Жодних тимчасових споруд та єдиний міський дизайн – це лише кілька побажань до того, яким би хотіли бачити рідне місто черкасці. Наприкінці вересня майже 150 осіб взяли участь у мозкових штурмах на форумі "Черкаси: погляд у майбутнє". Тоді містяни разом із представниками влади напрацьовували стратегію розвитку Черкас до 2030-го року. Наразі всю отриману інформацію вже проаналізували, однак попереду ще зустрічі стратегічного комітету, опитування містян та не одне обговорення. У підсумку Черкаси мають отримати документ, який і визначатиме напрям розвитку міста.

Про це пише "Громадське. Черкаси".

"Це так само, як людина живе без цілі, мети в житті. Те саме відбувається з містом, коли воно живе без стратегії. Стратегія потрібна для того, щоб концентрувати ресурси на те, що важливо, витрачати їх на те, що потрібно містянам. Завдання стратегії: почути людей, зібрати банк ідей, проблем, які заважають їм жити щасливо в місті, нагенерувати проекти, план дій із реалізації стратегії. І потім контролювати міську владу, політиків, які приходять на невеликий термін, щоб вони рухалися в напрямку досягнення цих цілей», – каже один із організаторів заходу, директор Черкаської агенції регіонального розвитку Іван Подолян.

Перша дискусія тривала протягом двох годин. На ній містяни визначилися із подальшими спільними діями, сформували робочі групи для поглибленої роботи над напрямками, що ляжуть в основу стратегічного документа.

Яким хочуть бачити місто черкасці?

Громадський простір: чисті парки та пляжі без чагарників, відродження зелених зон та облаштування набережної без жодної забудови.

Інфраструктура: єдиний міський дизайн та розумне архітектурне планування; жодних тимчасових споруд та більше креативного простору, зокрема перша пішохідна вулиця; безбар’єрне пересування для людей.

Транспорт: сучасні та уніфіковані зупинки громадського транспорту; розширення транспортної мережі та запровадження нічного графіку руху; розвиток електротранспорту, відновлення повітряного та водного сполучення.

Безпека: ефективна робота поліції, нульова смертність на дорозі та сучасне освітлення пішохідних переходів.

Екологія: будівництво сміттєсортувального заводу, запровадження роздільного збору сміття, освоєння енергоефективних технологій та повне утеплення будівель.

Економіка: розвиток місцевого бізнесу та залучення інвестицій, відновлення виробництва та створення нових робочих місць.

Культура: проведення освітніх заходів та фестивалів, облаштування зон для відпочинку, популяризація видатних людей Черкас та поширення більше інформації про місто.

Людина у місті: має облаштований простір для дозвілля та можливості для індивідуального розвитку.

До кінця 2018-го Черкаси вже можуть отримати власну стратегію

"Стратегічна сесія – то був перший крок. Попереду ще чимало етапів. Окрім самих громадських обговорень, заплановано ще соціологічне дослідження для того, щоб визначити рівень життя містян, почути, які у черкасців є очікування стосовно того, як має розвиватися місто, як люди взагалі оцінюють увесь комплекс послуг, які надає місто (комунальні, адміністративні, транспортні)», – розповідає Іван Подолян.

Потім на основі результатів стратегічної сесії і опитування робитимуть аналіз, щоб визначити сильні і слабкі сторони, ризики і можливості, які є перед містом.

"До процесу стратегування має бути залучена максимальна кількість людей. В Україні часто забувають про це. У результаті – громада не в курсі, що розробляється стратегія, що вони можуть долучитися і виходить, що їхня думка не врахована. Як наслідок така стратегія написана і поставлена на поличку і ніхто не цікавиться її виконанням. А коли велика кількість людей залучена, коли стратегія є втіленням їхніх мрій та бажань, то громада ставить питання, контролює, оцінює. А це важливий мотиватор для політиків і чиновників, щоб реалізовувати стратегічний план. Тому ми виступаємо за те, щоб громадських обговорень за найрізноманітнішими напрямками було якомога більше", – пояснює директор Черкаської агенції регіонального розвитку.

Наступним вагомим етапом у роботі над стратегією буде соціологічне опитування. Бажано, щоб дослідники охопили близько тисячі черкасців, аби отримати об’єктивну картину. За умови, що із закупівлею послуги проведення опитування не буде затримок, результати дослідження мають бути готові вже навесні.

Далі відбуватиметься робота в робочих групах. Завдання стратегічного комітету – залучити до них експертів найвищого рівня, котрі можуть, базуючись на дослідженнях громади, виробити бачення та цілі розвитку за напрямками.

"Стратегічний комітет за участі експертів за напрямками формує кінцевий варіант стратегії. Далі відбувається ще одне публічне обговорення, можливо, у форматі форуму, обговорюється вже стратегія в цілому і підтверджується, що все правильно зробили і всі думки врахували. Далі іде голосування міської ради і затвердження стратегії депутатами. І що важливо, далі стратегічний комітет або розширена моніторингова група мають постійно контролювати виконання стратегії і звітувати громаді, як вона просувається, виконується чи ні», – додає Іван Подолян.

Якщо все буде гаразд, то до кінця 2018-го Черкаси вже матимуть стратегію розвитку.

"У тому, що процес стратегування відбувається не так швидко, як хотілося б, немає нічого поганого. Ми дивимося на досвід інших країн, зокрема і на Польщу, яка пройшла схожі процеси трансформації. Стратегію для Любліну, здається, напрацьовували три-чотири роки. Це цілком нормально. Гірше, коли стратегія робиться похапцем, неправильно формуються цілі і в містян учергове виникає розчарування», – зауважує Іван Подолян.

У впровадженні стратегії нашому місту можна рівнятися на Львів та Вінницю.

"Наскільки мені відомо, Львів у першій стратегії ставив два пріоритети: розвиток туристичного потенціалу та розвиток високих технологій. Сьогодні вже є результат – Львів одне із найбільш відвідуваних туристами міст. В оновленій стратегії туризм вже не фігурує як точка концентрації зусиль. Тепер Львів зосередився на розвитку ІТ", – зазначає директор Черкаської агенції регіонального розвитку.