У Будинку культури імені Івана Кулика відбулися громадські слухання щодо перейменування міських вулиць. На них прийшло 317 черкащан. І у кожного – своє бачення назв, інформує Громадське ТБ: Черкаси.

 

– Навіщо нам історичні назви? У нас народилася нова країна, у нас є тисячі героїв, які пролили за неї кров! Чому немає вулиці імені Героїв Крут, наприклад?, - чути з зали.

 

– Чому вулиця Небесної сотні поділена на дві? Чому половина названа Святомакаріївською?, - обурюються присутні.

 

В топонімічній комісії пояснюють – назвали на прохання Московського патріархату. Одразу лунають крики «Ганьба!».

 

Навіть самий формат голосування був не всім до вподоби. Дехто пропонує провести збори жителів вулиць – нехай там все і вирішиться. Комісія наполягає ж на голосуванні.

 

Топонімічна комісія була створена однобічно, стверджує доктор філологічних наук, професор ЧНУ імені Богдана Хмельницького Володимир Поліщук. У ній не вистачає ширшого представництва.

 

– Там пропозиції ідуть від кількох осіб, а всі інші – погоджуються, – каже він, – Сьогодні на збори прийшли люди, які не фахові, вони питають «що вам зробив Добровольський і Пацаєв?». Але ж коли давали такі назви, то це було нав’язування носіїв радянського духу, і таких вулиць засилля і в Черкасах, і в Києві, будь-де. На мою думку, кожне поселення у топонімах мусить відображати власне українську історію.

 

Черкащанин Олексій Братенков виступає проти перейменування вулиць. Запевняє, що воно не на часі.

 

– Я згоден, що позбутися радянського минулого необхідно, але у країні глибока криза, а перейменування – це додаткові витрати. До того ж, перейменовуються ті вулиці, які не мають жодного відношення до радянських діячів. Наприклад, вулиця Паризької Комуни або Толстого. А навіщо перейменовувати вулиці, названі на честь радянських космонавтів? Чим вони нашкодили українському народу?

 

Депутат Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка Олег Петренко запропонував назвати вулицю Орджонікідзе ім’ям Сергія Амброса [боєць «Азову» Сергій Амброс з Черкас, загинув 18 лютого під час мінометного обстрілу в м. Широкине, – ред.]. Проте голосів учасників зборів для цього забраколо.

 

– Я підтримую думку батька загиблого атовця, про те, що треба увіковічнити пам’ять у назвах вулиць усіх черкащан, які загинули на війні, - зазначає нардеп із Черкас.

 

Через кілька годин люди почали розходитися. У комісії зрозуміли, що без кворуму не проголосують. Тому продовжать на наступних зборах.

 

Секретар топонімічної комісії Олексій Дубовий каже, що згідно закону про декомунізацію ще близько 70-ти вулиць в Черкасах підлягають обов’язковому перейменуванню.

 

– Сьогодні громадою підтримано переіменування 22-х вулиць із 43-х запропонованих. Але стосовно деяких вулиць була підтримана позиція не топонімічної комісії, а учасників слухань.

 

Отже, черкащани погодилися перейменувати наступні вулиці:

 

Петровського – на Героїв Майдану,

 

Луначарського – на Генерала Момота,

 

Вербовецького – на Кобзарську,

 

Ільїна – на Гайдамацьку,

 

Фрунзе – на Верхню Горову,

 

Калініна – на Нижню Горову,

 

Піонерську – на Митницьку,

 

Рози Люксембург – на Гуржіївську,

 

Сєдова – на Новопречистенську,

 

узвіз Дзержинського – на Білоцерківський узвіз,

 

узвіз Островського – на Старособорний узвіз,

 

провулок Герцена – на провулок Хижняківський,

 

провулок Енгельса – на Клименківський,

 

Кірова – на Святотроїцьку,

 

Ворошилова – на Дахнівської Січі,

 

Комунарів – на Змагайлівську,

 

Мініна-Пожарського – на Соснівську,

 

Клубний узвіз – на Остріжний узвіз,

 

провулок Кірова – на провулок Ручай,

 

Постишева – на Праслов’янський узвіз,

 

узвіз Котовського – на Грецький узвіз.

 

Чкалова – на Татинецьку 

 

Добровольського, Толстого та Орджонікідзе поки залишилися зі старими назвами.

 

Найближчим часом виконавчий комітет розгляне обрані назви, а останнє слово буде за міською радою.