Перемога –  як наркотик. Виграв – отримав дозу. Її вистачає на певний час, а потім хочеться ще і ще. Тому одягаєш обладунки знову і знову. Так говорить про історичний середньовічний бій черкащанин Григорій Чаплоуцький. Останні кілька років у складі Збірної України він привозить трофеї із міжнародних змагань. Як це – бути лицарем Середньовіччя у 21 столітті, говоримо зі спортсменом.

Про це інформує Громадське ТБ: Черкаси.

Середньовічний бій в Україні має статус офіційного виду спорту. Це бойове мистецтво поєднує в собі елементи боротьби, фехтування та рукопашного бою. Бійці змагаються у фехтуванні один на один та у масових повноконтактних поєдинках (5 на 5, 12 на 12, 30 на 30). І обладунки, і зброя спортсменів стилізовані під епоху Середньовіччя.

«Мені хотілося насамперед фехтувати на мечах. Мабуть, в дитинстві в лицаря не награвся. Потім виявилося, що це повноконтактний спорт, в якому можна бити людей і тобі за це нічого не буде», – жартуючи розповідає Григорій Чаплоуцький. Із 2012 року він почав серйозно займатися середньовічними боями. Це захоплення нині поєднує із роботою менеджера в магазині.

На перші міжнародні змагання до Ізраїлю Григорій поїхав у 2015 році. Там виграв свій перший бій. Не так важко було змагатися, як готуватися до бою, зізнається черкащанин.

«Я тоді готувався дуже сильно. Суперник був набагато легшим за мене. Вагову категорію змінити я не міг. Мені треба було скинути кілограмів сім, щоб важити не більше 64 кілограмів. Бій був наприкінці січня, а я ще й після нового року набрав кілограми. Став на ваги, а там – 72. Кілька тижнів був на голодному пайку. Пам’ятаю, після бою я зайшов у перший заклад фастфуду, що мені трапився, і поїв там шаурми. Вона була, мабуть, найсмачнішою їжею у моєму житті», – пригадує черкащанин.

Пироговська битва 2017

Григорій змагається у боях один на один та у колективних номінаціях. У фехтувальних номінаціях виграєш, коли набиваєш першим необхідну кількість ударів по супернику. У колективних – перемагає та команда, яка залишається стояти. Бій закінчується, коли усі бійці однієї команди опиняються на землі.

«Упав – значить помер. У якої команди всі учасники лежать, ті програли. У мене був момент, коли я залишився один, і мене двоє били хвилин сім. Один із популярних міфів: якщо у Середньовіччі лицар падав з коня, він не міг встати. Це неправда. Вставали вони. Тут питання у тому, що йому швидше за все ніхто не дав би цього зробити – його дорізали на землі. Звідти і походять правила. Якщо людина упала, вона вибула зі змагань. Для цього суперника можна «вирубити» ударами, звалити кидком чи розбігтися і штовхнути. Спортсмен також вибуває тоді, коли відвалюється шматок обладунка – вони всі тримаються на шнурках. Іноді шнурки не витримують, тоді спортсмена просто виводять із бою, бо це небезпечно для нього», – пояснює Григорій.

На останньому Чемпіонаті світу з історичного середньовічного бою «Битва Націй» організатори пішли на експеримент та організували бій у наймасовішій категорії – 150 на 150. Для такого бою майже сорок країн сформували 11 хоругов. Україну представляла «Хоругва Святослава Хороброго».

«У цьому масовому бою я участі не брав – травмувався в останній день змагань. Сам бій тривав хвилин 10. Більше часу зайняла підготовка. Такий натоп довго вишиковувати і рахувати. До того ж треба великий майданчик, щоб було місце для маневрів. Це був експеримент. Спортсменам ніби сподобалося. Думаю, що повторимо цей досвід. Але таку кількість учасників не просто зібрати – ще мало нас у цьому виді спорту», – каже Григорій.

Підготовка до Битви націй (фото Національної збірної України з історичного середньовічного бою)

У середньовічних боях змагаються як чоловіки, так і жінки. Відповідно є чоловіча та жіноча збірні України. Перевагою цього виду спорту є те, що вікових обмежень немає. Головне – досягти повноліття. До прикладу, найстаршому спортсмену нашої збірної вже за 50 років. А у збірній США середній вік спортсменів більше сорока років. Григорій каже, вони можуть дати фору будь-якому молодому бійцю.

«Сучасний спорт не зовсім схожий на те, що було у Середньовіччі. Ми дбаємо про власну безпеку, тому оптимізуємо та доопрацьовуємо обладунки. Є чіткі правила боїв. Наприклад, не можна бити по стопах, паху та черепу. Я поки що обходився синцями та саднами. Операцій чи переломів не було», – розповідає спортсмен.

Відбіркові змагання до національної збірної (фото Національної збірної України з ІСБ)

Черкащанин каже, цей спорт не більш небезпечний, ніж футбол, баскетбол чи гімнастика. Спортсменів захищають обладунки, а зброя (мечі, алебарди, сокири) – незагострена.

Обладунки для такого спорту не з дешевих – близько тисячі доларів. Хоча, як каже Григорій, якщо порівнювати з авто-, вело-, мотоспортом, то це не так і дорого.

«Обладунок для номінації 1 на 1 зазвичай легший. Коли у тебе всього один суперник, дозволяється менший рівень захисту, бо тебе ніхто ззаду сокирою по ниркам не трісне. А у групових номінаціях із цим складніше. Приміром, у мене турнірний обладунок важить близько 17 кг, а для групових боїв – близько 25 кг. Важкувато на початку. Згодом звикаєш до такої ваги», – каже Григорій.

Збірна України на чемпіонаті 2019-го (фото Національної збірної України з ІСБ)

Бійці збірної постійно у роз’їздах, а разом з ними по світу мандрують і обладунки. Із їхнім перевезенням часто трапляються курйози.

«Торік ми їхали рейсовим автобусом на змагання в Таллінн через Білорусь. На митниці нас зупинили і сказали декларувати усе, що веземо. Старший групи сказав: «добре, давайте бланки». Поки митницю пройшов увесь автобус, він описав вміст лише трьох рюкзаків із п’ятнадцяти. Коли ж митники це побачили, вирішили таки пропустити нас зеленим коридором. Вони б перевіряли наші сумки усю ніч», – пригадує Григорій.

За словами черкащанина, в Україні майстри, які виготовляють обладунки та зброю для історичних боїв, – одні з кращих у світі. По-перше, наші ковалі давно опанували це ремесло та вже набили руку. По-друге, у нас розвинена металургія. Десь у Прибалтиці знайти лист титану для того, щоб викувати із нього обладунок, – справжній виклик. Його треба замовляти із-за кордону. У нас же із цим простіше.

---

2017 – Григорій Чаплоуцький здобув «золото» на Чемпіонаті світу з історичного середньовічного бою у складі Збірної України у номінації «21 на 21 боєць»

2018 – виборов «срібло» у номінації «професійні бої» у ваговій категорії до 75 кг, а також став срібним призером у складі Збірної України в номінації «масові бої 21 на 21»

2019 – завоював срібну нагороду в індивідуальній номінаціїї «баклер-меч», срібний призер Чемпіонату світу у складі Збірної України у масовій номінації «30 на 30».