У результаті місцевих виборів у жовтні 2015 року до Черкаської обласної ради потрапили представники 8 партій. Відповідно було створено 8 фракцій. Та за майже 5 років каденції усі вони зазнали змін, а деякі й узагалі зникли чи переформатувались.

Тож тепер у Черкаській обласній раді 6 фракцій, 2 депутатські групи і 16 позафракційних депутатів. Найбільшу фракцію, а також голову і першого заступника – вихідців із неї, має наразі ВО «Черкащани». Колись провладна фракція БПП «Солідарність» і взагалі припинила своє існування.

Про це інформує ГМ "Опора".

Фальсифікаціям – ні!

Слід згадати, що ті вибори не обійшлись без фальсифікацій. В одну з ночей після підрахунку голосів ТВК «домальовує» деяку кількість голосів БПП Солідарності, а разом із ними ще й «Опозиційному блоку», який навіть не долав прохідного бар’єру. Натомість зникли голоси у ВО «Свобода», а партія «УКРОП» та Партія ветеранів Афганістану, про яких ще йтиметься пізніше, і взагалі не потрапляли до ради. Такий підсумковий протокол, що з’явився на ранок ніяк не відповідав результатам паралельних підрахунків.

Авжеж, таку грубу фальсифікацію було виявлено. ТВК, за відсутності голови, склала новий протокол із позначкою «уточнений», а за фактом фальсифікації поліція відкрила кримінальне провадження.

У травні 2018-го суд виніс вирок голові комісії Миколі Свергунову («Опозиційний блок») та  секретареві Дмитрові Жиляєву (БПП «Солідарність») – по 5 років в’язниці з позбавленням права займатись діяльністю, пов’язаною з виборчим процесом на 2 роки. Однак, зважаючи на щире каяття та першу судимість, від відбування покарання членів ТВК звільнили, замінивши на випробувальний термін у 1,5 року. Це одна з небагатьох справ про фальсифікації на виборах, яка дійшла до суду і за результатом якої винесли реальний вирок. «Утім, така співпраця мала б викривати організаторів та замовників фальсифікації», – прокоментувала такий вирок радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба.

Отож, до Черкаської обласної ради пройшли наступні партії: БПП «Солідарність» отримав  18 мандатів, ВО «Черкащани» – 16, ВО «Батьківщина» – 13, «Радикальна партія Олега Ляшка» – 10, «Відродження» – 8, ВО «Свобода» – 7, «УКРОП» – 7, Партія ветеранів Афганістану – 5 мандатів. У такому ж кількісному складі було утворено 8 однойменних фракцій.

БПП «Солідарність»

Фракцію провладної на той час партії утворили на початку із 18 депутатів. Вже 21 січня 2016 року на одній із перших сесій за власним бажанням складає свої депутатські повноваження перший номер у списку партії на виборах, тодішній голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко.

«Уже за кілька місяців має запрацювати реформа держслужби. За новим законом, нагадаю, головування в адміністрації та депутатство – не поєднувані. Вирішив не чекати», - так пояснив свої дії депутат.

Замість нього до ради увійшов Микола Овчаренко.

Олександра Вельбівця, котрий теж пройшов до ради від БПП «Солідарність», обрано головою  обласної ради. 18 листопада 2018 року він замінив Юрія Ткаченка на посту голови ОДА. 24 червня 2019 року новий президент звільнив його.

Нині Олександр Вельбівець позафракційний депутат. Фракція БПП Солідарність у вересні 2019 призупинила свою роботу у зв’язку зі зміною назви, а вже в листопаді фактично розпалася. 13 депутатів із неї ще в жовтні утворили групу «Шевченків край», а решта 5 після розпуску стали позафракційними.

Втім, Віталій Веретільник 20 грудня 2019 року встиг із «Шевченкового краю» перейти до фракції ВО «Черкащани». Того ж дня до нього приєднався Олександр Северин, який після розпаду фракції БПП «Солідарність» забажав бути позафракційним. Те саме 6 березня 2020 року зробив Сергій Куліков, теж із позафракційних.

ВО «Черкащани»

Нині фракція є ядром більшості у міській раді. І як і на початку каденції складається із 16 депутатів. Проте і тут не без змін. Фракцію, про що вже йшлося, поповнили троє колишніх «порошенківців», але троє депутатів її покинули.

За власним бажанням фракцію покинула лише Валентина Коваленко. Голова Черкаської обласної ради минулого скликання, яка очолювала виборчий список партії на виборах 2015-го, прийняла таке рішення після того, як фракція не підтримала її висунення на посаду голови облради 20 листопада 2015 року. Валентина Михайлівна заявила про самовисування. Її підтримали у таємному голосуванні 8 депутатів. Більшість тоді проголосувала за Олександра Вельбівця.

Валентина Тарасенка ще у грудні 2015-го обрано першим заступником голови обласної ради. І згідно з регламентом ради він мав полишити фракцію. А 29 жовтня 2019 року головою облради обрано Анатолія Підгорного. За нього проголосувало 43 депутати. Новий голова, як того вимагає регламент, теж покинув лави фракції.

ВО «Батьківщина»

Фракцію утворено 13 депутатами. Нині ж їх 12. У вересні 2018-го фракцію покинув Роман Буданцев і перейшов до радикалів, реанімувавши їхню. А 24 січня цього року у зв’язку з обранням заступником голови облради із фракції також вийшов Михайло Мушієк.

Однак 18 березня цього року склад «біло сердечних» поповнив Павло Захарцев із депутатської групи «Основа», утвореної на базі фракції Партії ветеранів Афганістану.

Також у фракції відбулась заміна: у зв’язку зі смертю (убивством) Сергія Гури 24 травня 2018 року до ради ввійшов Михайло Козак.

Радикальна партія Олега Ляшка

Ця фракція, складаючись на початку із 10 депутатів, свого часу навіть припиняла існування. Однак була створена знову і тепер налічує 5 депутатів.

У грудні 2016 у зв’язку із обранням заступником голови облради із фракції вийшов Вадим Гайович. Уже наприкінці року депутати ініціювали його відставку, за яку набралось 44 голоси (із 76 присутніх). Гайович досі позафракційний.

Протестуючи  проти рішення фракції висунути Гайовича на посаду заступника голови облради, у лютому 2017-го її покинув Микола Булатецький і приєднався до позафракційних. У червні 2017 року фракцію покинув Олександр Коротков із кількома наближеними соратниками по депкорпусу: Володимиром Копійченком, Ігорем Нестеренком і Анатолієм Скіченком. Вихід із фракції був пов'язаний із кримінальним переслідуванням Олександра Короткова. Слідство інкримінувало йому заволодіння державним майном на суму в 55 млн грн. У центральному апараті партії заявили, що рішення про його виключення з партії ухвалили ще у квітні. Після виходу цих депутатів фракція припинила існувати. Олег Баштан, Ірина Бачинська, Михайло Морозюк і Микола Пошиваник стали позафракційними.

Олександра Короткова у серпні 2019-го суд виправдав. Того ж місяця депутат подав заяву про складання своїх повноважень. Його замінили на Сергія Лебединця, який нині є позафракційним.

Як уже зазначалося, фракцію вдалося реанімувати. До «радикалів» із «Батьківщини» перейшов Роман Буданцев. Із ним до фракції повернулись Олег Баштан, Михайло Морозюк, Володимир Копійченко та Михайло Пошиваник.

«Відродження»

Фракцію утворили 8 депутатів. Однак за майже 5 років склад та чисельність її змінилися. Троє депутатів із «Відродження» склали свої повноваження. На одній із перших сесій у лютому 2016-го  зачитали заяву про складання повноважень за власним бажанням від Олени Морозової. Замість неї депутаткою стала Леся Онищак. У червні того ж року від повноважень відмовився Роман Редько, який проживав на Київщині. Замість нього депутатом став Олег Кашко. У жовтні 2019 року заяву подала Вероніка Боднарук, котра теж постійно проживала на Київщині. Вже у березні цього року замість неї у раду зайшла Віта Москаленко, яка, згідно з відповіддю обласної ради на запит ОПОРИ, станом на 1 квітня до фракції «Відродження» не входила. Таким чином, нині у фракції 7 депутатів.

ВО «Свобода»

На початку фракцію утворили 7 депутатів, але 1 березня 2019 року із неї вийшов Володимир Зуєнко, який нині позафракційний.

Також декілька депутатів у фракції  склали повноваження і були замінені. 28 грудня 2016 року у зв’язку із обранням головою Тальнівської ОТГ повноваження склав Олексій Юрченко і його замінив Віталій Чміль. Проте й він склав повноваження 17 квітня 2018 року за власним бажанням. Проте, за повідомленнями деяких ЗМІ, у зв’язку з тим, що він був пійманим за кермом у нетверезому стані, хоч пізніше суд його виправдав. Замість нього до ради зайшла Ірина Борисенко.

Також у фракції мало місце тимчасове відсторонення депутата. У вересні 2019 року в.о. голови Черкаської обласної ради Валентин Тарасенко під час засідання сесії повідомив, що Юрій Ботнар позбавлений депутатського мандату через «суміщення» депутатства у обласній раді із посадою у виконавчих органах іншої ради. Ще у квітні того ж року ТВК намагалася припинити повноваження «свободівця». Напередодні з такою ініціативою до в. о. голови облради звернувся депутат Вадим Гайович, зауваживши, що Ботнар одночасно є і депутатом облради, і заступником Черкаського міського голови, і членом черкаського міськвиконкому. Наприкінці травня керівники фракцій вирішили відключити депутатові кнопку для голосування.

Однак у листопаді того ж року Черкаський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, в якому зобов'язав Черкаську обласну раду не вчиняти перешкод у здійсненні депутатських повноважень Юрієві Ботнару.

«УКРОП»

Фракція утворилась у складі 7 осіб, однак 8 листопада минулого року Андрія Сегеду обрано заступником голови обласної ради, тож відповідно до регламенту фракцію він полишив.

Партія ветеранів Афганістану

Фракція на початку каденції складалась із 5 депутатів. 17 березня 2017 року депутати оголосили про саморозпуск фракції. Не в останню чергу через конфлікт всередині партії та поведінку одного з депутатів, який за місяць до того, як стверджують ЗМІ та поліція, у нетверезому стані накинувся на однопартійця і переїхав його автівкою. Ще через місяць члени фракції утворили депутатську групу «Територія справедливості». 21 вересня наступного року її перейменували у депутатську групу «Основа», яка стала під знамена однойменної партії. Як уже згадувалось, у березні цього року Павло Захарцев перейшов із «Основи» у «Батьківщину», тож наразі група налічує 4 особи.