Ще два роки тому Анатолій працював таксистом на Черкащині. Розповідає, що нерідко доводилось підвозити хлопців, які повертаються чи прямують на війну. Чоловік зізнається, в якийсь момент стало так соромно перед самим собою, що не витримав і пішов до військкомату.

Про це повідомляє пресслужба Черкаського обласного ТЦК.

"Ось уже два роки я служу в артилерії, це моя друга ротація. Якщо спочатку дружина буркотіла: "Навіщо тобі та армія?", то нині каже: "Дякую, що є ти і твої побратими!"", - розповів чоловік. 

Під час служби у артилерії Анатолій переконався, що вираз про "богів війни" – зовсім не перебільшення. "Арта" й справді надзвичайно потужна сила.

"Скільки ворожої техніки нам вдалось знищити!? Ой-ой... Ті цифри, що ми знаємо – просто величезні. Навіть не хочу називати, бо точно подумаєте, що вихваляємось і перебільшуємо. Роботу вели по цілих колонах, артилерійських батареях. Лише за перший день війни знищили одиниць зі сто техніки! А таких інтенсивних днів протягом останнього місяця було чимало", - зауважив захисник. 

Анатолій жартома ділиться типовим розпорядком дня артилерійського розрахунку.

"Як проходить типовий день артилериста на війні? Прокинулись, вмились, поснідали, дочекались команди "Вогонь!", покришили москальську техніку, відпочили і все заново. І хоч українські артилеристи вражають високою швидкістю і точністю роботи, головне правило артилериста – ніколи не втрачати пильності", -  зізнається Анатолій та додає, що не варто недооцінювати ворога.

"По нас працюють такі ж артилеристи. Хоча ні, не такі ж. Ми завжди на крок попереду, тому ми живі, а вони мертві! І вже скоро ворога на нашій землі зовсім не залишиться!", - підсумував чоловік.