Іржава, з гуркітом та скреготом б’ючись об асфальт, залишаючи іскри, гублячи бампер та розбиваючи днище. Так їздить по Черкасам власник крутої автівки. І це не жарт. Микита Тараненко впродовж 5 років тюнінгує та переробляє своє авто заради саме такої ефектної їзди.

Цьогоріч його автівка посіла перше місце у номінації "Найнижчий естетичний автомобіль" на фестивалі "Незалежнiсть", його інша назва – LowIndepence '17. Із власником унікального черкаського авто спілкувався сайт vikka.ua.

25-річний Микита своєю автівкою пишається і постійно її переробляє. Хлопець – один із небагатьох, хто у Черкасах розвиває лоу-рух. Ця субкультура з’явилася у США в 60-ті роки, як атрибут членів кримінальних груп. З роками вона трансформувалася і зараз об’єднує поціновувачів автівок із низькою посадкою.  

Лоурайдер – автівка, що має низький кліренс та низку інших характеристик. Такий автомобіль не має якихось особливих динамічних якостей. Навпаки, ефектний зовнішній вигляд часто йде у збиток механіці та стану авто.  

Свій "Москвич" АЗЛК 2141 черкащанин придбав одразу, як тільки отримав права. Тоді за нього заплатив приблизно 10 тисяч гривень. З тих пір вклав у автівку в кілька разів більше.

"Мені було 18 років, коли купив авто. Згодом я побачив в інтернеті фотографії автівок із заниженою посадкою і вони справили на мене враження: став пиляти пружини у своїй автівці (сміється). Я тоді навчався на інженера. Через свою зацікавленість автомобілями почав самостійно вивчати механіку, підробляв на СТО і паралельно переробляв свою автівку", – розповідає Микита.

Юнака так захопив тюнінг автомобіля, що він інколи майже ночував у гаражі.

"Бувало, що навіть конфліктував зі сторожами, які наполягали, щоб я покинув автопарк. А колись 31 грудня о 23:00, саме перед святкуванням Нового року ще копирсався з автівкою. І мені це дуже подобалось. Але надто завзятим себе не вважаю – веду нормальне життя і весь час з автомобілем не проводжу", – переконує черкащанин.

Згодом він віднайшов у Черкасах однодумців, але це були одиниці. Куди більш активно розвивається лоу-рух у мегаполісах, де власники автівок з низькою посадкою регулярно з’їжджаються  на тусовки. На таких зборах автомобілі зовсім різної вартості, віку та конфігурації.

"У цьому році був на фестивалі у Карпатах. Там зібралося багато різних автівок. Були роурайдери не тільки з України, а й із Білорусі. Раніше можна було зустріти литовців, молдован, росіян. Всі на низьких авто. Дехто везе туди своє авто на евакуаторі, хтось їде туди на звичайних колесах, а на місці їх міняє. Вважаю це неправильним, адже якщо ти живеш цією культурою, треба на такій автівці їздити постійно зі всіма супутніми обставинами. Я, наприклад, у дальню подорож брав із собою запас резини, перевзував по дорозі авто", – розповідає поціновувач незвичних машин.

Микита зазначає, що у власників низьких автівок є своє секрети та маневри, як об’їжджати перешкоди на дорогах. А для їхніх автівок таких перепон набагато більше, ніж для авто зі звичайною чи високою посадкою. Лежачих поліцейських, наприклад, на лоу-карі треба переїжджати по діагоналі. Але все ж таки і досвідченим трапляються на дорогах підступні пастки.

"Іноді мені ніяково перед іншими учасниками руху. Якось зачепився за гвинт на черкаській дамбі, відірвав захист, пробив піддон та застряг там. На щастя, зараз ті гвинти закривають. А тоді за мною став цілий потік автівок. Добре, що товариш був неподалік та допоміг. Тож через дамбу я не їздив, хоча під Золотоношею у нас дача", – пригадує автовласник.

Через черкаські ями Микита Тараненко губив фари на автівці, а бампери на його "Москвичі" відпадають з регулярністю – раз на тиждень. Він завжди возить із собою дошки та домкрат, аби не застрягати надовго на перепонах.

При всіх цих незручностях автовласник стверджує, що воно того варте. До свого захоплення ставиться за принципом: досконалості немає меж. Аби його авто мало колоритний вигляд, молодик обідрав фарбу з нього та умисне зістарив свого залізного коня.

Усі фото з ахіву героя публікації

"Я вже звик до особливостей такої їзди. А для непідготовленої людини – це страшно. Коли машина б’ється днищем об землю, вони лякаються і питають: "Там нічого не відпало? Що це було? Я ногами відчув асфальт! О Боже!" (сміється). Я кажу, що все гаразд. Знаю свою автівку до міліметра і вже по звуку та силі удару можу визначити – чим саме вдарився. Головне подивитися на датчик тиску, чи є масло, чи у нормі температура. Якщо все добре, нічого життєво важливого не відірвав – можна їхати далі", – ділиться досвідом екстремальної їзди на низькому профілі черкащанин.

Як повідомляв сайт vikka.ua, черкаські автогонщики переможно фінішували на чемпіонаті України зі слалому.