25 квітня в рамках туру “Бумбокс. 10 років” гурт приїхав із концертом до рідних Черкас, де зібрали повний зал прихильників.

 

Черкащанам довелося почекати 40 хвилин, поки “Бумбокс” розпочне виступ. Музиканти заспівали як пісні зі старих альбомів, так і нові хіти. Концерт “Бумбокс” став свого роду дуетом музикантів зі слухачами, поціновувачі творчості гурту співали разом з ним хором відомі пісні “Поліна”, “Вахтерам”, “Квіти в волоссі”, пише Вчасно.

 

Уже на перших нотах “Ким ми були” черкащани не стрималися і почали танцювати разом із групою.

 

– Ми давно не приїжджали в Черкаси. Багато хто думає, що дуже просто виступати в місті, де народився, типу не треба напрягатись. Але то все брехня. Навпаки, я дуже хвилююсь, більше ніж будь-де. В залі сидить багато дорогих мені людей, можливо є ті, хто допоміг нам попасти на якісь кастинги чи що. Дякую вам усім, що прийшли. І класно, що тут зробили ремонт, – звернувся до глядачів лідер гурту “Бумбокс” Андрій Хливнюк.

 

Серед прихильників були і бійці АТО, одному із них Андрій Хливнюк просто зі сцени потиснув руку і подякував за захист Батьківщини: – Ми всі вдячні за те, що ви стоїте за всіх нас, захищаєте рідну землю. Ви думаєте, що ми забули про вас, але це не так. Низький вам уклін. Якби не ви, ми б не стояли тут зараз під мирним небом і не давали б концерт. Були серед черкащан і ті, які принесли для музикантів квіти та подарунки.

 

– Емоції переповнюють, дуже довго чекав на концерт. Протанцював весь час, не міг всидіти, аби ще автограф взяти, було б взагалі клас, – поділився враженням Антон Бойко.

 

Проте були і ті, кому концерт не дуже сподобався:

 

– Я очікувала більшого драйву. Ми з друзями сиділи на балконі, чути взагалі не було, а особливо, коли Хливнюк говорив. Пісні теж звучали погано. Не сподобалась і затримка на 40 хвилин. Я вважаю, що це неповага до рідного міста. Виходу на біс глядачі чекали надто довго, думали, що він взагалі не вийде. Не порівняти, наприклад, із “Океаном Ельзи”, ті одразу виходили. Таке буває дуже рідко, але я пішла з концерту, не дочекавшись кінця, – говорить черкащанка Євгенія.