На Черкащині школярі збирали на фронт гуманітарну допомогу. Домашня консервація, теплі речі і найцінніше - саморобні обереги.

Аби українські бійці цілими та неушкодженими поверталися додому, інформують "Подробности".

 

П'ятикласник Володя Гапченко помітно хвилюється. Сьогодні до їхньої сільської школи - завітають волонтери, аби забрати й передати на фронт зібрані дітьми речі та продукти.

Для бійців хлопчик власноруч зробив ляльку-оберіг. Переживає, щоб військовим сподобалось. 

 

"І ми ще писали тут побажання, ну щоб вони верталися живими, повертайтесь живими, от таке", - говорить Володя Гапченко, учень 5 класу школи с. Медведівка.

 

Гуманітарну допомогу для фронту збирали не тільки школярі, а й вся Медведівка. Люди несли, хто що може. Керівник краєзнавчого музею Богдан Легоняк навіть вирішив передати бійцям один з експонатів. 

 

"Це наш Холодноярський прапор, прапор тих бійців, які воювали за Україну ще ті давні 18-19-20 роки. З одної сторони ось такий, з іншої сторони слова Тараса Шевченко, і ми вважаємо, що це є прапор якраз боротьби", - говорить Богдан Легоняк.

 

І ось о десятій ранку до школи під'їжджають волонтерські машини з Києва. Школярі зустрічають гостей як справжніх героїв. 

 

Одяг, консервація та обереги - все, що зібрали діти, вантажать до машин. Волонтер Аля вже десять місяців живе між домом та передовою. Для наших бійців вона і сестра, і мама, і близький друг.

Мабуть тому і отримала позивний "Янгол". Дівчина каже, найбільше військові цінують саме дитячі подарунки, обереги та листи. 

 

"Зв'язок зі світом, між війною і миром, нитка - це любов, тепло, а сьогодні ще бачили сльози, дитячі сльози. Я б хотіла, щоб вони більше ніколи не з'являлися", - говорить волонтер "Янгол".

 

Свою ляльку Володя Гапченко теж поклав у коробку. Вже ввечері волонтерські машини мають розвантажитись у прифронтовому Маріуполі.

Хлопчик сподівається, що і його батькові хтось теж передасть оберіг - він з літа воює на Луганщині у місті Щастя.