Олександр Іщенко родом зі Шполи. Чоловік усе життя прожив у селі Водяники, де займався домашнім господарством. Був мобілізований у 72-гу окрему механізовану бригаду, де виконував роботу сапера, інформує Громадське ТБ: Черкаси.

 

Першого серпня 72-га бригада перейшла на територію Росії. Багато хто вважав їх тоді зрадниками, однак Олександр каже, що то було не дезертирство, а безвихідь і наказ командування. Військові декілька тижнів перебували в оточенні без їжі та води. Чекали на підмогу, яка так і не прийшла.

 

«До наших офіцерів зателефонували хлопці, військові з Києва, і сказали: «У нас є техніка і ми хочемо вам допомогти. Але нам сказали, що вас уже розблокували». Президент і колишній міністр оборони оголосив, що 72-га бригада розблокована, хлопцям вже доставили їжу й боєприпаси. А нас насправді обстрілювали і ніхто не доходив. Довго наші командири думали, що робити, куди йти? На Росію не хотілося, щоб зброю не здавати. Але в нас не було іншого виходу. Два БТРи пішли в прорив відволікати увагу, а ми пішли на Росію. Ми до останнього не знали, куди йдемо. Нам говорили, що ми йдемо в колонію і будемо там тримати», – розповідає Олександр.