18.01.16 09:45

Повернення історичної назви вулиці Черкас: Сєдова чи Новопречистенська?


Повернення історичної назви вулиці Черкас: Сєдова чи Новопречистенська?

 

У Черкасах розгорілася гаряча дискусія з приводу повернення історичних назв шістьом вулиць Черкас.

Нагадаємо, що на минулій сесії Черкаської міської ради депутати підтримали перейменування шістьох вулиць Черкас та повернули їм історичні назви.

ЧИТАЙТЕ: Які шість вулиць у Черкасах змінили назви?

Особливу увагу викликала зміна назви вулиці Сєдова на Новопречистенську.

 Андрій Кравець, історик, журналіст:

 "Cєдовукраїнець, нащадок козацького року  із Золотоніського повіту нинішньої Черкащини. Загинув  під час експедиції на північний полюс за три роки до  більшовицького перевороту.
 І тепер у Черкасах, де досі повно реальних  комуністично-зросійщених, "відфонарних" назв, які не  мають абсолютно ніякого відношення до нашого краю,  вибрали в числі перших для перейменування саме  вулицю Сєдова! 

До відома міськвиконкомівських "знавців": батько Георгія Сєдова, видатного гідрографа, дослідника Карського і Каспійського морів та земель у Північному Льодовитому океані, Яків Сєдов – родом з Мойсинської волості Золотоніського повіту (сучасна Черкащина). Разом з іншими переселенцями із Золотоніщини переїхав на Криву Косу сучасної Донеччини. Вже тут, знов-таки в Україні, у Якова й народився син, якому судилося стати знаменитим полярником.

Прізвище батько мав українське – Сідий, яке потім переінакшив на російський манер. Заодно даю інформацію для скептиків – слово «сідий» довго вживалося в українській мові паралельно зі словом «сивий» і значення мало те ж саме. І про козацьке прізвище Сідий, і про те, що його батько - із Золотоніщини, писав у своїй автобіографії сам Георгій Сєдов! 
До речі, хто пам’ятає чудову книгу Каверіна “Два капітани» і знятий по ній однойменний фільм – капітан-полярник Татаринов багато в чому був «списаний» з Георгія Сєдова (хоча й не тільки з нього).
А вулиця… Коли кажуть, що їй «повернули історичну назву Пречистенської» - не договорюють, що вона називалася спочатку Вередовською, потім Лисаківською і лише тоді – Новопречистенською. А після того була ще й просто Пречистенською, вулицею Блакитного, вулицею Карпенка-Карого, вулицею Папаніна… Назву Новопречистенської носила всього 23 роки, Пречистенської – ще 10 років. А назву Сєдова – всього без одного року – 60 років!!! Для черкащан це ще й не просто вулиця, а назва одного з найвідоміших базарчиків і мікрорайону навколо нього. До речі, цей базарчик - біля будинку, де жив поет Василя Симоненка – і він теж знав вулицю саме як Сєдова – бо цю назву вона отримала 1957 року, того ж самого року, коли Василь Симоненко став черкаським журналістом…
Одним словом – вважаю, що наші черкаські «топонімісти» погарячкували".

_____________________________________________________________________________

 Головним опонентом Кравця у цьому питанні став  відомий історик, археолог, науковець Михайло  Сиволап:

 "Я не вважаю, що топонімічна комісія помилилась.

 Ці пропозиції розглядалися роками (з 1992 року),  обговорювалася топонімічною комісією різних складів,  тричі була підтримана протягом 2010-2015 років. Як і  багато інших пропозицій щодо декомунізації,  українізації та черкасизації десятків черкаських вулиць  не були реалізовані не лише через спротив комуністів і  регіоналів, а й через подібні дискусії серед українських патріотів.

Це одна з найголовніших причин, чому наше місто й досі є заповідником радянської (не лише комуністичної) топоніміки, за 25 років незалежності в нас було декомунізовано трохи більше 20 топонімів. Одним із завдань черкаської топоніміки є відновлення історичного тла міста, котре було стерте одним махом більшовиками (99% вулиць Черкас) і заміна його стандартним набором назв від «…Москви до самих до окраїн». Детальніше з напрямками пропонованих перейменувань можна прочитати в «Концепці топонімічної комісії Черкаської міської ради», прийнятої за основу радою ще у 2007 році і одним з авторів якої мені довелося бути.

Незважаючи на це, з близько сотні вулиць і провулків, котрі Черкаси мали 100 років тому, комісією пропонувалось відновити не більше 24. Але й з них відсіяно різними способами вже третину за тим же принципом, що нині чиниться. Чому черкасці так не люблять свою історію? Ми ж начебто, історичне місто. Тільки що в нас лишилось історичного, якщо навіть ці 2 десятки назв будуть зарубані. Колись, 23 роки назад, зі мною так же воювали за вул.Комсомольську-Смілянську, 13 років я "пробивав" вул.Чорновола замість "всесвітньовідомого вченого" Енгельса. Де тепер ті протестанти? 
Я добре знаю, що Сєдов русифікований донецький нащадок вихідців з Черкащини, можливо, навіть мій далекий родич. Але таких вихідців, котрі служили іншій нації дуже багато, а нас, вважаю, повинні цікавити ті, що служили безпосередньо Україні, поклали для неї і за неї життя. А таких у нас значно більше (у кілька разів), ніж вулиць у місті. 
Щодо Новопречистенської (ще раніш Вередівська), то вона справді, отримала свою назву від храму Різдва Пресвятої Богородиці, у простомові - Нової Пречистої (стара Пречиста знаходилась на розі Шевченка і Пастерівської). Вибираючи між двома старовинними назвами, я все ж вибрав дещо молодшу, як більш значущу для Черкас. Вередівська названа за прізвищем поселенця, це нормальна назва, бо це прізвище раніш було тут поширене.

Можливо, тут у мене також зіграло природне небажання непрямим шляхом увічнити прізвище одного із сталінських посіпак 1930-х років - голови Черкаської міськради часів Голодомору – «товаріща» Вереди. Після розбирання за ветхістю старої Пречистої цю церкву було перенесено на околицю міста, на середину кварталу, а сусідня вулиця Вередівська отримала назву Новопречистенська. Судячи з просторічної, а не офіціозної назви вулиці, вона має народне походження. Так що, аргумент про назву часів Російської імперії є недоречним, бо тоді і Шевченко має бути неполіткоректним, адже жив у часи Російської імперії і, о Боже, був російським підданим. 

У той же час, саме церква Різдва Пресвятої Богородиці у 1923-1930 роках стала кафедральним храмом єпископа Черкаського і Чигиринського о.Конона Бея Української автокефальної православної церкви, символом відродження українського православ’я. У 1930 році УАПЦ було ліквідовано, загинуло близько 2 тис. її священників, понад 30 єпископів (у тому числі й о.К.Бей), сотні тисяч активістів української церкви. А у серпні 1941 року радянська влада, при відступі з міста, без попередження навколишніх жителів (як і при підриві Дніпрогесу), підірвала цей храм. Були руйнування і постраждалі від розльоту великих уламків.

Відродження цієї назви - Новопречистенської - є своєрідним топонімічним пам'ятником усім цим патріотам, що боролись і загинули за Україну, і простим українським православним християнам, що постраждали від цієї нелюдської влади. 
Символом чого є ім’я Сєдова, якого Ви і далі пропонуєте "вшановувати"? "Генетичного українця" Сєдова, котрий віддав своє життя на вівтар іншого, чужого нам народу, став його гордістю і був цілком "героєм" для Радянської влади, котра й дала його ім'я цій вулиці лише у 1957 році (до того вона була Папаніна). Багато "генетичних українців" воюють тепер з нами на Донбасі.

Мільйони їх живуть в Росії, працюють для неї, оплачуючи кулі та снаряди, котрі вбивають наших патріотів. Мати українські гени - недостатня заслуга, щоб твоїм іменем назвали вулицю. Які конкретні заслуги Сєдова перед Україною і, передусім, перед Черкасами? Тут питання треба ставити не так: «За які провини усувають його ім’я?», а «За які заслуги має носити вулиця в Черкасах ім’я того чи іншого діяча?» Не маю нічого проти полярника Сєдова і його заслуг, але не перед Україною і Черкасами. Тоді давайте ще вшануємо вулицею і Сімона Болівара, теж видатна людина, а головне – не має жодного стосунку до Черкас.

Якщо комусь так сильно подобається Сєдов, то запропонуйте сільраді с.Придніпровського на Чорнобаївщині, назвати одну з декомунізованих вулиць на честь сина їхнього земляка!
Сподіваюся, що після закону про декомунізацію з'явиться ще й закон про дерусифікацію, бо це всього лиш різні сторони одного процесу - деколонізації. А вул. Сєдова, який цілком задовольняв радянську владу, за принципом «будь-що російське краще за українське», однозначно, одна з ознак русифікації українського етнічного простору".

Теги: Черкаси, вулиці, перейменування
Як має назватися ця вулиця Черкас?
   Результати

Голосів: 36



Наші новини
в соцмережах
Loading...
Loading...

Останні новини

11 грудня 2016
13:15
Під колесами вантажівки на черкаській дамбі провалився асфальт (ФОТО)
12:28
Адміністрація черкаської школи відреагувала на скандал з вчителькою
11:30
Наслідки е-декларацій: Генпрокуратура відкрила кримінальну справу проти черкаського нардепа
10:29
"Відповідальність за стан доріг Черкас на ЧЕЛУАШ", – Андрій Бортник
09:33
У Черкасах відбудеться суд над власниками алабаїв
10 грудня 2016
20:20
По вулиці Смілянській сталася ДТП (ФОТО)
19:30
У Черкаському університеті відкрили військову кафедру
18:19
Хитрі шахраї виманили у черкащанки гроші з картки (ВІДЕО)
17:49
Новий автотранспорт нададуть черкаському театру вже наступного року
16:26
Черкащанку хочуть позбавити батьківських прав через згвалтування її восьмирічної доньки (ВІДЕО)
15:42
Черкащанин потрапив у ТОП-10 молодих моделей світу
14:33
Черкаські поліцейські розповіли подробиці ДТП за участі інкасаторської машини (ФОТО)
13:24
У Черкасах авто опинилося під деревом
12:15
Президент України нагородив черкащанок званням
11:31
Стало відомо, як у Черкасах із розмахом відкриватимуть головну ялинку
10:27
Головний кремлівський пропагандист назвав екс-мера Черкас зрадником
09:46
Черкащанка стала героїнею у кліпі зірки шоу-бізнесу (ВІДЕО)
09 грудня 2016
20:30
Face of the day - Настя Альохіна
19:11
Справу стосовно службових осіб Черкаського драмтеатру передано до суду
18:07
Черкащани пізнають самурайські старовинні техніки володіння мечем (ФОТО)
17:19
Працівники пожежно-рятувальних частин з Черкащини складали іспити (ФОТО)
16:51
У Черкасах виділять гроші для "ЧЕЛУАШ" та проведуть інвентаризацію доріг
16:34
Меморіальна дошка у Черкасах може впасти будь-якої миті