Нам завжди було цікаво подивитися на життя театру ляльок зсередини і зрозуміти, який шлях долають працівники театру, щоб порадувати глядача новими постановками. Після побаченого захотілося відвідувати це місце щодня.

Про це повідомляє in.ck.ua.

Щойно заходиш у театр, одразу "перетворюєшся" на допитливу дитину. Тут усюди іграшки, які занурюють у знайомі казки і змушують забути, що відбувається за дверима. Ми зазирнули в костюмерну, майстерню, гримерку, склад, швейний цех. Скрізь кипить робота, кожен відповідає за свою справу.

Репетиція

Ми потрапили в ляльковий театр у розпал репетиції вистави "Братик Кролик". Цей спектакль ставлять уже 8 років. Цього разу до прем'єри готується акторський склад, який вперше буде грати в цій виставі. Молода актриса Марія Кириченко працює в черкаському театрі нещодавно. Дівчина прийшла сюди одразу після закінчення театрального коледжу в Дніпрі. На репетиціях Марія вчиться вживатися в образ, а режисери уважно вивчають її поведінку на сцені.

Мені подобається черкаський театр, він маленький і сімейний. Я люблю дітей за щирість, перед ними легше виступати. Запам'ятати текст нескладно, складно знайти характер і образ, вжитися в нього. У житті ти один, а на сцені повинен бути різним. На репетиції найважче розкритися. Режисер і досвідчені актори дуже допомагають знайти себе. Іноді на репетиції граємо, іноді дуркуємо, а іноді поводити себе потрібно дуже серйозно. Зараз беру участь у виставі "Братик Кролик" і "Раз малинка, два малинка". В обох спектаклях граю зайчика.

Марія Кириченко, актриса

За театральним правилами, кожну виставу репетирують 21 день. Під час репетиції артисти схожі на дорослих, які просто вирішили трохи подуріти і пограти в ляльки. Але насправді в цей момент відбувається важлива робота: актори і режисер до найменших деталей продумують, який вигляд матиме спектакль, вчать текст, обговорюють, з якого боку краще підійти до героя, як це побачить глядач.

Люди і ляльки

Ляльковий театр ставить вистави для дітей і дорослих. Спектакль можна порівняти з карикатурами, які висміюють різні життєві ситуації. Над кожним спектаклем працює до 16 осіб – актори, режисери, художній керівник, художники, швачка, звукорежисер, бутафори. У кожного своя робота: поки актори репетирують одну постановку, режисери обмірковують нову п'єсу, художники створюють оригінальні образи, а майстерня виготовляє ляльки. Своєрідний конвеєр. Від зародження ідеї до прем'єри, зазвичай, проходить півроку. В середньому за рік з'являється 3-4 нові вистави.

У черкаському ляльковому театрі є близько 100 ляльок, які активно беруть участь у виставах, і приблизно стільки ж екземплярів прикрашають театр. Коли ляльці час виходити на "пенсію", вона вирушає на стіни театру, перетворюючи його в своєрідний музей. З майстерні регулярно з'являються нові "актори" для вистав. Акторська доля ляльки починається з ескізу, який створює художник. Потім бутафори втілюють ескіз у реального персонажа. У середньому за місяць один працівник може створити 2 нові образи.

 

Робота в бутафорській майстерні ніколи не зупиняється: ми постійно щось створюємо. Виготовляємо ляльки, які можуть відображати певну міміку, і живого плану – "планшетні", конструюємо декорації для вистав і головні убори для акторів. У бутафорці працює три майстри і столяр, який готує матеріал для декорацій.

На створення однієї ляльки йде від 2 днів до 2 тижнів. Ляльки з мімікою можна виготовити за чотири дні, ляльки з паперу робимо два тижні, вони довго сохнуть. Спочатку за ескізом створюємо форму ляльки з пластиліну, потім заливаємо гіпсом або обклеюємо папером. Коли висихає муляж, починається творча робота – розпис. Цей етап подобається мені найбільше. Після цього на ляльку одягають костюм і відправляють на сцену.

Надія Пляченко, бутафор

Найскладніше створювати авторські ляльки з емоціями і мімікою. Найчастіше в театрі використовують маппет-ляльки, які говорять, і так звані "планшетки". Рідше роблять ляльки з паперу – пап'є-маше. Напередодні новорічних свят участь у виставах беруть ростові ляльки. Маріонеток на мотузці і на палиці уже не використовують.

За черкаським театром закріпилася карма експериментального

 

День народження театру відзначають з дати першої вистави. Спектакль "Троянда Карпат" самодіяльний черкаський театр ляльок показав глядачам 7 листопада 1965 року в філармонії. Створила театр Алла Мальцева. Першим приміщенням для репетицій став невеликий орендований підвальчик у районі Новопречистенського ринку, пізніше трупа творила у Соборному парку. І тільки в 1970 році театру присвоїли статус державного і виділили приміщення. У ті часи знань, як ставити спектаклі, у початківців-акторів не було. Тому команда Мальцевої просто експериментувала. Спочатку створювали ляльки, які надягали на плечі, потім на голову. Спостерігали, як реагує глядач. Такі вистави були далекими від звичного театру. 

З самого початку існування черкаського театру ляльок за ним закріпилася карма експериментального. У 1972 році в театр прийшов режисер Бугайов, який поставив спектакль європейського рівня "Мері Поппінс". У ньому грали ляльки різних систем управління, маски, актори. Цій виставі довго аплодували стоячи. Черкаський театр і сьогодні відкритий для експериментів. Так, наприклад, у виставі "Наталка Полтавка" музичним супроводом є ремікс групи "Rammstein" і композитора Лисенка.

У черкаському театрі я працюю вже втретє. У 16 років прийшов сюди актором, пізніше режисером, зараз повернувся художнім керівником. У ляльковий театр люди приходять, щоб відпочити, а драму можна і в драмтеатрі подивитися. Ставимо п'єси з подвійним сенсом, щоб діти дивилися казку, а дорослі змогли "зловити" для себе прихований підтекст.

Ляльковий театр завжди повинен пересуватися, їздити на гастролі. Між театрами повинна бути конкуренція. Це дає можливість не сидіти на місці, а розвиватися. В Австрії у нас було два виступи, вранці та ввечері. Після ранкового показу всі квитки на вечірній сеанс розкупили.

Нещодавно ми возили в Київ 7 вистав. Старожили місцевих театрів відзначили, що побачили експериментальний театр, який існував 40 років тому. Люди змінилися, а манера театру досі жива. Черкаський ляльковий театр руйнує всі традиції лялькових вистав. Вже 2 роки працюємо над постановкою провокаційної вистави для дорослих про небезпечні зв'язки між чоловіком і жінкою.

Ярослав Грушецький, художній керівник

 Єдиний театр України, який гастролював у Китаї

Торік черкаський ляльковий театр здійснив 12 поїздок Україною. Окрім нашої країни, черкаська трупа показувала вистави в Західній Європі, Африці, Китаї, Тунісі. Щоб показати виставу в чужій країні, потрібно знати мову. Для прем'єри в Австрії актори займалися з репетиторами з французької та німецької мови. У Китаї черкащани були єдиними представниками України і показували виставу англійською мовою.

У театрі ляльок зможуть знайти щось до душі і діти, і дорослі: молодша аудиторія зануриться у світ казки, а дорослі – оцінять експериментальні постановки. Афішу вистав Черкаського лялькового театру можна побачити тут.