У грудні 2015-го на перехресті Смілянської та Гоголя на перехожих упав рекламний щит. Тоді постраждали дев’ятеро осіб, серед них двоє дітей. Після інциденту на хвилі громадського обурення міський голова Анатолій Бондаренко заявив: борди, що стоять на міських комунікаціях, мають бути демонтовані, а ті, які знаходяться в місцях скупчення людей, – перенесені в інші місця.

З того часу навіть ухвалили відповідні програми, проте на практиці вони так і не запрацювали. Чому Черкаси ніяк не звільнять від «великої» реклами, з’ясовувало Громадське.

Не мав дозвільних документів

Щит, через який травмувалися містяни, був розміщений без дозвільних документів. Про це одразу після трагедії повідомив тодішній очільник управління інспектування міськради Олександр Давиденко.

«Від містян надходили скарги, що він скрипить та хитається. Проблема в тому, що конструкція розміщена без жодного дозволу і навіть було рішення виконкому про демонтаж цієї споруди і виділені кошти на проведення робіт. Однак рішенням суду власник заборонив здійснення демонтажу, тому власне споруда і стояла. Юристи працювали над тим, щоб скасувати рішення суду і провести демонтаж, проте не встигли», – зазначав два роки тому Олександр Давиденко.

Директором приватного підприємства «Вересень +», якому і належав щит, є колишній депутат Черкаської міської ради Сергій Кудактін. Він пояснював: борд незаконний, бо виконком ніяк не збереться, щоб дати дозвіл на розміщення конструкції. Тоді ж екс-депутат пообіцяв оплатити витрати на лікування і реабілітацію черкасців, які отримали травми від падіння щита.

На подію, що набула резонансу, наступного дня відреагував міський голова Анатолій Бондаренко. Він дав команду обстежити всі білборди на території міста.

«Ті, що стоять без відповідних дозвільних документів, на міських комунікаціях, – підлягають негайному демонтажу, ті, що стоять в місцях скупчення людей – на територіях ринків, над пішохідними переходами, біля торгових центрів, за умови, якщо вони законні, – провести розмови з  їхніми власниками на предмет перенесення їх в інші місця», – зазначив очільник міста.

Є загроза для життя жителів

По гарячих слідах у міськраді навіть створили спеціальну комісію. До її складу увійшли громадські активісти, чиновники та депутати. Вони мали обстежити усі білборди у місті і визначити, які з них встановлені не за правилами та несуть загрозу життю містян.

«Стан рекламних площин у місті жахливий. Серед системних порушень – встановлення білбордів у пішохідній зоні та зоні ліній електромереж. Також багато рекламних носіїв розташовані на каналізаційних комунікаціях чи підключені до мереж освітлення. Є пряма загроза життю громадян, бо рекламні щити просто висять на гачках і їх може знести вітром. Майже 90% конструкцій рекламних площин повісили на каркас за гак», – розповідав тоді член комісії Вадим Комаров.

У березні 2016 року Олександр Давиденко зазначав: демонтажу в нашому місті підлягають понад 200 щитів. Загалом комісія виявила й обстежила 602 білборди на території обласного центру. Із них – 104 конструкції розміщені з порушеннями і за висновками членів комісії загрожують безпеці громадян.

«Такі рекламні конструкції потребують негайного демонтажу, так само як і ще 118 конструкцій, власники яких не встановлені. Інші 240 рекламних конструкцій розміщені з незначними порушеннями, їхнім власникам будуть надані рекомендації впродовж місяця усунути виявлені недоліки», – зауважував чиновник.

Проте процес демонтажу щитів затягнувся. Улітку чиновники чекали фінансування. Передбачалося спрямувати на демонтаж незаконних кіосків та рекламних носіїв по 200 тисяч гривень. Демонтаж одного кіоску оцінили у три тисячі гривень, а незаконного білборду – 2 тисячі.

Взялися за демонтаж тільки наприкінці року. Відповідно до звіту про виконання Програми впорядкування тимчасових споруд і зовнішньої реклами на території міста Черкаси за 2016 рік, із 50 конструкцій, які планували демонтувати, прибрали лише 7.

Такі показники пояснювали тим, що управління інспектування отримало кошти тільки 15 листопада. План же був розрахований на 12 місяців.

Дубль 2

Навесні 2017 депутати знову ухвалили Програму впорядкування тимчасових споруд і зовнішньої реклами на території міста Черкаси. Діятиме вона упродовж 2017-2019 років. Заклали на неї 1 мільйон 751 тисяч гривень, тобто щорічно на демонтаж незаконних кіосків та рекламних носіїв мають витрачати понад 580 тисяч.

«Особливо критична ситуація склалася із розміщенням зовнішньої реклами – частина рекламних засобів розташована над тротуарами, на перехрестях, у місцях скупчення людей і мають неналежний технічний стан та зовнішній вигляд. Багато рекламних засобів розміщено на парканах вздовж вулиць, що створює їх непривабливий вигляд», – йдеться у проекті Програми.

Програма передбачає і демонтаж усіх білбордів на бульварі Шевченка. Відповідно до Порядку розміщення зовнішньої реклами, на цій вулиці заборонено розміщувати «велику» рекламу (розмір 3 на 6 метрів). Після ухвалення цього положення ще у 2011 році частина власників демонтувала свої конструкції за свій рахунок, проте залишилися і ті, хто активно використовує елітну рекламну площу і досі.

Результатом виконання Програми має бути демонтаж 212 одиниць рекламних конструкцій. Якщо врахувати, що прописана вона на три роки, то щорічно у місті на 70 незаконних білбордів має ставати менше.

Проте наприкінці року, коли минуло майже 10 місяців від часу ухвалення Програми, на сайті міськради тільки з’явилося оголошення про пошук підрядної організації, яка б здійснювала демонтаж незаконних кіосків і рекламних засобів. Таке підприємство повинне мати необхідну техніку, кваліфікованих працівників та відповідну дозвільну документацію на виконання цих робіт.

Немає чим демонтувати і де зберігати

Кількість рекламних конструкцій, які демонтували упродовж 2016-2017 років, – більше 12. Такі «швидкі» темпи виконанням Програми начальник управління інспектування Черкаської міської ради Віталій Косяк пояснює довгими перемовинами з комунальними підприємствами та паперовим етапом.

«Був попередній договір про те, що демонтуватиме споруди та зберігатиме їх ЧЕЛУАШ. Попередній директор підприємства мав сумнів щодо демонтажу, скласти кошторис не міг. Потім прийшов новий керівник. Певний час він приводив документи у порядок. Коли стали обговорювати це питання, з’ясувалося, що у них немає техніки і місця для зберігання. Від них ми поїхали ні з чим. Потім зголосився Водоканал. Знову почалася довга процедура. Сідаємо розмовляємо – є чим демонтувати, але немає де зберігати. Комунальні підприємства не хочуть брати на себе відповідальності», – зазначає Віталій Косяк.

Чому стільки часу витратили на перемовини, адже у Черкасах уже діяла така ж Програма у 2016 році і у міськраді мали б урахувати попередній досвід, чиновник не може сказати.

Зрештою 15 грудня управління інспектування почало приймати заявки від підприємців, охочих зайнятися демонтажем.

«Подали оголошення, щоб підприємства та організації подавали пропозиції, аби у нас була можливість вибрати. Прийшли до нас підприємці, були рішучі. Довго тривав переговорний процес з приводу того, як вони здійснюватимуть демонтаж. Вкластися у ті кошти, що передбачені Програмою, неможливо. Враховуючи непросту роботу, вони назвали суму, що відповідає максимальним державним будівельним нормам. Підрядник побоюється словесної перепалки із власниками майна або ж навіть і фізичної розплати», – пояснює начальник управління інспектування.

Розпочати демонтаж підрядник має вже у наступному році.

«Я не виконую демонтаж невідомими коштами, невідомими підрядниками, як робив це мій попередник. Це треба робити в межах чинного законодавства. Оскільки я ще й депутат, то вважаю, що треба бюджетні кошти використовувати правильно і обережно, а не розкидатися ними, зокрема витрачаючи на зберігання. Буду розмовляти із міським головою, щоб він повпливав на комунальні підприємтва, які відмовляються зберігати демонтовані об’єкти», – додає чиновник.

Місто не тримає слова

Голова Асоціації операторів зовнішньої реклами України Оксана Поліщук відмічає Черкаси як одне із перших міст, де затвердили Класифікатор типових рекламних конструкцій і Схему розміщення зовнішньої реклами. Попри те, що з чого часу минуло 5 років, і досі не всі оператори спромоглися виконати вимоги Схеми.

«Схема передбачає зональний поділ розташування зовнішньої реклами в Черкасах із позначенням типів рекламних конструкцій, які дозволені у кожній з них. Вона визначає і місця, де взагалі заборонено встановлювати рекламні конструкції, зокрема у центральній частині міста. Якщо ми візьмемо бульвар Шевченка, то він має бути вільний від зовнішньої реклами. І більшість операторів виконали вимоги Схеми. Ними знехтував якраз місцевий підприємець «Вересень +» і лише його білборди зараз розміщені на бульварі. Це порушення конкуренції, коли одні гравці ринку виконують вимоги і демонтують свої конструкції, а інші цього не роблять, і таким чином ми отримуємо монопольне становище одних операторів над іншими. Місто в очах інших операторів є таким, що не тримає свого слова. Це вливає на імідж влади однозначно», – зазначає Оксана Поліщук.

У той же час, за словами голови Асоціації операторів зовнішньої реклами України, двох місяців достатньо для проведення демонтажу незаконних конструкцій.

«На місце виїхав інспектор, склав припис, направив його власнику. Відповідно до закону, власнику дається певний термін на усунення порушення. Якщо він не виконує припис у відведений термін, то відповідний проект виносять на засідання виконкому. Виконком голосує рішення і передає підрядній організації, яка і виконує демонтаж. Двох місяців із урахуванням бюрократичних процедур цілком достатньо», – додає Оксана Поліщук.