Місто Золотоноша - типовий провінційний населений пункт зі своїми типовими проблемами. Золотоноші ж з одного боку поталанило, адже має зо два десятки промислових підприємств (у більшості – харчових), а з іншого – ні: скандали виникають щороку неодноразово.

Так сталося нещодавно і з місцевим м’ясокомбінатом. Багатостраждальне підприємство зі своїм негарним «шлейфом» (і в прямому, і в переносному сенсі) знову стало причиною ледь не бунту серед місцевих. Численні зміни форм власності не вирішили головну проблему – шалений сморід від решток птахів, що поширюється середмістям. Останній випадок став взагалі особливим: чи-то задля економії, чи через лінь «геніальні комбінатори» вилили відходи просто на вулиці міста, інформує Багнет.

Протести жителів, дискусії на сесіях міської ради, скарги до правоохоронних органів – це все добре. Реакції від екологів люди чекають і досі. Звісно, можна списати все на типову українську бюрократію, якби не інший нещодавній випадок, котрий продемонстрував просто чудеса оперативності та зацікавленості представників Екоінспекції. Та ж сама Золотоноша. І ледь не онлайн-стрім із місця подій та масована інформаційна атака. Мова йде про місцеву багатостраждальну річку Суха Згар, котра свого часу стала справжнім піар-майданчиком навіть для тогочасного народного депутата.

Очисні споруди. Справжня біль для місцевих, адже цей об’єкт інфраструктури потребував капітального ремонту ще з початку 90-х років. Змінювались президенти й уряди, але проблема стояла на місці. Вирішити її намагались із далекого 2004-го року і лише в 2016-му нарешті здійснили реконструкцію. У ролі замовника робіт тоді виступала держава, а контролювало хід виконання робіт обласне Управління капітального будівництва.

Результат мали з деякими огріхами, але заручником обставин стало місцеве комунальне підприємство. Для того, щоб мати законне право працювати із очисними, їх обов’язково треба брати на баланс. Узяли. Як-то кажуть, «на свою голову». Іншого виходу й не було. Адже подібний технологічний комплекс – це складний механізм, котрий потребує постійного оновлення потужностей, сервісного обслуговування та модернізації. Первинні фільтри, жироуловлювачі, «повітродувки» для нагнітання кисню, ціла «ферма» спеціальних бактерій – усі ці невідомі для обивателя терміни стали справжнім головним болем для місцевих комунальників. Точніше справжнім мінним полем, адже ніхто не впевнений, коли цей механізм, збудований чужими руками і під чужу відповідальність, дасть збій.

Так сталося і цього місяця. Останній рік очисні споруди не викликали жодних нарікань у жодних експертів чи комісій. Травень, окрім карантину, приніс чергову проблему – вихід із ладу системи нагнітання кисню для бактерій. Це, якщо говорити просто й коротко, - ключовий процес очищення відходів. Наслідок – місцева річка Суха Згар наповнилась не доочищеними відходами. І ось тут чомусь Екологічній інспекції не знадобився аж цілий місяць для реагування: інтернет-мережа того ж дня була буквально заповнена репортажами, коментарями та гнівними дописами «активістів». Навіть національні телеканали долучили. Оперативність, за яку можна лише хвалити.

Можна хвалити… якби… Якби не ті фактори, на які вельмишановні «екологи» вперто закривають очі вже багато років. Наприклад, ні інспекція, ні «активісти», ні телеканали чомусь не помічають те, що на території Золотоніського району в акваторії річок Суха Згар та Золотоношка перекрито 16 дамб. Що це означає? Дуже просто: та сама Суха Згар по факту живиться лише… відходами з очисних споруд! Чи буде вона чистою? За логікою. Ні. Чому у Екоінспекції не виникає питань до місцевих сільських «феодалів», котрі собі облаштували комфортні «рибні» ставки, фактично знищивши місцеві річки? Чому у поважних фахівців не має питань до тих, хто знищив річку Самозванку? Чому досі немає реакції на відео від небайдужих золотонісців, котрі на квадрокоптер відзняли усі 16 перекритих дамб?

Далі – більше. Чому досі не доведений до суду факт просто-таки абсурдного відмивання коштів у вигляді «чищення річок Суха Згар та Золотоношка»? Мова йде про легендарні «роботи» у 2015-2016 роках, коли на понад 10 мільйонів гривень сумнівні підрядники «почистили» річки, просто розкидавши увесь брудний мул на берег. А тепер б’ють на сполох уже справжні фахівці. Незалежні та незаангажовані. Викинутий на береги бруд, закриті шлюзи та перекриті дамби – просто катастрофа для акваторії Золотоніського району..