Бісер, намистини, паєтки, каміння, кристали, шкіра – це неповний перелік матеріалів, поєднуючи які Анна Кривцова виготовляє прикраси. Оригінальні роботи черкащанки вже давно примітили за кордоном, а перші прикраси знайшли своїх власників у Туреччині.

Про розкішних жучків та пташок, творчі ідеї та їх втілення  пише сайт vikka.ua.

"Іноді ідей так багато, що доводиться по ходу записувати все на диктофон або швиденько просити у когось листочок і ручку, щоб накидати ескіз. Іноді фотографую на телефон красиві поєднання кольорів: метал з іржею і поруч галька з мохом. А буває так, що просто не можу вночі заснути від думок, як поліпшити свої прикраси і тому доводиться вставати і швидко замальовувати. Одного разу за ніч я так вставала тричі через кожні 15-20 хвилин, то вмикаючи, то вимикаючи світло", – розповідає Анна.

Вивчившись на дизайнера інтер’єру і меблів, дівчина намагалася знайти роботу за спеціальністю, але, як часто буває, кандидатам без досвіду роботодавці відмовляють. Зрештою черкащанка влаштувалася графічним дизайнером у журнал про рукоділля. І з цього все почалося.

"Ми випускали журнал з різноманітними майстер-класами і одного дня редактор мені запропонувала зробити прикраси з бісеру. Я обрала тематику "природа" і зробила жучка. Саме з нього усе почалося. Правда, тоді керівництво сказало, що мої роботи занадто складні і на них потрібно багато матеріалів, а тому це не практично", – пригадує майстриня.

Усі свої перші роботи черкащанка продала у Стамбулі. У Туреччину дівчина поїхала до знайомих на відпочинок та навіть розглядала варіанти залишитися там.

"Тамтешньому знайомому сподобалися мої роботи і він запропонував показати їх у місцевих магазинах-бутіках. Ми походили по різних магазинах, і нам таки посміхнулася удача. Побачивши мої роботи, власниця одного з бутіків швиденько їх зібрала, дала мені гроші і свою візитку. Я навіть не одразу зрозуміла, що сталося. Потім мені пояснили, що вона хоче зі мною співпрацювати", – розповідає Анна.

По поверненню додому перед дівчиною став вибір: виходити на стару роботу, або ж погоджуватися на роботу за спеціальністю, або ж продовжувати майструвати. Вибір виявився очевидним.

"Я розраховувала, що всі роботи відсилатиму в Туреччину, але там теж почалися політичні проблеми і через півтора місяці той магазин закрився. Я почала шукати інші можливості: здавала в оренду прикраси для фотосесій, створила сторінки в соцмережах, зареєструвалася на інтернет-порталі для продажу хенд-мейду. Проте першого місяця було лякаюче затишшя", – зізнається майстриня.

Утім через певний час замовлення таки почали надходити. Наразі прикраси дівчини вже знайшли своїх власників у Росії, Данії, Швеції, Естонії, Казахстані, Ізраїлі та Америці. Замовляє вироби черкащанки як українська діаспора, так і іноземці.

"Найбільше цікавляться комахами, птахами, особливо зараз багато замовляють круків, соколів, питають про сов та жар-птиць. У той же час є люди, які нестандартно підходять до вибору аксесуарів та можуть замовити, до прикладу, якусь абстракцію", – зазначає Анна.

На створення одного виробу черкащанка витрачає від трьох до семи днів. Найдовше виготовляти круків, адже робота передбачає ще й ліплення.

"Якщо це нова пташка, то до її виготовлення ще й підготуватися треба. Це може бути і місяць, а може бути і три. Поки відмалюєш ескіз, поки уявиш собі в голові, який вигляд матиме ця прикраса, поки усі матеріали купиш. У нас, на жаль, немає такого, що всі потрібні матеріали можна придбати в одному магазині. Доводиться замовляти з різних магазинів і не тільки українських, а потім ще чекати їхньої доставки", – розповідає майстриня.

Траплялися у практиці дівчини і ті, хто намагався скопіювати її прикраси. Проте на такі випадки у неї є страховка.

"Така людина звертається під виглядом клієнта, розпитує, з чого виріб виготовляється і як він зроблений, де придбані матеріали. А потім пише, що теж таке повторить. Для майстра такі речі чути дуже образливо, бо людина не знає, як це насправді важко. Тільки півроку я щодня шукала магазини, читала відгуки, замовляла матеріали. Мені приходив бракований товар і я його надсилала назад. Тому, щоб виріб не змогли повторити інші, кожен майстер намагається зробити його унікальним і всіляко ускладнює, використовуючи багато різного матеріалу і кілька технік одразу. Такими є, зокрема, мої круки", – зауважує Анна.

Попри таку розкішність прикрас, майстриня переконує: щоб їх носити, не потрібно чекати особливої нагоди.

"Часто питають, із чим прикраси одягати. Особливо це стосується тих, хто ніколи не носив брошок. Є певний стереотип, що їх носять тільки солідні жінки у піджаках. Насправді все набагато простіше і цікавіше. Брошки пасуватимуть не тільки на піджаку чи сукні, а й на светрі, пальті. Брошка також може оживити непримітну сумку. А парні невеличкі брошки можна одягати на манжети сорочок замість запонок чи прикрасити чоботи", – пояснює черкащанка.

А всім, хто планує оживити свій образ аксесуарами, майстриня радить враховувати ще й свій кольоротип.

"Бувають випадки, коли клієнт замовляє одного жука, а я бачу, що по кольоротипу йому пасуватиме комаха в іншій кольоровій гамі. От якщо дівчина русява зі світлими очима, а хоче коричневого жука, то я б радила їй більш холодні відтінки. Тому замовників прошу висилати і свої світлини, і фото вбрання, під яке підбирається аксесуар. Це оптимальний варіант підбору прикраси", – додає Анна Кривцова.