До 1923 року головний корпус нинішнього Черкаського політехнічого технікуму був одним зі складів лікеро-горілчаного заводу.

Про це інформують у спільноті "Це Черкаси".

Історичне приміщення політехнічного технікуму розпочинається від казенного винного складу, про який у довiднику “Все мiсто Черкаси на 1911 рік” читаємо: “Изъ казенныхъ зданiй должно быть отмечено зданiе казенного винного склада по Больничной улице”. А вулиця Лікарняна, – це вулиця Остафiя Дашкевича. На її перехресті із вулицею Ільїна (колишньою Надпiльною, якою аж до 40-х років ХХ століття закінчувалося мсто) у 80-тi роки ХIХ століття став формуватися комплекс споруд Казенного винного заводу №17.

Будівля з червоної цегли – прекрасний зразок еклектики, об’єднала в собі кілька різноманітних архітектурних стилів. Спочатку фасад був неоднаковим по висоті: мав двох- і триповерхові частини.

До тепер дня збереглося первинне керамічне покриття підлоги із клеймом “Товарищество Геренгейм, Харьков” (споруда будувалася у 1885-1887 роках за участю інженерів із Харкова). У підвалах збереглися ковані залiзнi баки, фрагменти первинної каналізаційної та вентиляційної систем.

Після революції 1917 року будівлю Казенного винного складу було передано дворiчнiй професійно-технічній школі, що відкрилася у мiстi. 1 вересня 1922 року почався її перший навчальний сезон. У 1929 році рішенням Ради мiнiстрiв УРСР на базі цієї школи було відкрито індустріальний технікум, який пізніше декілька разів перейменовували, а у 1934 році затвердилася назва: Технікум механізації сільського господарства. У цей же час укріплюється матеріально-технічна база навчального закладу: силами учнів та викладачів налагоджується третій поверх навчального корпусу із актовою залою на 300 місць.

За всі роки існування Полiтехнiчним технікумом підготовлено понад 15 тисяч спеціалістів, які працюють у всіх регіонах України та за її межами.