Через снігові замети та нечищені дороги у Черкасах та області медикам довелося йти на справжні подвиги та опинятися в екстремальних ситуаціях. Про те, як працівники "швидкої" працюють у негоду, розповів сайту vikka.ua директор комунальної установи "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради" Ігор Фесун.

За перші два дні негоди, починаючи з 17 січня, випала 1,5 місячна норма опадів. Нечищені дороги та снігові замети суттєво ускладнили роботу екстрених служб, "швидка" – не виключення. Ще на початку зими медики підготувалися до негоди, усі машини оснастили необхідним: зимовими шинами, тросами, лопатами тощо.

"Снігові замети були настільки сильними, що дістатися самотужки машинами не могли. На виклики доїжджали із затримками, а то і з чиєюсь допомогою, – пояснює Ігор Фесун. – Нам дуже допомагала патрульна поліція, Державна служба з надзвичайних ситуацій, та навіть приватні господарства. Спрацювали дуже добре, подекуди рятувальники виїжджали на виклики разом із "швидкими", коли знали, що попереду сильні замети".

Він розповідає, що загалом до роботи медиків у негоду пацієнти ставилися з розумінням. У кого був підвищений тиск – максимальну консультацію намагалися дати по телефону, але і траплялися невідкладні та екстрені виклики.

"У Городищенському районі надійшов виклик про пологи. Знаючи, що попереду непроїзна дорога, бригада виїхала відразу з рятувальниками, а в результаті обидві машини погрузли в заметах, – говорить Фесун. – Старший фельдшер викликав на допомогу свого знайомого, який допоміг медикам дістатися породіллі. У нього в машині вона і народила, а сина назвали на честь фельдшера – Ярославом".

Як розповідає очільник "швидкої", в машинах народжують щодня, але коли ти не знаєш, від кого чекати допомоги в такі періоди – зовсім погано. А от в іншому районі області того ж дня зламалися дві пожежні машини і бригада медиків на виклику, де була тяжкохвора дитина, пробула кілька годин.

"З дитиною все обійшлося, її стан вдалося стабілізувати, – говорить він. – Допомагали забрати її "Уралом", який взяли у лісівників".

Медик каже, що на дороги у населених пунктах гріх не жалітися. Вони почищені взагалі жахливо. На дорогах загального значення зазвичай можна проїхати, а по селах та містах, особливо в Черкасах, Умані, Смілі, Звенигородці – страхи господні.

"У Черкасах медики ходили на виклики пішки за 300-400 метрів, бо не могли проїхати дорогою. Але що говорити, коли деякі бригади не могли виїхати навіть зі свого двору, тому що навіть там не почищено,– розповідає він. – Лікарня – це звичайно добре, але треба, щоб до лікарні хтось ще довіз".

А от за виклики у нічний термін медик взагалі говорити не хоче.

"У деяких населених пунктах не було ні дороги, ні світла. Як можна було працювати? – обурюється Ігор Анатолійович. – Огляд робили при свічках. Я розумію, що так працювали всі, але ж так не має бути. У деяких населених пунктах ще 25 січня не було освітлення".

Ігор Фесун пояснює, що на сьогодні ситуація краща, але в будь-якому випадку транспорт не може швидко пересуватися по цих дорогах. Проїхати іноді зовсім важко, адже більшість населених пунктів майже не посипані протиожеледною сумішшю.

"Коли в селі Бабанка була пожежа в школі-інтернаті, то наші медики туди доїхали не за 18 хвилин, як зазвичай, а за 34 хвилини. Для звичайних людей це нічого не значить, а для медика – прірва, – говорить Фесун. – Ці дні всі працювали у посиленому режимі. Можемо тільки подякувати працівникам екстрених служб та простим людям, які розчищали лопатами дороги, визволяли із заметів тракторами та комбайнами".