Черкаська художниця Одарка Дьома-Пісна підкорює своїми картинами Європу, а за портрет Патріарха Грузії отримала найвищу оцінку від видатної духовної постаті. Відомий італійський критик Laura Di Trapani внесла роботи українки до свого каталогу, де представлені картини 50 найкращих сучасних художниць світу.

Про шанси українських художників за кордоном, самоосвіту та власний творчий шлях талановита уманчанка розповіла сайту vikka.ua.

Італія, Іспанія та Грузія двічі бачили виставки української художниці. Також роботи уманчанки оцінили у Парижі. Дівчина каже, що з-під її пензля вийшли близько 300 картин.

Одарка Дьома-Пісна живе в Умані. Ще з дитинства дівчина поринула у світ пензлів та фарб.

 "Першу картину намалювала в 11 років. Це завдяки дідусю Івану Абрамовичу. Наразі йому 81 рік. Колись він малював, його брати теж художники. Дідусь брав мене малу з собою до парку "Софіївка", де створював картини. І мене, зокрема, малював. Але то була творчість для себе. Без спеціальної освіти за радянських часів ти не міг конкурувати з офіційними художниками", – розповідає уманчанка.

Художниця теж не має спеціальної освіти. Вона вивчилася на філолога. Але це не завадило їй у кар’єрі.

"Малювати вчилася самостійно, довго виписувалася, шукала свій стиль. Працюю на межі між імпресіонізмом та постімпресіонізмом. Навчаючись у своїх улюблених художників Ван Гога, Модільяні, Моне, взяла від них техніку.  Але найбільше мені підходить напрям арт-наїв – наївне мистецтво. Воно передає емоції. Це коли ти тільки щось побачив, пережив і одразу втілюєш", – пояснює Одарка Дьома-Пісна.

В Україні черкащанка своїм талантом не заробляє, а здебільшого продає заради благодійності.

"Україні наразі не до живопису. Я постійно проводжу тут виставки. Коли ж продаю в Україні картини, ці кошти йдуть на допомогу дітям з притулків та тим, хто потребує помочі. Продаю картини і за кордоном. За скільки – не скажу (посміхається). Найдорожча вартувала більше 800 євро", – ділиться Одарка Дьома-Пісна.

Серед її картин є особливе полотно – портрет Патріарха всієї Грузії Іллі Другого. Черкащанка каже, що завдяки цьому полотну отримала найціннішу для неї самої характеристику її робіт.   Портрет вона презентувала на виставці в Грузії.

"У жовтні цього року я була на прийомі у Патріарха. Влаштувати це було непросто. Я подарувала йому його портрет. Він узяв картину, подивився на неї, переглянув каталог і запитав: а ви справді українка? Я відповіла, що в мені повністю тече українська кров. А він сказав, що в мені дуже відчуваються грузинські почуття. Зазначив, що я здаюся йому напівгрузинкою  –  так точно відчула їхню країну", – пригадує художниця.

Вона каже, що успіх прийшов до неї завдяки родині. Батьки у всьому підтримували, а 4-річна донька Злата – джерело натхнення.

"Якби не підтримка родини – мені нічого б не вдалося. Мій батько для мене найбільший авторитет, і не тому, що він мій батько. Він має дуже велике серце, до того ж усе життя він шукав щось нове. Якось вирішив, що в Умані не вистачає байкерського заходу. Він організував у місті мотофестиваль "Умань 5 доріг". Останній зліт налічував 6 тисяч осіб. Крім того, він мисливець, кінолог. У мене творча мама. Вона шиє ляльки та красиві дитячі речі", – розповідає уманчанка.

Наразі дівчина готується до нової виставки "Різдвяна Австрія".

"Мене називають різдвяним художником, бо велика кількість моїх виставок відбувалася напередодні цього свята. Взагалі Різдво для моєї родини – це щось особливе. У нас є власні традиції, які ми самі вигадуємо та впроваджуємо. Наприклад, перед Новим роком наша родина допомагає дитячим будинкам та тим, хто потребує допомоги. Я перед святом пишу листи-вибачення тим людям, з якими посварилася. Пишу про свої відчуття та вибачаюсь. Після цього з деким у мене навіть складалися дружні стосунки", – ділиться власним досвідом художниця.

Уманчанка каже, що сімейний ген багато в чому унаслідувала її донька.

"У нас проживає двоє собак, які раніше були безпритульними. Ми їх взяли на перетримку, але донька Злата вмовила їх залишити. Це тепер її собаки, але доглядаю їх чомусь я", – сміється уманчанка.

Вона радить молодим українським художникам не зволікати і не вважати, що реалізовуватися за кордоном складно. За її словами, наразі талановитих українців охоче сприймає світ.

"Раджу колегам стукати у всі двері. Знайдуться моменти, коли одна з них відкриється. Взяти участь у закордонній виставці або влаштувати там свою не так важко, як здається нашим молодим художникам. Декого лякає, що це потягне за собою великі витрати. Насправді кошти знадобляться тільки на проїзд та проживання. А можна взагалі відправити лише свої роботи. Виставка може відбутися і без фізичної присутності художника там", – пояснює митець.