Коли розпочалася повномасштабна війна, усіх об’єднало одне питання: що робити далі? У Тальному відповідь знайшли швидко. Перші кроки – організація блокпостів, підтримка добровольців, співпраця з місцевою владою. 

Про це інформують Вісті Черкащини.

За словами депутата обласної ради Ігоря Новицького, саме з цього почалася робота, яка згодом переросла у системну допомогу тисячам людей.

«Насправді ніхто не знав, що робити, куди бігти і чим займатися. Перше, з чого ми почали, – це обладнання блокпостів у Тальному та селах громади, забезпечення необхідним перших добровольців, узгодження питань з органами місцевого самоврядування, депутатами міської ради та працівниками комунальних підприємств», – згадує Ігор Новицький

Перша хвиля: переселенці

Перші тижні повномасштабного вторгнення стали справжнім випробуванням для Тальнівської громади, яка прийняла тисячі вимушених переселенців. Люди прибували з жахом в очах, часто без жодних речей, у тому, в чому були вдома. Їхні нагальні потреби в житлі, їжі та елементарних засобах гігієни лягли на плечі місцевих жителів, а згодом постало питання й про допомогу в працевлаштуванні. Депутат згадує, що це був період колосальної відповідальності та виснажливої праці.

На базі власного підприємства «Урочище Журавське» Ігор Новицький разом із Володимиром Мовчаном розпочали забезпечення переселенців продовольчими наборами та товарами першої необхідності. Спочатку – власними силами: роздавали овочі, крупи, борошно, цукор, олію. Черги за допомогою були щоденні. До процесу також долучалися волонтери, серед яких були й самі переселенці.

Залучення допомоги з-за кордону

У травні 2022 року Ігор Новицький поїхав до США, де вдалося домовитись із фондами та бізнесами про підтримку. Уже за кілька тижнів вантажі почали надходити з-за кордону: спочатку зі США, а згодом і з країн Європи. Щотижня фури з необхідною допомогою прибували до волонтерського штабу в центрі Тального. Там кожен пакунок, кожна коробка набували особливого значення – усе розфасовували й розвозили по селах.

«Ми показували фото черг людей, розповідали про їхні нагальні потреби. Тоді в магазинах не було ані засобів гігієни, ані продуктів харчування, а на АЗС – пального. Нам треба було знаходити все це, і ми не могли зупинятися», – згадує Ігор Валерійович.

Одним із ключових партнерів став фонд «Збережи Україну», з яким удалося налагодити постійну та надійну співпрацю. Завдяки йому, а також міжнародній організації World Central Kitchen, громада регулярно отримувала великі партії продуктів і засобів гігієни. Згодом до ініціативи приєдналися й релігійні організації, розширивши масштаби допомоги.

Друга хвиля: допомога місцевим

Зменшення кількості переселенців виявило нові виклики: інфляцію, втрату роботи, зниження доходів. У центрі уваги опинилися родини військовослужбовців, багатодітні сім’ї, інші вразливі категорії населення. Роздача гуманітарної допомоги тривала як у місті, так і в селах. За словами Ігоря Новицького, волонтери регулярно заїжджали навіть у найменші населені пункти.

Про масштаби цієї роботи свідчать цифри за квітень і травень 2022 року. Лише за квітень було надано: 3417 банок згущеного молока, 18 658 кілограмів картоплі, 650 упаковок каші, 4833 кг м’ясних та 2640 кг рибних консервів, 8000 кілограмів макаронів. Окрім харчових продуктів, переселенці отримували медичні засоби (195 кг), одяг (1093 кг), одноразові пелюшки (104 кг) та підгузки (1285 штук). У травні до цього додалося ще 6000 кілограмів горохової крупи. Уся допомога надходила в мішках і фасувалася у волонтерському центрі для адресного розподілу.

Згодом, коли найгостріші потреби були частково закриті, допомога набула більш системного і регулярного характеру. Так, у серпні 2022 року було видано 1500 продуктових наборів вагою 10,5 кг та ще 1500 – по 14,5 кг. Починаючи з лютого 2023 року і до грудня 2024 року, підприємці регулярно надавали продуктові набори вагою 6,5 кг вразливим верствам населення. Щомісяця розподіляли від 2500 до 2640 таких пакунків.

Окрім системної підтримки, тривали й адресні ініціативи. Зокрема, за два тижні до Великодня цьогоріч волонтери об’їхали всі села громади, щоб вручити допомогу сім’ям військовослужбовців. За словами активістів, вони планують продовжувати цю роботу й надалі, охоплюючи й інших мешканців громади, які потребують підтримки.

«Ми не зупинялися й досі постійно розвозимо гуманітарну допомогу по селах і місту. Так, обсяги вже не ті, що на початку, але потреба залишилася. Ми продовжуємо», – говорить депутат.

Значну роль у цій справі відіграли старости сіл.

«Окрема подяка підприємству ТОВ «Урочище Журавське» та його керівникам Володимиру Мовчанові й Ігорю Новицькому за систематичну підтримку військових та соціально незахищених верств населення, – відзначає староста Михайло Капериз. – Завдяки їхній допомозі надавалися продуктові набори, матеріальна підтримка, забезпечувалися дровами сім’ї військовослужбовців, які користуються пічним опаленням».

«Від імені жителів старостинського округу №2 й від себе особисто висловлюю щиру подяку депутатам обласної ради Ігорю Новицькому та міської ради Анні Новицькій за постійну допомогу, людяність і доброту, – сказала Тетяна Гудзенко. – Завдяки їхньому сприянню доставлялася гуманітарна допомога, проводилися робочі зустрічі та знаходилися рішення складних питань. Їхня щедрість і безкорисливість – приклад для всіх».

Підтримка ЗСУ: техніка та кошти

Допомога цивільному населенню не обмежувала зусиль громади: від самого початку війни активно підтримували й фронт. Волонтерський рух швидко набув оборонного спрямування: збирали кошти, купували техніку, формували й передавали на передову все необхідне.

Підтримку армії організували системно: спільно з депутатами міської ради та Радою оборони відкрили спеціальні рахунки, на які вдалося акумулювати десятки мільйонів гривень. Усі запити, що надходили від частин, де служив бодай один військовий із Тальнівщини, задовольнялися без винятків. У 2023–2024 роках виконали 100% звернень. Із другої половини 2024 року, через значне зростання кількості потреб, щоб охопити якомога більше частин, запровадили обмеження на одноразову допомогу одному підрозділу.

«Сьогодні потреби зовсім інші: РЕБи, дрони, зарядні станції, пікапи – те, що коштує сотні тисяч або й мільйони. Ми закуповуємо все необхідне», – каже Ігор Валерійович.

Разом із Всеукраїнською аграрною радою та фондом «Збережи Україну» на фронт уже передано близько 2500 одиниць техніки. Щотижня – ще 10–20. Допомога надходить і за офіційними, і за приватними запитами. Цим підприємці займаються практично щодня.

«Мені не соромно за ці роки війни. Перебуваючи тут, у тилу, я роблю все можливе й неможливе, щоб допомогти. І від себе особисто, і від наших з Володимиром Мовчаном підприємств, і від усієї громади», – підсумовує Ігор Новицький.

Староста Павло Козаченко підкреслює, що всі волонтери та мешканці округу відчувають підтримку підприємця Володимира Мовчана та депутата Черкаської обласної ради Ігоря Новицького. Він висловлює їм щиру подяку від імені всієї громади. «Ця згуртованість, яку ми побачили у найважчі дні, стала справжнім символом єдності. Ми навчилися бути сильними разом. Допомога, яку ми отримали, – це віра, турбота, відчуття, що ми не самі. І за це щиро дякую всім, хто причетний», – говорить Павло Козаченко.

Робота триває. І навіть попри те, що ресурси вже не такі, як у 2022 році, ціль залишилася незмінною: підтримка тих, хто цього потребує найбільше. Це обов’язок, це те, що тримає нас разом, дає надію та силу навіть у найскладніші часи.

*іміджевий матеріал