Іграшки майстрині родом з Умані Наталії Король здобули найвищу нагороду на престижній виставці "Teddybär Total" та конкурсі "Golden George" у німецькому місті Мюнстер.

Про це інформує "Уманський міський портал".

А починалося все ще з дитинства, коли Наталія Король пробувала знайти собі  заняття до душі. Жінка пригадує: "Чим я тільки не займалася: перешивала одяг, вишивала, малювала простим олівцем… При цьому я самоучка і ніколи не мала спеціальної освіти".

Доля закинула Наталю далеко за межі рідної Умані, – мальовнича Швейцарія, де проживає вже 14 років, стала для неї другою домівкою. Прекрасні краєвиди гірської країни надихнули її на інші види творчості: малювання картин та шиття ляльок із тканини. Захоплення іграшками підтримав чоловік, який і став натхненником її ідей.

Майстриня пригадує, що  заразилася "тедді вірусом", коли  побачила ведмеді авторки Катерини Беспалової, і, отримавши в неї "майстер-клас", почала шити своїх.

"Техніку тедді я опанувала одразу, відтоді заняття стало улюбленим. Я працюю здебільшого зі штучними матеріалами, але дуже високоякісними, – розповіла в інтерв’ю Наталія і додала, що не зупиняється на досягнутому, бо є куди вдосконалюватися та розвиватися. У майбутньому планує навчати та ділитися майстерністю з іншими, хто хоче опанувати цікаву іграшкову техніку", - розповіла Наталія Король.

Наталя має власну марку своїх виробів.

"Це ніби народжується нове життя, інколи намалюю ескіз, хочу створити щось одне, а в процесі народжується зовсім інше, звірятко саме диктує, ким хоче стати. Мої тедді в основному коти і котячі, – вони найбільше мені до душі.  Я намагаюся створювати такого тедді, щоб він викликав у людини усмішку та позитивний настрій, – і це мені вдається.

Спробувала себе у найпрестижнішому конкурсі "Golden George", але до перемоги дійшла не одразу: вперше зі своїми роботами не потрапила навіть у номінацію, тож спробувала ще раз – виграла медаль Золотого Джорджа, втретє моя іграшка Фелічіта (Щастя) виграла статуетку в категорії "Натхнення". Мій тедді попав у номінацію серед десятків інших, напевно, членів журі емоційно вразила моя Фелічіта", - розповіла талановита уманчанка.

Найкраща нагорода для теддиста – коли іграшку купує колекціонер, адже ніщо не заставить людину купити в тебе тедді, якщо він не лежить до душі. Тому найголовніше для творця іграшок – позитивні емоції, які викликають тедді.

Наталія створює свої іграшки з любов’ю та натхненням, вкладаючи в них частинку української душі та енергетику серця. Вони наділені якимось магнетизмом та казковістю. Тому і роз'їхалися вони до колекціонерів  Європи, Японії, Америки, Австралії та Сингапуру. Ніби живе українська душа в іграшках, які розлетілися, мов весняний цвіт, по всьому світу...

Незмінним одягом українки на міжнародних виставках є вишивана сорочка, що нагадує всім європейцям про талановитість та щедрість українського роду, який пустить міцне коріння по всьому світу.

Довідково: Основою техніки тедді є кріплення частин звіряток на спеціальних шплінтах; завдяки цьому ручки-ніжки іграшки можуть провертатися на 180 градусів. Засновницею цієї техніки вважають німкеню Маргарет Штайфф, згідно з якою оригінальні ведмеді набивалися стружкою і шилися зі спеціальної тканини, основою якої була бавовна, а ворсом із мохеру – шерсть кози.