Кожне татуювання на тілі Валерія Лісуна має особливе значення.

Про це повідомляє vikka.ua.

Одним з найбільш татуйованих у Черкасах є силач та власник фітнес-клубу Валерій Лісун.

Малюнки на тілі Валерій почав робити ще з першого курсу інституту.

"Це була біомеханіка (зображення в жанрі фантастичного реалізму, стилізація якої-небудь частини тіла під елементи складних механізмів, деталі машин, – ред.), яка символізувала незламність та наполегливість", – зазначає спортсмен.

Перший досвід татуювання не розчарував Валерія і малюнки на тілі перетворилися на своєрідне захоплення та спосіб самовираження. Наразі татуюваннями вкрито приблизно 85% тіла стронгмена. Кожне – із сенсом. Малюнки відображають стиль життя та принципи черкащанина.

"Одна рука в мене вкрита татуюваннями у японському стилі. Вони відображають і самурайський кодекс честі бусідо, і шлях воїна. Ще символічна для східної культури маска ханья (японський оберег, – ред.) Є у мене татуювання із зображенням черепа – нагадування про смерть та швидкоплинність життя", – розповідає Валерій Лісун.

На широчезній спині черкаського Шварценеггера зображений дракон – черговий елемент японського фольклору. Валерія привабила мудрість і надприродні якості міфічного персонажа.

"Останнє татуювання зробив на шиї. Це знов-таки біомеханіка. Зупинятися на цьому не буду. Хочу ще набити собі зображення мамонта, як нагадування про людські якості, котрі в нашому житті зустрічаються все рідше", – розповідає він.

У хлопців, на жаль, часто згасає прагнення бути сильними і тілом і духом. Поведінка і навіть стиль одягу у чомусь нагадують жіночі. Дівчата ж навпаки за характером стають схожими на чоловіків, – вважає Валерій. Такі соціальні тенденції бодібілдера аж ніяк не надихають. Як і стереотипи, з якими доводиться інколи зіштовхуватися.

"Люди із застарілими поглядами можуть вважати людину з татуюваннями легковажною. Але після спілкування зі мною багато у кого думка змінюється. Якось спілкувався у соціальній мережі з жінкою щодо тренувань і вона мені сказала, що я здаюсь їй не дуже серйозною людиною. Потім прийшла на заняття і перше враження змінилося", – каже стронгмен.

Валерій Лісун зізнається, що його татуювання в якомусь сенсі несуть і комунікативну функцію. Завдяки їм люди краще запам’ятовують спортсмена, а разом із цим і ідеї, які він доносить світові.

Черкаський татуювальник Сергій Войченко зазначає, що кількість охочих зробити собі татуювання за останній час зросла. Можливо, це пов’язано з тим, що зазнали вдосконалення інструменти татуювання. Вони стали більш доступними, а їх вибір – величезним.

Тату-майстер Сергій Войченко стверджує: кількість охочих зробити собі татуювання за останній час зросла

Щодо розповсюджених підходів до підбору зображень тату, то до них експерт ставиться доволі критично. Як не парадоксально, але йому часто доводилося відмовляти клієнтів від їхніх ідей прикрасити свою шкіру довговічним малюнком. Це були саме ті випадки, коли тату дійсно може вплинути на долю.

"Наприклад, людина хоче зробити татуювання на шиї, голові, обличчі, або на кисті руки. Тобто на тих ділянках тіла, що важко прикрити одягом. І це перше тату, і людина  не зовсім обізнана. Цілком можливо, що з таким виглядом для неї будуть закриті якісь сфери роботи. У 9 з 10 випадків клієнт гарячкує з намірами. Бувало, що мені потім дякували за те, що відмовив", – пояснює майстер.

Вибір тату серед більшості доволі шаблонний, без уяви та особливого символізму. Часто це спонтанне рішення.

"У 90% випадків люди звертаються з повною відсутністю інформації. Не замислюються над сенсом татуювань. Їм приходить ідея набити тату, і наступний крок – пошук в інтернеті модних татуювань. Наприклад, 7-8 років тому серед дівчат було популярно набивати ієрогліфи. Приходило в день до п’яти осіб і я вже вгадував, яке і де вони хочуть робити татуювання", – пригадує Сергій Войченко.

За його критеріями малюнок якісно виконаного татуювання має бути впізнаваний з відстані 1,5 метра і через 5 років після нанесення. Також зображення має бути розташоване анатомічно правильно.

"Охочим набити собі тату раджу не ставитися до цього, як до наклейки або стікера на холодильник", – зазначає майстер.

Згодом невдалі експерименти або невлучні татуювання доводиться освітлювати або перебивати.

"Лазерне освітлення повністю не зводить тату. Малюнок просто переходить у теплі відтінки. Бруд залишається. Доводиться перебивати", – розповідає татуювальник.

Дорослі люди, а ними можна бути у будь-якому віці, свідомо ставляться до татуювань. Для когось це значима, обміркована подія у житті. 

Фото з архівів героїв публікації

"До прикладу, є ті, кому від 35 до 45 років і вони набивають тату, бо дуже довго хотіли цього. Є ще люди, які не можуть зупинитися. Для них тату – вид розваг, епатаж. Можуть собі дозволити. Вони або працюють на себе, або їхній вигляд не суперечить специфіці роботи. Серед таких – і Валерій Лісун.  При цьому в будь-якому разі не можна сказати, що тату набивається для себе. Ми ж люди соціальні і багато чого робимо для того, щоб привернути до себе увагу інших", – каже Сергій Войченко.