Пропливти 4 кілометри, проїхати на велосипеді 180 та пробігти марафон. Це дистанція тріатлону Ironman – одного з найскладніших одноденних змагань у світі. 

Пише "hromadske".

Торік у Таллінні "залізну дистанцію" підкорив і Богдан Данилюк. У Черкасах його більше знають як першого програміста сервісу TransferWise. Як здолати 226 км за 12 годин і для чого це потрібно, говоримо з Богданом Данилюком.

"Я пройшов Ironman за 12,5 години"

"Це – спортивна наркоманія. Принаймні я так це називаю. Коли досягаєш певних результатів у спорті, значущість попередніх нівелюється. Так це круто – пройти тріатлон. Я цього прагнув і це зробив. Тепер мені хотілося б пройти дистанції в інших країнах. В Естонії вона була легка, бо рівна. Було б цікаво взяти дистанцію з горами. Цьогоріч планую пройти ще один тріатлон, але ще не визначився коли", – говорить Богдан.

Років шість тому черкащанин дізнався, що є такий тріатлон Ironman. Розповідає: ще тоді подумав, що добре було б пройти таке випробування. Чотири роки тому Богдан почав бігати. Тоді ж пробіг свій перший марафон у Китаї. Потім був Half Ironman – половина "залізної дистанції".

"У мене була ціль пройти повну дистанцію. Звичайно, були амбіції з приводу часу і в результаті я втиснувся у їхні рамки. Я пройшов Ironman за 12,5 години. Це хороший результат, оскільки я не суперспортсмен, середній, можна навіть сказати поганенький атлет", – говорить Богдан.

Тріатлон – це ще й ментальне випробування, бо треба змусити свій мозок керувати тілом, щоб усупереч втомі та болю у м’язах воно рухалося уперед.

"Для мене переломний момент був тоді, коли я закінчував дистанцію на велосипеді, і знайомий крикнув, що залишився тільки марафон. У цей момент мене накрило повністю. І я такий: «блін, ще цілий марафон». Так, знайомий хотів мене підтримати, але для мене це був протилежний ефект", – говорить черкащанин.

Найскладніше – це навіть не самі змагання, а підготовка. З першого січня і до початку серпня черкащанин витратив 270 годин на тренування. Це близько 30 годин на місяць.

"У листопаді 2017-го я дізнався, що стану батьком – у серпні в мене мала народитися дитина. Я зрозумів, що якщо не зараз, то мені доведеться відкласти це щонайменше на роки два-три, бо у підготовку треба вкладати чимало свого часу. Дружина спершу була проти, але я таки «продав» їй цю ідею. Важливо, щоб було розуміння у другої половинки, для чого ти це робиш. Для мене це стимул займатися спортом. А спорт – це здоров’я. Хоча на самій гонці воно втрачається. Коли я проходив тріатлон, дружина вже була на 9-му місяці. У нас навіть було суперництво: хто швидше закінчить своє випробування. Вона виграла – пологи тривали 11 годин, а на Ironman у мене пішло 12,5 години", – пригадує Богдан.

"Кожні 15 хвилин я пив, кожні 20 хвилин їв"

Зважившись на тріатлон, треба бути готовими і до фінансових затрат. Сама тільки участь в тріатлоні вартує 450 євро. Потрібні також велосипед, кросівки та гідрокостюм.

"Якщо гольф раніше вважався елітним, то зараз цей статус потихеньку переходить до тріатлону. Дистанцію пройти можна як на дуже дешевому обладнанні, так і на топовому. З урахуванням того, що тренуватися можна і на вулиці, а отже безоплатно, то найбюджетніша гонка обійдеться від тисячі євро з урахуванням вартості участі", – говорить айронмен.

Перед проходженням дистанції учасники мають тестувати і їжу. Якщо цього не зробити, то під час гонки ти не знатимеш, як організм реагуватиме на те, що їстимеш.

"У другій транзитній зоні я бачив, як учасник їв з лоточка макарони. Не знаю, чи зміг би я побігти після макаронів. Все індивідуально, але це теж треба тестувати перед гонкою. Я їв гель й спортивні батончики. Вони бридкі на смак, але швидко засвоюються і дають енергію. У мене був план: кожні 15 хвилин я пив, кожні 20 хвилин їв. При цьому не важливо, хочеш ти цього чи ні. Організм, як машина, яку потрібно забезпечити постійним потоком ресурсів. Коли настає голод чи з’являється спрага, це вже надто пізно", – пояснює Богдан.

Саме з думками про їжу він і закінчував дистанцію. Після фінішу Богдан із групою підтримки відновлював сили борщем та варениками в місцевому українському ресторані.

"Через день я вже пішов на пробіжку. Такий забіг потрібен для відновлення після сильного навантаження. Що цікаво, ноги мене не так турбували, як шия. Під час запливу я натер її гідрокостюмом. Біль у м’язах пройшов значно швидше", – пригадує Богдан.

Черкащанин каже: повторити його шлях і пройти дистанцію може кожен, якщо немає серйозних проблем зі здоров’ям. Він радить починати із менших дистанцій – четвертина, потім половина, а вже згодом повна дистанція Ironman. Все залежить від тренувань, їхньої кількості та, звісно, мотивації учасника чи учасниці.