходячи по голосу, – розкриває важливі моменти пані Оксана.

З часом зйомка птахів для черкащанки стала більш ніж захопленням. Сьогодні її фотографії – частина всеукраїнського проекту, котрий реалізовує  сайт «Птахи України».

– Я починала знімати для себе, як фотограф. Але це неможливо робити, не переймаючись захистом природи. Не можна байдуже ставитися до ситуацій, коли вирубують ліс, де гніздиться рідкісний орел-змієїд – а ми їхали за 200 кілометрів від Черкас, щоб побачити його хоча б у небі. Або коли випалюють очерети і суху траву, знищуючи при цьому всіх, хто там живе та гніздиться, – відзначає Оксана Ралдугіна. – Бердвотчінг дуже популярний в Європі – п’ята частина населення займається спостереженням за птахами та їх охороною. У нас же це лише перші кроки.

Усі фото - Оксани Ралдугіної