Втрата виховної функції вищими учбовими закладами України в процесі діджиталізації науки є вкрай небезпечною для країни та становить загрозу безпеки на національному рівні. Таким занепокоєнням поділилася докторка історичних наук, професорка Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького, експерт Черкаської обласної організації політичної партії "Наш край"  з питань освіти та науки Лариса Синявська.

"Протягом останнього десятиліття ми спостерігаємо не просто поступове скорочення обсягів навчальних курсів з історії та культури України, а й переведення їх до вибіркових дисциплін та ліквідації навчальних курсів з політології, що негативно позначилося на формуванні освітянськими закладами громадянської ідентичності. Більше того, слід розуміти і поставитися до цього з повною відповідальністю, що наголос на пріоритетності вивчення точних наук в умовах глобалізації із суттєвим зменшенням уваги до гуманітаристики може стати причиною того, що Україна, витрачаючи власні кошти, буде готувати спеціалістів для інших країн. У цьому контексті діджиталізація освіти із запровадженням дистанційного навчання суттєво зменшує її виховний потенціал, і у майбутньому може становити загрозу національній безпеці держави", - зазначила науковець.

За її словами, раніше, протягом років навчання у середніх та вищих освітніх закладах, становлення та розвиток особистості забезпечувався викладанням цілої низки дисциплін з належною кількістю годин, що давало широкі можливості для патріотичного виховання та формування державницького мислення, а також подолання кризи ідентичності. На сьогодні ж, не зважаючи на затверджені концепції національно-патріотичного виховання студентської молоді у закладах освіти, і перелік дисциплін, і час, відведений для кожної з них, скорочується.

"Хоча, слід звернути увагу на результати соціологічних опитувань, проведених серед студентів, 72% з яких переконані, що найвагомішою дисципліною, вивчення якої сприяє патріотичному вихованню, - залишається саме історія України", - запевняє Лариса Синявська.

Формування патріотизму в українського молодого покоління має бути першочерговим завданням системи освіти України, а національно-патріотичне виховання важливою складовою освітнього процесу, що покликане дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства. Виходячи з того, що громадянська ідентичність залишається одним із важливих мотиваторів поведінки особи, її формування через освітянські заклади виступає важливим засобом забезпечення національної безпеки держави.

"Патріотизм – це не просто стан душі чи поклик, патріотизм – це комплексне поняття, яке включає в себе і певну модель поведінки, і громадянську позицію, і «червоні лінії» для вчинків. Тому виховати в молодих українцях необхідні якості, навчити і гармонійно об’єднати їх у цілісну особистість – завдання номер один для керівництва країни, особливо зараз, коли до України прикута увага всього світу", - впевнений очільник обласного осередку "Нашого краю" на Черкащині Анатолій Нужний.

*Рекламна інформація