Дружня родина "Черкаських Мавп" часто відзначає свята разом. 14 лютого особливий випадок – свято усіх закоханих у Черкасах тривав у баскетбольному ритмі. Цього дня "Мавпи" приймали вдома "Запоріжжя".

Про власні емоції кохання та зустріч зі своїми половинками пресслужбі клубу розповіли самі гравці. 

Іван Ткаченко про зустріч з дружиною (рік як одружений):

Ми з Лідою вже 6 років разом. Яскраво пам’ятаю нашу першу зустріч. На той час я мешкав у мікрорайоні Митниця, біля Дніпра. Тому попередньо ми домовились зустрітись "на Живчику" (назва пляжу). Але оскільки Ліда не місцева, зорієнтуватися одразу що таке "на Живчику" не змогла. Я прийшов вчасно, вона – також. Один одного не бачимо. Шляхом довгих перемовин та пошуків, хто і в центрі якого пляжу стоїть, з’ясували, що Ліда чекає мене у Долині троянд, біля палатки з надписом "Живчик", а я – за декілька кварталів звідти. Виявилось, не кожен пляж -"Живчик", біля якого є одноіменна палатка. Згадуємо ті пригоди ще й досі.

Підтримка дружини для мене особливо важлива. Штамп у паспорті не змінив того факту, що за моєю спиною була і є кохана людина, яка щиро переживає та підтримує. Тому 14 лютого ми сприймаємо не як свято публічного прояву почуттів, а як можливість просто насолодитись компанією один одного. Адже через напружений графік та часті відрядження часу на родину не так вже й багато.

Олександр Бєліков (три роки у шлюбі):

30 січня ми з дружиною відсвяткували нашу 3-тю річницю. Познайомились ще тоді, коли я був гравцем "Хіміку". Одного разу, після гри, ми з хлопцями вирішили поїхали до Одеси, повечеряти. Саме тоді, в ресторані, я і зустрів Нату. Того вечора підійти та познайомитися з нею я, звичайно, не наважився. Проте, дякуючи випадку, знайшов її сторінку в інстраграм і вже у інтернеті розпочалось наше спілкування.

Сьогодні дружина та донька – моя головна підтримка. Ната присутня на усіх домашніх іграх команди, а після змагань може годинами сидіти зі мною та обговорювати їх, вислуховувати та підбадьорювати. Вона завжди вірить в мене, навіть в моменти, коли я сам не впевнений в своїх силах. Щодо 14 лютого, то ми його не святкуємо. В нашій родині день закоханих не за календарем, а за почуттями.

Сергій Попов (11 років одружений):

14 лютого – особлива для нашої родини дата, адже саме у цей день, 14 років тому, і відбулася наша перша зустріч. Познайомились випадково, у тренажерному залі. З того часу разом. І можу сказати, що почуття не згасають, не дивлячись на час та відстань. Троє дітей – найкраще тому підтвердження. Дякуючи месенджерам та сучасним можливостям, ми з родиною постійно на зв’язку. Вони в повному складі слідкують за іграми та підказують таткові, що було не так. Ну а найбільше мене критикує дружина, вона у нас головний коментатор та суддя.

Питань щодо особливого святкування Дня закоханих у нас не виникає, оскільки в моменти, коли ми разом, з нами поруч і наші діти. Тому для мене найкращий варіант свята – просто побути поруч з родиною та насолодитись компанією один одного.