Черкащина багата на мальовничі краєвиди та місця з цікавою історією.

У кожному районі нашої області є свої родзинки: парки, палаци, церкви, монастирі та музеї, інформує "Нова Доба".

До Вашої уваги 25 таких місць.

1. Чернеча гора, Канів
Новітня історія Чернечої гори в Каневі почалася 22 травня 1861 року, коли тут поховали Тараса Шевченка – за його заповітом. Відразу ж канівці перейменували гору на Тарасову.
Улітку 1884 р. могилу впорядкували, встановили монументальний чавунний пам’ятник-хрест за проектом академіка архітектури Віктора Сичугова.

2. Етнографічний музей, с. Моринці, Звенигородський район
Саме в цьому селі в березні (за новим стилем) 1814 року народився Тарас Григорович Шевченко. Батьки майбутнього поета були кріпаками місцевого пана Енгельгардта і жили в хаті Тарасового діда, закріпаченого козака Якима Бойко. У Моринцях Тарас неодноразово бував у дитинстві та юності. Він часто описував село у своїх творах. 

3. Національний дендрологічний парк «Софіївка», Умань
Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані, магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької. Автором топографічного й архітектурного проекту й керівником будівництва парку було призначено військового інженера Людвіга Метцеля. Парк прикрашають штучні скелі, гроти, павільйони, альтанки, скульптура.

4. Палац князів Лопухіних-Демидових, Корсунь-Шевченківський
Палацовий ансамбль у Корсуні започаткований князем С. Понятовським як літня заміська резиденція у 1782 році. Ансамбль возвеличується на трьох гранітних островах р. Рось. Головний палац розташований на острові, який нині носить ім’я Михайла Коцюбинського. У середині 19 століття палацовий ансамбль був одним із найрозкішніших у Європі.

5. Буцький каньйон, с. Буки, Маньківський район
У селі Буки є одне воістину райське містечко, яке українці вже давно прозвали «маленькою Швейцарією». А все завдяки Буцькому каньйону, високі скелясті береги якого охороняють спокій річки Гірський Тікич. Цей пейзаж на диво нагадує норвезький фіорд! 
Зовсім поряд з каньйоном розташувався галасливий водоспад, а якщо пройти ще трохи далі, можна побачити руїни старовинного млина, побудованого ще в ХІХ столітті. 

6. Парк Декабристів, Кам’янка
Заснований наприкінці XVIII – на поч. XIX ст. на правому березі. Садиба належала декабристу В. Л. Давидову (1792–1855), потім його родині. Тут бували відомі декабристи, О. С. Пушкін, пізніше – П. І. Чайковський. З архітектурних споруд садиби збереглися грот (кінець XVIII ст.), який міститься на території парку, зелений будиночок (поч. XIX ст.) та водяний млин (1825), що розташовані за межами парку. Біля гроту любили відпочивати Пушкін і Чайковський. За переказами, сюди приходив молодий Пушкін і вголос читав власні вірші, які часто народжувалися саме тут, під кам’яною аркою гроту.

7. Замкова гора, Чигирин
Перше, що бачиш в’їжджаючи до Чигирина – Замкова гора. По-різному її називають. Одні – Замкова, бо тут у часи Хмельниччини була фортеця, інші – Богданова, бо під горою стояв палац – резиденція Богдана Хмельницького, ще інші – просто Кам’яною горою.

8. Покровський Красногірський монастир, Золотоніський район
За переказами, відлюдне життя в Красногір’ї на місці майбутнього монастиря започаткував чернець із Константинополя приблизно наприкінці XVI – на початку XVII століття. Йому в сні явилась Цариця Небесна, повеліла відправитись на Руську землю та вказала місце майбутнього монастиря в горі біля Золотоноші. Першою обителлю візантійського ченця стала викопана ним самим печера. Невдовзі про монаха стало відомо господарю тієї землі – козаку Івану Шебету-Слюжці, який вирішив перетворити Красну гірку, як називали її місцеві мешканці, в гору Божу – заснувати тут святу обитель. 

9. Батьківська хата В. Чорновола, с. Вільховець, Звенигородський район
У будинку з п’яти кімнат стоять шафа, стіл, ліжко, диван, скриня, тумбочка, які були при житті В’ячеслава Чорновола. Тут же – книги В’ячеслава Максимовича, на стінах – його портрет, картини й фотографії, рушники, вишиті мамою видатного політичного діяча Килиною Харитонівною.
Експонатами музею в основному є особисті речі політика-дисидента, фотографії, книги, документи про його діяльність. Працівники закладу стараються зберегти інтер’єри будинку, атмосферу того часу, коли тут проживав В’ячеслав Чорновіл. 

10. Іллінська церква, с. Суботів, Чигиринський район
Церква в селі Суботів збудована у 1653 (за іншими даними – у 1656) році за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як родова церква-усипальниця. 
Коли в 1657 році Хмельницький помер, його, за переказами, поховали в Іллінській церкві праворуч від вівтаря. Археологічні дослідження 1970-их показали, що ані труни, ані тіла Хмельницького на місці поховання вже немає, а ґрунт був неодноразово перекопаний.

11. Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди, с. Каврай, Золотоніський район
Експозиція літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди розміщена в будинку поміщиків Ковалівських. У перших двох залах розкривається життєвий шлях просвітителя, його основні філософські ідеї та художні твори. Третій зал присвячений вшануванню мислителя та вивченню його творчості у ХІХ–ХХІ ст. Завершується екскурсія біля меморіальної кімнати, де жив і помер Григорій Сковорода.

12. Музей імені Івана Піддубного, с. Красенівка, Чорнобаївський район
Музей історії села Красенівка носить ім’я видатного борця, який народився тут у 1871 році. Відкритий музей у 1991 році. Поряд з історією села тут розкривається історія роду Піддубних за 250 років. Зокрема, представлено велике панно (300×150 см) «Піддубних роду – нема переводу». 

13. Преображенська церква, с. Мошни, Черкаський район
Зведено храм у 1830-1840 роках за проектом архітектора Джорджо Торрічеллі і за наказом колишнього власника тих земель графа Воронцова. Спасо-Преображенська церква, Воронцовський палац в Алупці та Храм Святого Іоана Златоуста в Ялті збудовані в однаковому стилі, з використанням подібних архітектурних елементів. 

14. Музей Пушкіна і Чайковського, Кам’янка
Літературно-меморіальний музей О.С. Пушкіна і П.І. Чайковського, заснований у лютому 1937 року, розміщений в одному з флігелів колишньої садиби Давидових, так званому Зеленому будиночку, спорудженому на початку ХІХ ст. У хатинці бували видатні герої 1812 року: Денис Давидов, Микола Раєвський, Михайло Орлов, проводили свої наради декабристи.

15. Козачанський парк, с. Козацьке, Звенигородський район
Один із найстаріших парків України, закладений у XVII столітті. У XVIII ст. садиба належала князям Голіциним. У центральній частині парку був збудований палац, поряд з яким розташували фонтан, неподалік фонтану на насипному пагорбі, була альтанка, а в глибині парку – фамільний склеп. Нині ні палацу, ні альтанки з фамільним склепом не існує. Уціліли будинок управляючого, збудований у поєднанні архітектури класицизму та народної архітектури, будинок канцелярії, побудований у псевдоготичному стилі та інші господарські споруди.

16. Садиба Максимовича, Прохорівка, Канівський район
Парк садиби Максимовичів, закладеної в XVIII ст. на Михайловій горі над Дніпром. З 1845 тут протягом 30 років прожив видатний український учений, фольклорист, перший ректор Київського університету Св. Володимира Михайло Максимович. У гостях у Максимовича неодноразово бував Микола Гоголь. У парку росте сосна Гоголя. Кажуть, саме під нею письменник створив неперевершені рядки: «Чуден Днепр при тихой погоде». 

17. Свято-Миколаївський жіночий монастир, с. Лебедин, Шполянський район
За легендою, засновницями монастиря були чотири монахині Магдалина і Трифілія, інокині Дарія та Февронія, які залишили свій розграбований і спалений турками Молдавський Свято-Успенський Калатурський монастир. У пошуках нового житла, зупинилися жінки в Лебединському лісі на ночівлю і побачили видіння, що Святий Миколай благословив їх заснувати тут монастир. 

18. Мисливський палац графа Шувалова, Тальне
Це садиба, замок, збудований у стилі французького Ренесансу голландським архітектором в 1893 – 1903 роках.
На думку Михайла Відейка, кандидата історичних наук, парк та замок з’явились ще наприкінці XVIII століття, одночасно із «Софіївкою». Тут теж була скеля кохання, каскад ставків та обов’язковий підземний хід. За версією вченого, Шувалов на початку XX століття лише перебудував існуючий мисливський замок.

19. Тарасова криниця, Лисянка
Не можна, приїхавши до Лисянки, не побувати біля Тарасової криниці – місця, звідки, за легендою, малий Тарас Шевченко носив воду до хати, коли навчався малярства у тамтешнього дяка. 

20. Музей Івана Нечуя-Левицького, с. Стеблів, Корсунь-Шевченківський район
Літературно-меморіальний музей І. С. Нечуя-Левицького міститься у відновленій пам’ятці історії – будинку, в якому мешкала родина І. Нечуя-Левицького.
Крім власне музею, до меморіального комплексу належить так звані «іменні» скелі Нечуя Левицького та Адама Міцкевича, упорядковані могили батька й діда письменника – священників Стефана і Симеона Левицьких. 

21. Садиба Даховських, с.Леськове, Монастирищенський район
Палац збудований у 50-х роках ХІХ ст. на зразок замку, Казимиром Даховським на місці давньої резиденції його діда також Казимира Даховського. Легенди приписують леськовським панам заздрість до майже сусідньої Софіївки: мовляв, хотілося Потоцьким носа втерти. Те, що в результаті в Даховських вийшло, було визнано найцікавішою польською резиденцією в усій Центральній Україні.

22. Мліївський інститут садівництва імені Л.П. Симиренка УААН, с. Мліїв, Городищенський район
Заснував тоді ще помологічний розсадник Лев Симиренко, повернувшись після заслання з Сибіру. Тоді на орендованій землі, він заклав перші саджанці. У 1958 році в зв’язку з 70-річним ювілеєм помологічного розсадника Мліївській дослідній станції садівництва присвоєно ім’я засновника розсадника Л.П. Симиренка.

23. Дуб Максима Залізняка, х. Буда, Чигиринський район
Понад 1000 років має дуб, біля якого за легендою відпочивав Максим Залізняк, тому й назву він отримав таку. Широта обхвату його стовбура становить 9 метрів, висота — 24 метри. Стовбур шість разів уражали громовиці. 

24. Музей гармоніки, Жашків
У 2006 році, на честь 15-річчя незалежності України і 15-річчя творчої діяльності зразкового дитячого ансамблю гармоністів, у музичній школі м. Жашкова відкрито першу і єдину до сьогодні в Україні музейну кімнату гармоніки.
Заслужений працівник культури України, ініціатор і засновник музею Іван Сухий зібрав цікавий матеріал про історію побутування та розвитку гармоніки в Україні.

25. Музей «Потяг», Сміла
Цей музей – гордість залізничної станції. Старовинний потяг – пам’ятний знак із нагоди заснування залізниці. У музейній експозиції зібрані матеріали з історії залізниці, а також ексклюзивні давні речі, що мають відношення до історії цього транспорту.