Багатодітна родина бійця батальйону “Айдар” потребує допомоги, інформують Новини Черкащини.

 

“Ця історія дається Богом, бо нічого випадкового в житті не трапляється”, – каже волонтер громадської організації “Громадський Блокпост” Ярослав Коваленко, керуючи своїм автомобілем. Їдемо у невелике село Дирдин, що в Городищенському районі на Черкащині, аби провідати родину бійця батальйону “Айдар” Сергія Кравченка.

 

– Знаю його за позивним “Сармат”, на ім’я майже не називаю. Чоловік недавно розміняв свій п’ятий десяток. Ще навесні минулого року записався у добровольці “Айдару”, хоча й має шістьох дітей. А восени його призвали на фронт, – розповідає волонтер. – Нашому знайомству посприяв мій син Стів, якому 9 років. У школі вони всім класом готували малюнки для наших воїнів. Свій малюнок він підписав і залишив номер телефону. І ось, незабаром йому телефонує “Сармат” подякувати за підтримку. Виявилось, що наш земляк. Такі моменти запам’ятовуєш на все життя…

 

Доки Сергій воює на Сході, його дружина Оксана поїхала на заробітки. Працює у фермерському господарстві, що в селищі Глеваха на Київщині. Чотирьох дітей батьки залишили на догляд бабусі – матері Сергія. Ще двоє – 12-річний Толя та 13-річна Яна – виховуються в інтернатах.

 

Коло невеликої хатини на околиці села нас зустрічає старша дочка “Сармата”, 16-річна Таня. На лавці сидить, спершись на ціпок, мати бійця, 69-річна Тамара Архипівна. Волонтери “Громадського Блокпосту”, дізнавшись про скрутні умови проживання родини “айдарівця”, зібрали кілька ящиків з продуктами харчування – цукром, крупами, макаронами, ковбасами, фруктами тощо. Ярослав Коваленко вручає пакунки та передає родині майже 2500 гривень, з них 1000 гривень власних, решта – зібрана через скриньки для допомоги армії.

 

Мати бійця зустрічає гостей зі сльозами. Вона родом із російського міста Курськ. Довгий час прожила на Донбасі, де служив її батько, доки не переїхала з родиною на Черкащину. Пропрацювала майже 35 років. Отримує близько тисячі гривень пенсії.

 

– Коли вже ця війна скінчиться… Аби Сергій швидше додому повернувся, живий і здоровий, – плачеТамара Кравченко. – Він в мене єдиний син, і такий нещасливий. Багато років ледь зводив кінці з кінцями. За професією муляр 4-го розряду. Але в селі роботи немає, тому на життя заробляв продажем пакетиків та різних дрібниць у поїздах, що проходили мимо залізничної станції в нашому селі. А коли війна почалася, каже: “Я тут нікому не потрібен, тому піду воювати. Уб’ють – то вб’ють. Значить, така доля”. Із села більше ніхто не пішов, всі відкупилися! Деякі селяни живуть багато, мають по три машини. Хіба ж вони підуть воювати?..

 

Коли Сергій ішов на фронт, діти передали йому оберіг – натільний хрестик. Разом з бабусею ходять до церкви, ставлять свічки, моляться за мир, за батька. Коли є можливість – спілкуються з ним по мобільному. Каже, що повернеться додому щонайменше через рік, якщо триватиме війна.

 

Доки “Сармат” захищає Україну, волонтери вирішили підтримати родину “айдарівця” та продовжують збір коштів і речей.

 

Родина бійця наразі потребує:

 

– Жіночий, дитячий одяг;

 

– Жіноче взуття (29, 32, 33, 36, 37-39 розмірів); чоловіче взуття (33-34 розмір); кеди (37-38 розмір)

 

– Подушки (3-4);

 

– Ковдри (1-2);

 

– Шафа для речей;

 

– Стільці (5-6);

 

– Робочий стіл;

 

– Килимові доріжки;

 

– Спортивний костюм.

 

Речі та грошову допомогу родині Кравченків можна передати через штаб ГО “Громадський Блокпост” за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні (Леніна), 3 (вхід через праве крило РАЦСу) з понеділка по п’ятницю з 10.00 до 19.00 та щосуботи з 10.00 до 17.00.